4. Національна транспортна система України

4.1 Чинники, структура та рівень розвитку

Україна має надзвичайно сприятливі передумови для раціонального формування і ефективного функціонування транспортної мережі. Зокрема, галузева структура народного господарства та особливості його просторово-територіальної організації, рівнинний рельєф, вигідне економіко-географічне положення стали визначальними чинниками розвитку і розміщення залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту.

Економіко-географічне положення істотно вплинуло на просторове розміщення та конфігурацію транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, наявність зручних бухт на їх узбережжі зумовили будівництво морських портів і розвиток морського транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) стала передумовою розвитку річкового транспорту.

На формування транспортно-економічних зв'язків суттєво впливають галузі спеціалізації України. Так, спеціалізація Донецького і Придніпровського економічних районів на паливній, металургійній промисловості, важкому машинобудуванні обумовлює потребу в перевезеннях великих обсягів вантажів та відповідний розвиток транспортної мережі. Саме тому в транспортній системі цих районів провідна роль належить залізничному транспорту. Південний, Подільський і Карпатський економічні райони спеціалізуються на машинобудуванні та металообробці, що також обумовило розвиток в них перш за все залізничного транспорту. За відсутності в цих районах місцевої сировини для машинобудування до них направляється прокат чорних металів, а в зворотньому напрямку транспортується готова продукція машинобудівної галузі.

У зв'язку з тим, що до галузей спеціалізації районів належать також харчова та легка промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину, в транспортній системі чільне місце посідає автомобільний транспорт. Роль агропромислового комплексу, перш за все сільського господарства, в формуванні транспортної системи визначається рівнем розвитку та спеціалізацією сільськогосподарського виробництва. Райони з високорозвиненим сільським господарством потребують високого рівня забезпеченості насамперед автомобільними дорогами та автотранспортом. Це пов'язане з тим, що низька транспортабельність більшості видів сільськогосподарської продукції вимагає мінімальної кількості навантажувально-розвантажувальних операцій та високої маневреності транспорту. Така ситуація обумовлює необхідність розвитку в першу чергу автомобільного транспорту та мережі доріг в областях з високим рівнем розвитку сільськогосподарського виробництва, а саме Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Полтавській, Київській і Кіровоградській. Транспортно-економічні зв'язки з більшості видів сільського­сподарської продукції носять внутрішньодержавний, а також внутрішньообласний характер.

Великий вплив на обсяги та структуру перевезень мають зовнішньоекономічні зв'язки України. Набуття Україною статусу незалежної держави стало вагомою передумовою зміни транспортно-економічних зв'язків. Україна виступає потужним споживачем лісу й лісоматеріалів, що обумовлює великі обсяги потоків лісових вантажів із Росії. Головні потоки хлібних вантажів (озима пшениця, жито, ячмінь, гречка) традиційно йдуть із степових та лісостепових районів України в Білорусію, Прибалтику, Росію, а також до портів Чорного моря і далі – до країн далекого зарубіжжя.

Завдяки розвитку туризму, а також ділових зв'язків та трудових міграцій населення України значно збільшилися обсяги пасажиропотоків у західному напрямку.

Розширення зв'язків з європейськими країнами обумовило необхідність проведення комплексу заходів щодо інтеграції транспортної системи України до загальноєвропейської. Одним з пріоритетних напрямків розвитку транспортно-дорожнього комплексу України є створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи. Міжнародні транспортні коридори виконують роль не тільки головної сполучної ланки між багатьма державами світу, а є також конкурентом для перевізників на внутрішньодержавних маршрутах. Міжнародні транспортні коридори, що перетинають територію нашої країни, сходяться в найкрупніших транспортних вузлах - Львівському, Київському й Одеському. Аналіз транспортних зв'язків в Україні показав, що великі транспортні потоки в транзитному, міжнародному і міжобласному сполученнях в основному здійснюється за напрямками: захід - схід, північ -південь, північний захід - південний схід, північний схід - південний захід. Через мережу міжнародних транспортних коридорів здійснюється близько 50% усіх внутрішніх перевезень, чому сприяє зручне їх географічне розташування, більша пропускна спроможність, наявність пунктів сервісу і кращий технічний стан мережі [ 9].

Таблиця 3.1

Довжина шляхів сполучення України

Показники	1980 р.	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2005 р.	2008 р.
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування, тис. км	22,6	22,8	22,8	22,3	21,9	21,7
Річкові судноплавні шляхи загального користування, тис. км	4,9	4,0	3,7	2,4	2,19	2,17
Автомобільні дороги загаль-ного користування, тис. км	163,2	167,8	172,3	169,5	169,3	169,5
З них із твердим покриттям тис. км	133,7	157,2	163,3	163,8	164,9	165,8
Тролейбусні шляхи загально-го користування (в одно пут-ному обчисленні), тис. км	3,1	4,0	4,2	4,3	4,4	4,4
Трамвайні колії загального користування (в одно колій-ному обчисленні), тис. км	2,0	2,1	2,2	2,1	2,1	1,9
Метрополітені колії загаль-ного користування (у дво-колійному обчисленні),. км	43,5	62,4	85,9	91,7	101,5	102,6

