- •Особливості здійснення фінансового аналізу діяльності суб’єктів господарювання в умовах трансформації фінансової звітності
- •Тема 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •Тема 2 інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •Тема 3 аналіз майна підприємства
- •Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування
- •Структура та динаміка зміни майна підприємства у 200_ році
- •Тема 4 аналіз оборотних активів
- •Тема 5 аналіз джерел формування капіталу підприємства Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу
- •Аналіз вартості капіталу
- •Тема 6 аналіз грошових потоків
- •Оцінка оптимального рівня грошових коштів
- •Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
- •Аналіз руху грошових потоків
- •Аналіз наявності та структури грошових потоків
- •Тема 7 аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •Система показників ліквідності: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація
- •Тема 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •Найбільш суттєві із коефіцієнтів капіталізації
- •Визначення та аналіз типу фінансової стійкості підприємства
- •Тема 9 аналіз кредитоспроможності підприємства
- •Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків
- •Тема 10 аналіз ділової активності підприємства
- •Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства
- •Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •Аналіз собівартості продукції
- •Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства
- •Тема 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •Розрахунок загальної зміни валового прибутку (∆р):
- •Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію (∆р1):
- •Вплив на прибуток собівартості продукції (∆р4):
- •Тема 12 аналіз інвестиційної діяльності підприємства
- •Основні показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Тема 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
- •Ранжування фінансових показників
- •Розрахунок комплексного показника
- •Діагностика ризику банкрутства
- •Визначення ознак доведення до банкрутства
- •Дискримінанті моделі
- •4. Модель Ліса (граничне значення )
- •Показник аргенті (а-рахунок)
- •«Якісні» прогнозні методики визначення кризи
- •Тема 14 аналіз фінансової діяльності комерційного банку
- •Тема 15 фінансовий аналіз страхової організації
- •Аналіз фінансової стійкості
- •Аналіз рентабельності
- •Аналіз збитковості страхових операцій
- •Аналіз інвестиційного портфеля
- •Аналіз перестрахувальних операцій
- •Аналіз ліквідності і платоспроможності
- •Аналіз ділової активності
- •Аналіз додаткових показників
- •Трансформаційна таблиця: відповідність рядків нової форми Звіту про фінансові результати рядкам старої форми
Аналіз рентабельності
Аналіз рентабельності слід почати з розрахунку показника рентабельності страхової та фінансово-господарської діяльності (крім страх. життя)
Р = ПдО / Д (15.4)
де ПдО – прибуток або збиток до оподаткування (крім страх. життя) = Прибуток і збиток до оподаткування – Результат від операцій зі страхування життя (ф 2. р.2290(2295) або ф 2. р.170(175));
Д – доходи страхової компанії (крім страх. життя)** (ф 2. р.2010).
**Доходи страхової компанії складаються з наступних сум:
1. Страхові премії (внески) за все за видами страхування іншими, крім страхування життя;
2. Доходи за інвестиціями;
3. Операційні доходи, крім пов'язаних з інвестиціями;
4. Позареалізаційні доходи, крім дооцінки фінансових вкладень;
5. Винагороди та тантеми за договорами перестрахування.
Даний показник визначає рентабельність страхової та фінансово-господарської діяльності (відношення прибутку СК від звичайної діяльності за видами страхування іншим, крім страхування життя до загального обсягу доходів СК страхової, інвестиційної та іншої діяльності (крім страхування життя) у звітному періоді).
Для більшості страхових компаній оптимальним є значення від 1% до 15%. Умовно допустимим (вище оптимального діапазону) є значення від 15% до 40%. Неприпустимим (вище умовно допустимого діапазону є значення більше 40%. Умовно допустиме (нижче оптимального) лежить в діапазоні від -1% до 1%, неприпустимим (нижче умовно допустимого діапазону) є значення менше -1%.
Далі слід проаналізувати рентабельність власного капіталу
Рск = ПдО / ВКср (15.5)
де ПдО – прибуток або збиток до оподаткування (ф 2. р.2290(2295) або ф. 2 р.170(175));
ВКср – середня величина власного капіталу за період ((ф. 1 р. 380 п.р.+р.380 к.)/2) або (ф. 2 р. 1495 п.р.+р.1495 к.р.)/2)).
Показник визначає рентабельність того, хто бере участь у бізнесі власного капіталу. Оптимальним є значення від 1% до 15%. Умовно допустимим (вище оптимального діапазону) є значення від 15% до 40%. Неприпустимим (вище умовно допустимого діапазону) є значення більше 40%. Умовно допустиме (нижче оптимального) лежить в діапазоні від -1% до 1%, неприпустимим (нижче умовно допустимого діапазону) є значення менше -1%.
В умовах оптимізації оподаткування будь-якого бізнесу, в т.ч. і страхового, показники рентабельності у страхових компаній на поточний момент відрізняються вкрай низьким рівнем і не відображають реальної ситуації в бізнесі. З цієї причини оптимальним значенням показника рентабельності вважається будь-яке значення більше 1%. Тим не менш, показники рентабельності в даному випадку важливі, оскільки дозволяють врахувати в рейтингу реально збиткові страхові компанії.
Аналіз збитковості страхових операцій
Розрахунок показника рівня виплат (Claims Ratio), за видами страхування, крім страхування життя.
УБ = В / СП (15.6)
де В – виплати за договорами страхування крім всього життя;
СП – страхові премії крім всього життя.
