1. Приклади растрового кодування

Кольорове зображення може формуватися різними способами. Один з них – метод RGB (від слів Red, Green, Blue – червоний, зелений, синій), який спирається на те, що око людини сприймає всі кольори як суму трьох основних кольорів, – червоного, зеленого і синього. Наприклад, бузковий колір – це сума червоного і синього, жовтий колір – сума червоного і зеленого і так далі Для отримання кольорового пікселя в одне і те ж місце екрану прямує не один, а відразу три кольорових проміні. Знову спрощуючи ситуацію, вважатимемо, що для кодування кожного з кольорів достатньо одного біта. Нуль в біті означатиме, що в сумарному кольорі даний основний відсутній, а одиниця – присутній. Отже, для кодування одного кольорового піксела буде потрібно 3 біта – поодинці на кожен колір. Хай перший біт відповідає червоному кольору, другий – зеленому і третій – синьому. Тоді код 101₍₂₎ позначає бузковий колір – червоний є, зеленого немає, синій є, а код 110₍₂₎ – жовтий колір – червоний є, зелений є, синього немає. При такій схемі кодування кожен піксел може мати один з восьми можливих кольорів. Якщо ж кожен з кольорів кодувати за допомогою одного байта, як це прийнято для реалістичного монохромного зображення, то з’явиться можливість передавати по 256 відтінків кожного з основних кольорів. А всього в цьому випадку забезпечується передача 256x256x256 = 16 777 216 різних кольорів, що достатньо близько до реальної чутливості людського ока. Таким чином, при даній схемі кодування кольору на зображення одного пікселя потрібно 3 байти, або 24 біта, пам’яті. Цей спосіб представлення кольорової графіки прийнято називати режимом True Color (true color – дійсний колір) або повнокольоровим режимом.

Слід згадати ще один часто використовуваний метод представлення кольору, в якому замість основного кольору використовується його доповнення до білого. Якщо три кольори: червоний, зелений і синій разом дають білий, то доповненням для червоного, очевидно, є поєднання зеленого і синього, тобто блакитний колір. Аналогічним чином доповненням для зеленого є поєднання червоного і синього, тобто пурпурний, а для синього – поєднання червоного і зеленого, тобто жовтий колір. Ці три кольори – блакитний, пурпурний і жовтий з додаванням чорного утворюють основні кольори в системі кодування, яка називається CMYK (від Cyan – блакитний, Magenta – пурпурний, Yellow – жовтий і blacK – чорний). Цей режим також відноситься до повнокольорових, але для передачі стану одного пікселя в цьому випадку потрібний 32 біта, або чотири байти, пам’яті, і може бути передано 4 294 967 295 різних кольорів.

Повнокольорові режими потребують дуже багато пам’яті. Так, для растру, що обговорювався вище, 640x480 при використанні методу RGB потрібно 921 600, а для режиму CMYK – 1 228 800 байтів пам’яті. В цілях економії пам’яті розробляються різні режими і графічні формати, які трохи гірше передають колір, але потребують значно менше пам’яті.

При запису зображення в пам’ять комп’ютера окрім кольору окремих точок необхідно фіксувати багато додаткової інформації – розміри малюнка, яскравість точок і так далі. Конкретний порядок кодування всієї потрібної при записі зображення інформації утворює графічний формат. Формати кодування графічної інформації, засновані на передачі кольорів кожного окремого пікселя, з якого складається зображення, відносять до групи растрових або BitMap форматів (bit map – бітова карта).