- •Курс лекцій
- •«Основи розрахунку будівельних конструкцій»
- •Тема 2.3 Основи теорії розрахунку залізобетону ………………………….
- •Тема 2.4 Вигнуті елементи………………………………………………….
- •Тема 2.5 Стиснуті елементи…………………………………………………..
- •Тема 2.6 Особливості проектування попередньо напружених конструкцій
- •Тема 7.2 Підсилення елементів збірних перекриттів.
- •Тема 7.3 Підсилення залізобетонних колон та фундаментів
- •Тема 1.1 Характеристика міцності матеріалів та ґрунтів
- •2. Дві групи граничних станів.
- •Нормативні та розрахункові характеристики матеріалів.
- •Тема 1.2 Класифікація і характеристика навантажень та їх значення.
- •1. Класифікація і характеристика навантажень
- •2. Методика визначення навантажень на конструкції будівель та споруд
- •1.Визначення навантаження на покриття
- •2. Переваги та недоліки залізобетону.
- •3. Застосування і перспективи розвитку залізобетону
- •Тема 2.2 Матеріали для залізобетону та їхні основні властивості.
- •2. Деформації бетону.
- •3. Усадка і повзучість бетону.
- •4. Класи і марки бетонів.
- •5. Арматура, її класи, арматурні вироби.
- •6. Захисний шар бетону.
- •7. Стикування й анкерування арматури.
- •8. Зчеплення арматури з бетоном.
- •9. Вплив арматури на усадку і повзучість залізобетону.
- •10. Вплив температури на залізобетон
- •11. Корозія залізобетону.
- •1. Стадії напружено -деформативного стану при згинанні
- •2. Розрахунок за методом граничних станів.
- •3. Нормативний і розрахунковий опори бетону.
- •4. Нормативний та розрахунковий опори арматури.
- •3. Коефіцієнти армування.
- •4 .Розрахунок прямокутних перерізів за допомогою таблиць.
- •5. Три типи задач при розрахунку вигнутих елементів.
- •6. Розрахунок вигнутих елементів прямокутного перерізу з подвійним армуванням
- •7 . Розрахунок вигнутих елементів таврового перерізу
- •8. Розрахунок міцності по навкісним перерізам.
- •2. Забезпечення міцності по навкісній тріщині.
- •Епюра арматури.
- •2. Конструктивні особливості.
- •3. Розрахунок позацентрово стиснутої колони прямокутного перерізу
- •Тема 2.6 Особливості проектування попередньо напружених конструкцій
- •1. Суть попередньо напруженого залізобетону.
- •2.Способи створення попереднього напруження.
- •8.Втрати попереднього напруження.
- •9.Визначення напружень в бетоні і арматурі при обтискуванні бетону.
- •1 . Суть попередньо напруженого залізобетону.
- •2. Способи створення попереднього напруження.
- •3. Матеріали для попередньо напружених конструкцій
- •4. Розрахунок міцності попередньо напружених вигнутих елементів прямокутного профілю по нормальних перерізах.
- •5. Зчеплення напруженої арматури з бетоном і її анкерування.
- •6. Конструювання попередньо напружених елементів.
- •7. Величина попереднього напруження арматури.
- •8.Втрати попереднього напруження.
- •9.Визначення напружень в бетоні і арматурі при обтискуванні бетону.
- •Способи створення попереднього напруження
- •2. Збірні балочні перекриття
- •2. 1.Компонування конструктивної схеми перекриття
- •2.2 Розрахунок і конструювання панелей.
- •3.Розрахунок і конструювання ригеля .
- •4. Проектування і розрахунок стику рігеля з колоною.
- •Тема 2.8 Монолітні плоскі перекриття
- •1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.
- •2.Монолітні ребристі перекриття з плитами , опертими по контуру
- •1. Основні положення проектування.
- •2. Вибір типу конструкцій .
- •3.Врахування особливостей транспортування і монтажу при розрахунку збірних конструкцій.
Тема 2.8 Монолітні плоскі перекриття
1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.
2.Монолітні ребристі перекриття з плитами , опертими по контуру.
3.Безбалочні перекриття.
1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.
Монолітні ребристі перекриття складаються з плит ,другорядних і головних балок, які бетонуються одночасно , і являють собою єдину конструкцію.(рис.1)
При проектуванні перекриттів вибирають сітку колон, напрям головних балок і крок другорядних. Головні балки розміщують паралельно поздовжнім стінам або перпендикулярно до них (рис.1,б,в)
Рисунок 1 – Конструктивна схема монолітного ребристого перекриття з балочними плитами. а-поперечний розріз,б-з паралельними до поздовжніх стін розміщенням головних балок,в-те саме,перпендикулярним, 1-плита,2 – другорядна балка, 3- головна балка, 4-колона.
Паралельне до стін розміщення
балок вигідне за умови забезпечення
освітлення приміщень, а перпендикулярне
– при великих віконних прорізах , якщо
треба забезпечити більшу жорсткість
будівлі в поперечному напрямі. Проліт
другорядних балок
м
, плит
м.