Рівень забезпеченості України мережею транспортних шляхів досить наочно характеризується в порівнянні з відповідними показниками інших країн (табл.. ). Транспортні системи країн Європи характеризуються досить високими показниками розвитку всіх видів транспорту. Рівень розвитку транспортної мережі України значно нижчий в порівнянні з розвиненими західноєвропейськими країнами. Так, у Франції та Німеччині, площа і кількість населення яких є співмірними з Україною, довжина автомобільних доріг більша в 4,8 і 3 рази. За якістю доріг та рівнем сучасного їх обслуговування західноєвропейські країни багаторазово переважають Україну. Показник довжини залізничних колій в Україні можна порівняти з Польщею - відповідно 22,5 та 23,2 тис. км.

Найвищий показник довжини залізничних колій серед країн Європи має Германія - 38,1 тис. км, серед країн Східної Європи - Польща - 23,2 тис. км. Довжина електрифікованих залізничних колій в усіх країнах Європи зростає відповідно до протяжності залізничних колій, що пов'язане з розвитком європейських транспортних коридорів та пріоритетністю залізничного транспорту як екологічно чистого виду.

Найбільша щільність залізничних колій (кілометрів на 10 тис. мешканців) спостерігається у країнах Східної Європи - Чехії, Угорщині, Словаччині. Україна має близькі значення до Болгарії, Румунії, а серед країн СНД - до Молдови та Вірменії (табл.4.3).

Таблиця 4.3

Щільність шляхів сполучення в Україні, країнах Європи та СНД

Країна	Щільність залізничних колій загального користування, км		Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям, км
	на 10 тис. мешканців	на 1000 км2	на 10 тис. мешканців	на 1000 км2
Україна	4,5	37	32	270
Країни Європи
Австрія	7,0	68	131	1267
Болгарія	5,2	39	44	331
Чеська Республіка	9,1	119	124	1619
Франція	5,4	58	167	1778
Німеччина	4,6	107	79	1818
Угорщина	8,0	86	ЗО	325
Польща	6,0	71	98	1180
Румунія	5,0	48	32	308
Словаччина	6,9	75	33	361
Швейцарія	4,1	70	100	1724
Країни СНД**
Азербайджан	2,7	24	85	260
Вірменія	2,4	30	19	242
Білорусь	5,4	26	61	302
Грузія	3,0	23	35	271
Казахстан	8,8	5	52	30
Киргизстан	0,9	2	-	-
Молдова	3,1	32	25	263
Росія	5,9	5	36	31
Таджикистан	8,1	4	21	89
Узбекистан	1,5	8	17	94

* Розраховано на основі показників 1998 р.

** Розраховано на основі показників 1999 р.

Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. км² найвища у Чехії, Німеччині, Угорщини. Україна має найнижчий показник серед країн Європи, але найвищий - серед країн СНД.

За показником абсолютної довжини автомобільних доріг Україна посідає четверте місце після Франції, Німеччини та Польщі, причому він в шість разів менший ніж у Франції. Показник щільності автошляхів в розрахунку на 1 тис. км в Україні дуже низький порівняно з країнами Європи. Серед країн СНД Білорусь та Грузія мають вищий показник. У розрахунку щільності автомобільних доріг з твердим покриттям на 10 тис. мешканців порівнянні показники з Україною ниють Угорщина, Румунія, Словаччина та країни СНД - Росія, Грузія. Молдова

За оцінками британського інституту Rendall, Україна має найвищий в Європі транзитний рейтинг – 3,15 бала, а також найбільшу серед європейських країн протяжність державного кордону(7590км,у т ч. сухопутні кордони -563 км, морських -1959 км. з її 25 областей 19 є при кордонними.

Таблиця 4.2

Основні показники транспортної системи України, 2008р.

№ з/п	Показники	Види транспорту
		Заліз- ничний	Автомо- більний	Річковий	Морсь- кий	Трубопро- відний	Авіа-ційний
1	Експлуатаційна довжина шляхів сполучення, тис. км	21,7	169,5	2,2	-	43,5	-
2	Щільність шляхів сполучення, км/тис.км2	37	271	4	-	72,1	-
3	Вантажообіг, млрд. т.км	257,0	54,9	4,5	11,3	179,6	0,4
4.	Обсяг перевезень вантажів, млн. т,	499,0	1267,0	11,0	8,0	187,0	0,1
5.	Пасажирообіг, млрд. пас/км	53,1	61,3	-	0,1	-	10,3
6.	Обсяг перевезень пасажирів, млн.осіб	445,0	4369,0	2,0	7,0	-	6,0
7.	Середня відстань перевезення1т вантажу, км	515	43	409	1412,5	960,4	4000
8.	Середня відстань перевезення одного пасажира, км	119	14	-	14	-	1717

Основні виробничі фонди З них у державній власності знаходилось 81.6%, комунальній - 4,4, приватній - 0,1, колективній -13,5, власності інших держав та h суб'єктів - 0,4%. Ступінь їх зносу становив 51,2%.

великий знос основних фондів транспорт