Екзаменаційний білет № 2

І рівень складності(оцінюється 3-ма балами).

1. До відтворювального типу господарювання відноситься?

а) землеробство; в) збиральництво;

б) полювання; г) рибальство.

2. Найвідоміша архітектурна пам’ятка княжого Галича, що дійшла до наших днів – це:

а) храм Івана Хрестителя; в) П’ятницька церква;

б) церква св. Пантелеймона; г) церква Марії Сніжної.

3. На території якої стоянки виявлено набір музичних інструментів з кісток та рогів, що відносяться до важливих культурних цінностей людства?

а) с. Королеве, Закарпатська обл.; в) с. Комарове, Чернівецька обл.;

б) Кирилівська, Київська обл.; г) Мізино, Чернігівська обл.

4. Альманах «Русалка Дністрова» був надрукований у:

а) Празі; б) Будапешті; в) Львові; г) Києві.

5. Києво-Могилянська академія відновила свою роботу в:

а) 1991 ; б) 1992; в) 1993; г) 1995.

ІІ рівень складності( оцінюється 6-ма балами.)

1. Які мистецькі стилі характерні для скіфо-сарматської доби?

1…звіриний.. 2…поліхромно-інкрустаційний..

2. До сфери матеріальної культури відносять…………………………

а) архітектуру б) скульптуру в) живоипис

3. Діячами Передвідродження, що були вихідцями із українських земель і позиціонували себе саме так, були

1. Ю. Дрогобич.. 2. П.Русин..3. С.Оріховський

4. Хто з діячів періоду українізації висловив гасло “Геть від Москви!”? У чому полягає його зміст? М.Хвильовий … проти перетворення української культури з Європейської у малоросійську

5. Назвіть у яких містах України діють національні академічні драматичні театри:

а) Львів б) Київ в) Донецьк

ІІІ рівень складності (оцінюється 15-ма балами).

1. Охарактеризуйте пам’ятки літератури доби Київської Русі: оригінальна та неоригінальна література.

Література Київської Русі уже на початку свого існування досягла високого ступеня розвитку, що відповідало рівню загальної культури Київської держави. Зрілість її культури виявилася, крім народно-поетичної і літературної творчості, і в пам'ятках церковної архітектури, що збереглися до нашого часу (Київський і Новгородський Софійські собори, Чернігівський Спаський собор та ін.), а також архітектури світської (княжий двір, що збудований у Києві в X ст., Золоті ворота в Києві) і живопису (фрески Софії Київської, новгородської церкви Спаса Нередици), і в музичному мистецтві, і в блискучих досягненнях давньоруського художнього ремесла.

Культурний розквіт Київської Русі був підготовлений усім попереднім розвитком культури східних слов'ян, про що свідчать пам'ятки матеріальної культури починаючи ще з VI ст., але швидкому її зростанню сприяло впровадження на Русі в кінці X ст. християнства, яке диктувалося державними і суспільними потребами феодальної країни.

Одночасно з прийняттям християнства на Русі було заведене шкільне навчання. Як справедливо говорить Б. Д. Греков, «учение книжное» було не звичайним навчанням елементарної грамоти, а чимось більш складним і серйозним, яке наближалося до системи навчання в грецьких школах. «Учение книжное» набуло у нас дальшого розвитку при Ярославі Мудрому, великому книголюбові, організаторі шкіл у Новгороді для трьохсот дітей.

Тільки зваживши на те, що в Київській Русі була так грунтовно поставлена шкільна справа, можна зрозуміти, чому за такий короткий час, через кілька десятиліть після прийняття християнства, на Русі виникли чудові літературні пам'ятки, які й сьогодні вражають читачів своєю високою поетичною культурою.

Основні жанри оригінальної літератури, які розвивалися за часів Київської Русі, були такі: літописання, ораторське письменство, агіографічне письменство або житійна література, паломницька література тощо. Без сумніву, найбільшим культурним досягненням Київської Русі та й всієї світової літератури була славнозвісна поема «Слово о полку Ігоревім».