Відстані між балками вибирають
такими , щоб товщина плити була найменшою.
Висота перерізу другорядних балок
,
а головних
.Ширина перерізу балок
Для перекриттів вибирають бетон класу В15,В20; армують їх арматурним дротом Вр-1 або стержневою арматурою А300С, А400С.
Розрахунок і конструювання
балочної плити. В
балочних плитах з відношенням сторін
кривизна
плити і згинальні моменти значно більші
в поперечному напрямі , ніж у поздовжньому
(рис.2,а)
Для розрахунку таких плит виділяють смугу 1 м завширшки (рис.1,б,в) ) і розглядають її як нерозрізну балку,оперту на другорядні балки і зовнішні стіни. Плиту розраховують з урахуванням перерозподілу зусиль. При цьому з метою спрощення конструювання згинальні моменти визначають так (рис.2,б )
в першому прольоті і на першій проміжній опорі
в середніх прольотах і на середніх опорах
Розрахункове значення
середніх прольотів повинно дорівнювати
відстані між гранями другорядних балок
,
а для крайніх прольотів
Рисунок 2 – Розрахункова схема і армування монолітних балочних плит
Площу перерізу арматури
визначають як для прямокутного перерізу
з одиночною арматуру завширшки
=100
см і
заввишки. По навкісних перерізах плити
не розраховують , бо міцність на дію
поперечної сили достатня.
Армують балочні плити переважно зварними рулонними сітками.
Для плит завтовшки 6…10 см застосовують безперервне армування (рис.2,г) рулонними сітками з поздовжньою арматурою , яку підбирають за моментом
В першому прольоті і над
першою опорою ставлять додаткову
арматуру
,
яку підбирають за моментом
Для плит завтовшки
см
застосовують відокремлене армування
(рис.2,д)плоскими сітками з поперечною
робочою арматурою.
Розрахунок і конструювання другорядної балки.
Другорядну балку розраховують
як нерозрізну конструкцію на дію
рівномірно розподіленого навантаження
,
яке передається плитою із смуги
завширшки (рис.1,б,в) і навантаження від
власної ваги балки
Згинальні моменти і поперечні сили при однакових прольотах, або якщо вони відрізняються не більше ніж 20 % , визначають з урахуванням перерозподілу зусиль за формулами :
- в першому прольоті
- на першій від краю опорі
- в решті прольотів і над
опорами
,
,
- на першій проміжній опорі
праворуч і на решті опор
Розрахункові прольоти такі самі, як і для плит. Для визначення мінусових моментів в прольотах і раціонального розміщення арматури за довжиною другорядної балки рекомендується будувати охоплюючи епюри моментів.
Розміри перерізу уточнюють
за значенням моменту на першій проміжній
опорі , прийнявши
.
Тоді
Потім вибирають значення
і підбирають робочу арматуру в перерізах
:
в першому і середніх прольотах , як для таврового перерізу;
на перші проміжній і на середніх опорах , як для прямокутного завширшки (рис. 3)
Рисунок 3 – Армування другорядної балки
На дію мінусового моменту розрахунок виконують як для прямокутного перерізу. Навкісні перерізи розраховують для трьох значень поперечної сили :
Біля крайньої вільної опори
на величину
і біля першої проміжної опори ліворуч
і праворуч для значень
і
Другорядні балки армують у
прольоті зварними каркасами , які
доводять до опор і з’єднують з каркасами
наступного прольоту стиковими стержнями
діаметра
.
Які заводять за грані головної балки
на довжину , не меншу
.
На проміжних опорах балки
армують вузькими сітками
мм,
які розміщують над головними балками.
Якщо сіток дві , то їх з метою економії
сталі зміщують одна відносно другої.
Розрахунок і конструювання головної балки
На головну балку передаються постійні і тимчасові зосереджені навантаження від другорядних , що дорівнюють опорним реакціям цих балок. Крім того , треба враховувати власну вагу головної балки , яку замінюють зосередженими силами , прикладеними в місцях опирання другорядних балок.
Згинальні моменти і поперечні сили визначають . як для нерозрізної балки з урахуванням перерозподілу зусиль. Розрахунковий переріз у прольоті тавровий, а на опорі прямокутний. В прольоті головну балку армують 2…3 каркасами, з’єднаними в просторовий (рис. 4,а). при наявності третього каркасу його обривають у прольоті.
Рисунок 4 – Армування головної балки
На опорі головну балку армують двома самостійними каркасами з верхньою робочою арматурою.
На головну балку навантаження
передається через стиснуту зону останньої
(рис.4,б).це навантаження сприймається
поперечною арматурою головної балки,
а при необхідності встановлюють додаткові
сітки. Довжина зони , в межах якої
враховують поперечну арматуру, що
сприймає опорну реакцію другорядних
балок
Необхідна площа робочої
арматури
де
-
опорна реакція другорядної балки;
- робоча висота головної
балки.