Показник визначає загальний рівень виплат СК у відсотках (за участю перестраховиків у виплатах) по відношенню до обсягу зібраних страхових премій за період (без урахування факту подальшого перестрахування ризиків). Оптимальне значення цього показника залежить від спеціалізації страхової компанії на певних видах страхування. У даній моделі використовується досить консервативне максимальне обмеження оптимального значення показника: до 40%, в ряді випадків дане значення показника може бути збільшено до 60%. Проте, великі значення показника представляються вже промовистими і можуть говорити або про некоректність застосовуваних СК страхових тарифів, або про кумуляції збитків, до яких страхова компанія не була готова, або про агресивний розвиток СК в минулому (демпінгування на тарифах, різке зростання клієнтської бази). Показник нижче 5% говорить про те, що СК приймає всі заходи, щоб не виплачувати страхове відшкодування, і, з точки зору клієнта страхової компанії, даний факт не може бути визнано позитивним.
Оптимальним є значення від 5% до 40%. Умовно допустимим (вище оптимального діапазону) є значення від 40% до 85%. Неприпустимим (вище умовно допустимого діапазону є значення понад 85%. Умовно допустиме (нижче оптимального) лежить в діапазоні від 0% до 5%, неприпустимим (нижче умовно допустимого діапазону) є значення менше 0%.
Показник збитковості – Нетто (Net Loss Ratio), крім страхування життя
Ун = Внп / Пнп (15.7)
де Внп – виплати за договорами страхування-нетто перестрахування;
Пнп – зароблена премія-нетто перестрахування*.
* Зароблена премія-нетто перестрахування =
1) Страхові премії-нетто перестрах. за звітний період (ф. 2 р. 2010);
2) + Резерв незаробленої премії-нетто перестрахування на початок звітного періоду**;
3) – Резерв незаробленої премії-нетто перестрахування на кінець звітного періоду**.
**Резерв незаробленої премії-нетто перестрахування =
1) Резерв незаробленої премії (ф. 1 р. 1533);
2) – Частка перестраховиків у резерві незаробленої премії (ф. 1 р. 1183).
Показник широко розповсюджений в західній практиці. Він визначає рівень збитковості власних страхових операцій СК без урахування участі перестраховиків у преміях отриманих та здійснені виплати. Як правило, цей показник завжди вище «Показника рівня виплат» (16.6). Це пояснюється тим, що ПУВ враховує ще й участь перестраховиків. При цьому, вкрай низькі значення показника (Ун) означають те, що СК платить за договорами страхування, це не може характеризувати СК з позитивної сторони. Занадто високі значення показника можуть свідчити про незбалансований страховий портфель СК, можливо, при неоптимальності політики перестрахування ризиків або про катастрофічні втрати СК, викликаних об'єктивними причинами. Залежно від спеціалізації страхової компанії, оптимальним вважається показник, який приймає значення в межах від 5% до 60%. В даному випадку ми встановили більш консервативний інтервал 5%-40%.
Оптимальним є значення від 5% до 40%. Умовно допустимим (вище оптимального діапазону) є значення від 40% до 85%. Неприпустимим (вище умовно допустимого діапазону є значення понад 85%. Умовно допустиме (нижче оптимального) лежить в діапазоні від 0% до 5%, неприпустимим (нижче умовно допустимого діапазону) є значення менше 0%.
Показник рівня витрат (Expenses Ratio), крім страхування життя
УР = Р / Пнп (15.8)
де Р – витрати страхової компанії* (примітки до річної фін. звітності розділ 4.15.2);
Пнп – зароблена премія-нетто перестрахування (ф. 2 р. 2010).
*Витрати страхової компанії =
1) Витрати з ведення страх. операцій-нетто перестрах;
2) +Управлінські витрати;
3)+Операційні витрати, крім пов'язаних з інвестиціями;
4)+Позареалізаційні витрати.
Показник широко розповсюджений в західній практиці. Він визначає рівень витрат СК за страховими операціями по відношенню до обсягу заробленої премії за вирахуванням перестрахування. Чим нижче рівень витрат, тим вище запас міцності страхової компанії. Слід зазначити, що до витрат страхової компанії не враховуються інвестиційні витрати, тому що вони відносяться не до страхової, а до інвестиційної діяльності, при цьому додатково включаються операційні і позареалізаційні витрати, оскільки вони опосередковано беруть основу із страхового бізнесу.
Оптимальним є значення від 5% до 30%. Умовно допустимим (вище оптимального діапазону) є значення від 30% до 50%. Неприпустимим (вище умовно допустимого діапазону є значення понад 50%. Умовно допустиме (нижче оптимального) лежить в діапазоні від 0% до 5%, неприпустимим (нижче умовно допустимого діапазону) є значення менше 0%.
Комбінований показник збитковості-нетто (Net Combined Ratio)
Ук = Ун +УР (15.9)
Показник широко розповсюджений в західній практиці. Він визначає загальний рівень збитковості страхових операцій, поєднуючи в собі збитковість страхових виплат та рівень витрат за страховими операціями. Оптимальне значення показника – не менше 100%. Але для дистанційного аналізу більш оптимально використовувати консервативний інтервал – до 70%.
Оптимальним найчастіше на практиці визнають значення від 10% до 70%. Умовно допустимим (вище оптимального діапазону) є значення від 70% до 100%. Неприпустимим (вище умовно допустимого діапазону є значення понад 100%. Умовно допустиме (нижче оптимального) лежить в діапазоні від 0% до 10%, неприпустимим (нижче умовно допустимого діапазону) є значення менше 0%.
