- •Основні положення. Терміни і визначення
- •Мета і принципи стандартизації та її економічна ефективність. Державна і міжнародна стандартизація
- •Види і категорії стандартів. Порядок розробки нових стандартів
- •Методи стандартизації
- •Ряди переважних чисел та параметричні ряди виробів
- •Стандартизація і якість машин. Показники якості продукції
- •Основні поняття і визначення
- •Класифікація промислової продукції
- •Класифікація показників якості продукції
- •Групи показників якості промислової продукції
- •Визначення рівня якості продукції
- •Методи визначення значень показників якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості продукції
- •Головні відомості про взаємозамінність
- •Модуль 2. Допуски і посадки циліндричних з’єднань
- •2.1. Основні поняття і визначення по допусках і посадках
- •2.2. Графічне зображення розмірів, їх відхилень і допусків
- •2.3. Типи посадок та визначення їх параметрів. Посадки в системі отвору та вала
- •2.4. Система допусків та основних відхилень в iso. Одиниця допуску і квалітети точності
- •2.4.1. Поняття про одиницю допуску й квалітет точності
- •2.4.2. Система допусків та основних відхилень в iso.
- •2.5. Позначення розмірів та їх відхилень на кресленнях
- •2.6. Визначення допусків і посадок гладких циліндричних з’єднань
- •2.7. Вибір системи посадок, квалітетів та виду посадок
- •2.8. Температурний режим вимірювань
- •Модуль 3. Допуски і посадки інших типових з’єднань
- •3.1. Допуски і посадки підшипників кочення
- •3.2. Допуски і посадки шпонкових і шліцьових з’єднань
- •3.3. Загальні відомості про гладкі калібри
- •Контрольні запитання
- •3.4. Допуски на кутові розміри і конічні з’єднання
- •3.4.1. Система допусків кутових розмірів та їх відхилень
- •3.4.2. Основні параметри конічного з’єднання
- •3.4.3. Поля допусків і відхилень розмірів поверхонь для конічних з’єднань
- •Контрольні запитання
- •3.5. Допуски різьбових з’єднань
- •3.6. Графічне зображення поля допуску метричної різьби
- •3.7. Точність форми і взаємного розташування поверхонь деталей. Шорсткість поверхні
- •3.7.1. Основні положення. Терміни і визначення
- •3.7.2. Відхилення форми поверхонь виробів
- •3.7.3. Відхилення взаємного розміщення поверхонь
- •3.7.4. Умовні позначення відхилень і допусків форми поверхонь та їх взаємного розміщення на кресленнях
- •3.7.5. Система нормування шорсткості поверхні
- •3.7.6. Позначення параметрів і норм шорсткості поверхонь на кресленнях
- •3.8. Допуски лінійних розмірів та розмірні ланцюги
- •3.8.1. Класифікація розмірних ланцюгів
- •3.9. Методи розрахунку розмірних ланцюгів
- •Метод максимуму-мінімуму
- •3.10. Комплексні і елементні показники точності зубчастих та черв’ячних передач
- •3.10.1. Загальні положення
- •3.10.2. Параметри точності та види з’єднань зубчастих коліс і передач
- •3.11. Добір норм точності, видів з’єднань і позначення точності зубчастих коліс
- •Модуль 4. Технічні вимірювання
- •4.1. Методи, види та засоби вимірювань
- •4.1.1. Загальні поняття. Терміни, визначення
- •4.1.2. Методи та види вимірювань
- •4.1.3. Метрологічні показники засобів вимірювання
- •4.2. Кінцеві та штрихові міри лінійних і кутових розмірів
- •4.3. Штангенінструменти та універсальні кутоміри
- •4.4. Мікрометри і вимірювальні головки
- •4.5. Оптиметри та універсальні оптичні засоби вимірювальної техніки
- •4.6. Контроль та вимірювання розмірів конічних поверхонь
- •4.7. Методи і засоби вимірювання різьб
- •4.8. Контроль та вимірювання розмірів шпонкових і шліцьових поверхонь
- •4.9. Засоби вимірювання та контроль відхилень форми і взаємного розміщення поверхонь
- •4.10. Методи і засоби вимірювання зубчастих коліс
- •Передмова
- •Основи стандартизації
- •Основні положення. Терміни і визначення………………………………..2
- •Допуски і посадки циліндричних з’єднань
- •3. Допуски і посадки інших типових з’єднань
- •4. Технічні вимірювання
Групи показників якості промислової продукції
Визначення рівня якості продукції
Методи визначення значень показників якості продукції
В залежності від способу отримання інформації розрізняють такі методи визначення значень показників якості продукції:
1) вимірювальний – ґрунтується на інформації, яку отримують з допомогою технічних вимірювальних засобів. За цим методом визначають геометричні розміри виробів, їх масу, час напрацювання на відмову в роботі, силу струму, частоту обертання вала двигуна, швидкість автомобіль тощо. Цей метод дуже поширений через його об’єктивність, високу точність і можливість автоматизації;
2) реєстраційний – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують шляхом підрахунку числа певних подій, предметів чи затрат. Наприклад, кількість відмов виробу при випробуваннях, числа частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, оригінальних, захищених авторськими свідотствами чи патентами і т.п.). Цим методом визначаються показники уніфікації, патентно-правові і ін.;
3) органолептичний – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують за результатами аналізу органів відчуття: слуху, зору, нюху, дотику та смаку. Цей метод особливо поширений в харчовій, парфумерній промисловості та медицині і ін.;
4) розрахунковий – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують за допомогою аналітичних, теоретичних та емпіричних розрахунків. Цим методом користуються при проектуванні продукції для визначення маси виробу, показників продуктивності, потужності, міцності та ін.
В залежності від джерела інформації методи визначення значень показників якості продукції ділять на:
1) традиційний – визначення значень показників якості здійснюється посадовими особами спеціалізованих експериментальних і розрахункових підрозділів підприємств, закладів чи організацій. До експериментальних підрозділів відносяться лабораторії, полігони, випробувальні станції, стенди тощо, а до розрахункових – конструкторські відділи, обчислювальні центри, служби надійності та ін.;
2) експертний – полягає у вимірюванні показників якості продукції експертами. Використовується тільки тоді, коли неможливо, складно чи економічно недоцільно застосовувати інструментальний метод. Його використовують, наприклад, для вимірювання ергономічних та естетичних показників якості продукції групою спеціалістів-експертів, наприклад, товарознавців, дизайнерів, дегустаторів та ін.;
3) соціологічний - це масові опитування споживачів чи користувачів продукції та оброблення цих результатів експертами. Опитування проводять за допомогою анкетування, голосування тощо. Використовують цей метод переважно для визначення показників якості товарів широкого вжитку, а також попиту на окремі види товарів, з’ясування громадської думки щодо певних виробів.
