3 Завдання
3.1 Опішить, згідно варіанту вплив факторів зовнішнього середовища:
а) розчинених у воді солей;
б) розчинених у воді газів;
в) температури;
г) рН середовища;
д) світла
на життєдіяльність таких гідробіонтів:
Таблиця 1
1 11 21 |
2 12 22 |
3 13 23 |
4 14 24 |
5 15 25 |
6 16 26 |
7 17 27 |
8 18 28 |
9 19 29 |
10 20 30 |
1 Анабена 2 Коловертки |
1 Динабрион 2 Дафнія |
1 Перидиніум 2 Хірономіди |
1 Хламідомонада 2 Олігохети |
1 Улотрикс 2 Поліхети |
1 Спірогира 2 Молюски |
1 Піннулярія 2 Артемія |
1 Ламінарія 2 Струмковики |
1 Порфіра 2 Бокоплави |
1 Філофора 2 Дрейсена |
4 Контрольні питання
4.1 Які існують біотичні та абіотичні фактори?
4.2 Які фактори є обмежуючими?
4.3 Яка роль температури, світла, рН в життєдіяльності організмів?
4.4 Які пристосування існують у рослин і тварин до сезонного ритму зовнішніх умов?
4.5 Що таке фотоперіодизм і як він проявляється у рослин і тварин?
4.6 Дайте визначення біогеоценозу.
4.7 У чому полягає відмінність агроценозу від біогеоценозу?
4.8 Дайте характеристику взаємовідносин популяцій мікроорганізмів, рослин, тварин у ньому.
4.9 Як можна підвищити продуктивність агроценозів?
4.10 Як господарська діяльність людини впливає на структуру і відтворення природних біогеоценозів?
5 Література
5.1 Березина Н.А. Гидробиология. - М.: «Легкая и пищевая промышленность», 1984. - 360 с
5.2 Богатова И.Б. Рыбоводная гидробиология. - М.: «Пищевая промышленность», 1980. - 167 с
5.3 Бессонов Н.М. Рыбохозяйственная гидрохимия.- М.:«Агропромиздат», 1980
5.4 Константинов А.С. Общая гидробиология.-М.: «Высшая школа»,1980.- 472 с
5.5 Черномашенцев А.И. Рыбоводство. - М.; «Легкая и пищевая промышленность», 1983. - 372 с
Самостійна робота № 2 (11 годин)
Тема: ПРІСНІ ВОДОЙМИЩА
1 Мета: поглибити знання студентів про особливості прісних
водоймищ, їх біологічну класифікацію та методи інтенсифікації ставкового господарства
2 Теоретичне обґрунтування
Ріка - водний потік, що тече у розробленому ним лінійно видовженому зниженні рельєфу і живиться за рахунок стоку з площі свого водозбору. Місце, де ріка бере початок, називається її витоком. Кінець, тобто місто впадіння до іншої річки, озера, океану - гирлом річки. У гирлах деяких річок утворюються дельти, естуарії, бари. Ріки, що губляться у пісках, не мають чітко визначеного гирла. Зниження у рельєфі, що утворюється внаслідок розмиваючої дії текучої води і по якому тече ріка, називається долиною. Найнижча ділянка долини, де протікає водний потік, називається річищем; частина долини, що затоплюється лише під час повені - заплавою ріки. Водозбірна площа з якої стікає вода у річку називається річковим басейном, лінія, що розділяє суміжні водні системи -вододілом. Разом з притоками ріка утворює річкову систему характер і розвиток якої зумовлені кліматом, рельєфом, геол. будовою, розмірами басейну.
Ріки здавна використовуються людиною для різних потреб (промислове і побутове водопостачання, судноплавство, джерела енергетичних ресурсів, зрощування і як водоприймачі при осушенні земель, а також як об'єкт туризму).
Озеро - природна водойма, яка заповнена в межах озерної улоговини водою і не має безпосереднього зв'язку за морем. За походженням озерних улоговин розрізняють озера тектонічні, льодовикові, річкові (стариці); приморські (лагуни, лимани), провальні, вулканічні, загатні. Джерелом живлення озера є поверхневий і підземний стік, а також атмосферні опади. За характером водного балансу виділяють озера стічні й безстічні, за хімічним складом - прісні, солонуваті й солоні, окрему групу становлять мінеральні озера (гідрокарбонатні, сульфатні, хлоридні). За ступенем розвитку органічного життя озера поділяють на евтрофні (високопродуктивні з великим вмістом розчинених солей і планктону), оліготрофні (малопродуктивні - мало солей і планктону, вода насичена киснем) та дистрофні - з невеликою мінералізацією і вмістом планктону, але збагачені гуміновими сполуками.
Озера мають велике народногосподарське значення, зокрема для водного транспорту, водопостачання, зрощування, розведення риби, водоплавної птиці та цінних, хутрових звірів; з деяких озер видобувають солі, лікувальні грязі й ропу.
Водосховище — штучна водойма, що утворюється головним чином після спорудження греблі в долині річки. Призначене для регулювання річкового стоку, поліпшення умов судноплавства, створення запасів води для роботи гідроелектростанцій, водопостачання і зрощування, розведення риби і водоплавної птиці.
Стави рибоводні - штучно створені водойми для розведення і вирощування риби. За технологічним призначенням стави поділяють на літні - нерестові, малькові, вирощувальні, нагульні, зимові і спеціальні - маточні, ізолятори тощо. За місцем розташування розрізняють стави заплавні, лісові, польові та ін. Стави забезпечуються водою з струмків, річок, озер, каналів, але найкраще з головного ставка, розміщеного у верхній частині господарства.
