- •Методичні вказівки
- •"Глобальні супутникові системи навігації та зв'язку на транспорті"
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Загальні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2
- •1. Загальні відомості
- •2. Методика вирішення навігаційної задачі
- •3. Апаратно-програмний комплекс для вирішення задач супутникової навігації*
- •3.1. Короткий опис приймача сигналів навігаційних супутників асе іі gps
- •3.2. Встановлення устаткування.
- •3.2.1. Застереження:
- •3.2.2. Послідовність дій:
- •3.3. Склад і структура типових пропозицій інформації снс по стандарту nmea (iec 1162)
- •3.3.1. Інформація про час і дату.
- •3.3.2. Повний набір даних про місце розташування по системі gps.
- •3.3.3. Інформація про координати місця.
- •3.3.4. Інформація про курс і швидкість.
- •3.3.5. Інформація про супутники, які використовуються для навігації.
- •3.3.6. Інформація про супутники, що знаходяться в зоні радіо видимості *.
- •3.3.7. Рекомендований мінімум даних по системі gps.
- •4. Методика оцінки точності навігаційних визначень за гнсс
- •5. Порядок виконання роботи:
- •Лабораторна робота №3
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •Приклад побудови графіків у програмному середовищі MathCad:
- •Приклад висновків
- •Лабораторна робота №4
- •1. Призначення системи:
- •2. Структура асду нт:
- •3. Принцип дії асду нт:
- •4. Використання сучасних систем мобільного радіозв’язку у асду нт.
- •5. Загальні можливості програмного забезпечення асду нт.
- •7. Порядок виконання роботи:
- •Лабораторна робота №5
- •1. Призначення програмного комплексу:
- •2. Структура програмного комплексу:
- •3. Функціональні можливості системи:
- •Лабораторна робота №6
- •1. Призначення та функціональні можливості програмного забезпечення:
- •2. Структура програмного комплексу:
- •3. Загальні відомості
- •4. Порядок виконання роботи:
- •Варіанти маршрутів
- •Список літератури
Приклад побудови графіків у програмному середовищі MathCad:
Приклад висновків
З отриманих графік можна зробити висновок, що залежність диференціальних виправлень від часу характеризується більшою залишковою похибкою ніж залежність від відстані. Але як показали лінійні графіки похибок апроксимації точності диференціальних визначень навпаки залежність похибки від відстані є більш достовірною ніж така залежність від часу. Загальна залишкова похибка диференціальних визначень при віддаленні об’єкта від ККС на 303 км складає 2,83 м., а при затримці надходження виправлення від ККС на 25 сек. – 2,45 м. У будь-якому випадку для зменшення залишкових похибок важливо забезпечити високонадійні і швидкі канали зв’язку для передачі диференціальних виправлень.
Графіки залежностей радіальних похибок від часу мають нелінійний характер. Порівнюючи характеристики радіальних помилок систем ГЛОНАСС і GPS, помилка в системі ГЛОНАСС є меншою ніж у системі GPS, якщо вона використовує загрублений сигнал селективного доступу.
Лабораторна робота №4
Тема: Автоматизована система диспетчерського управління наземним транспортом (АСДУ НТ) з використанням ГНСС і сучасних засобів телекомунікацій.
Мета роботи: Вивчити функціональний склад і принципи побудови обладнання диспетчерської системи автоматизованого управління транспортом, з’ясувати особливості функціонування АСДУ Т при вирішенні задач диспетчерського контролю і управління транспортними засобами.
1. Призначення системи:
Запропонована система управління призначена для забезпечення:
автоматизованого комплексного рішення виробничих задач диспетчерського керування автомобільним транспортом;
контролю за рухом і місцем розташування транспортних засобів;
підвищення безпеки пасажирів в шляху проходження, включаючи оперативне визначення місць дорожньо-транспортних випадків, підвищення оперативності при наданні медичної допомоги та евакуації потерпілих;
проведення заходів щодо лінії МНС і мобілізаційної готовності.
Диспетчерська система автоматизованого управління автотранспортом повинна бути частиною АСУ міського (районного) господарства.
2. Структура асду нт:
Автоматизована система диспетчерського управління наземним транспортом складається з таких основних частин (див. структурну схему - рис. 4.1.):
апаратури транспортного засобу (мобільна станція);
апаратури диспетчерської станції (базова станція);
підсистеми зв'язку (телекомунікаційні пристрої та відповідні канали зв’язку);
підсистеми обробки й відображення навігаційних даних та управління апаратурою системи (ПК диспетчерів із спеціальним програмним забезпеченням).
У свою чергу апаратура транспортного засобу складається з приймально-передавального пристрою, навігаційного приймача і контролера, що забезпечує електричний зв'язок цих двох пристроїв і таким чином поєднує їх у єдиний пристрій.
Апаратура диспетчерської станції складається з приймально-передавального пристрою, персонального комп'ютера і контролера. Контролер у цьому випадку забезпечує стикування приймально-передавального пристрою з комунікаційним портом (чи іншим входом / виходом) персонального комп'ютера та радіостанції.
У лабораторному стенді в якості підсистеми зв'язку використовується ультра короткохвильовий (УКХ) радіозв'язок, а приймально-передавальний пристрій являє собою радіостанцію УКХ діапазону.
