3.Особистісні орієнтації та рівні спілкування.

Найбільш загальне і комплексне поєднання особистісних властивостей: потреб, темпераменту, характеру, самооцінки, звичок, спрямованості особистості - детермінує, за А. Б. Добровичем, особистісні орієнтації людини, які визначають типовий характер її спілкування (А. Б. Добрович, 1987). Автор використовує тут термін “соціальні”, відштовхуючись від “соціальних потреб”, які включають потребу у спілкуванні. Розглянемо визначені автором орієнтації.

Життєва орієнтація властива людям, які мають високу потребу у спілкуванні і охоче спілкуються з різними партнерами, виявляючи при цьому привітність і доброзичливість. Це люди з “легким” характером, часто – сангвінічним темпераментом, який зумовлює гнучкість поведінки, життєрадісність, відсутність образливості і довгого переживання неприємностей. Вони добре знаходять спільну мову навіть з малокомунікабельними людьми, вміють обходити у розмові “гострі” теми, співчувати, не схильні до амбіційності у поведінці. Їхня комунікативність найбільшою мірою детермінується такою емоційною якістю як товариськість. Громадянська орієнтація полягає у тому, що індивід отримує задоволення від спілкування не з всіма, хто зустрічається на його життєвому шляху, а тільки з тими, хто поділяє його громадянські інтереси і погляди. Людей з громадянською орієнтацією здебільшого цікавлять світоглядні або політичні теми розмов, а просто обмін будь-якими враженнями чи “світська балаканина” здається їм нудною і малоцікавою. Це найчастіше люди інтелектуального складу, для яких важливі логічність і переконливість аргументів та вірність своїм переконанням. Вираженість вольових якостей, зокрема потреби у самоствердженні і домінантності в характері особи часто породжує активно-жорстку орієнтацію, яка постає у виборі для постійного спілкування тих, хто визнає її ведучу роль, у прагненні стверджувати свою волю. Якщо життя зводить представників активно-жорсткої орієнтації з такими самими партнерами, відбувається боротьба характерів і амбіцій, яка може тривати роками, наприклад, на роботі або у шлюбі. Домінування іншої особи вони можуть терпіти тільки тоді, коли це визначається її службовим статусом. У сімейних і приятельських стосунках вони завжди є більш чи менш вираженими диктаторами. Найчастіше, відчуваючи неможливість прямого, безкомпромісного диктату, вони “купують” це право турботою про партнера, причому ця турбота може носити навіть самовідданий характер. Влада постає для таких людей найбільшою цінністю, за неї вони здатні віддати все. Але на щастя попереднього типу існують люди з пасивно-поступливою орієнтацією, яка полягає у готовності визнати ведучу роль партнера у спілкуванні в обмін на його турботу і достатньо гуманне ставлення до себе. Вони начебто прихиляються до сильного партнера, але це більш стосується щоденних справ і проблем, в той час як у світоглядних питаннях вони можуть бути принциповими і твердими. Люди цього типу часто складають гармонійну подружню пару з активно-жорсткими партнерами. Існує “ринкова” орієнтація, яка постає у прагненні спілкуватися з престижними людьми, тому що це начебто підносить соціальну цінність самих суб’єктів цієї орієнтації. Це досить безкорисливе прагнення, яке не має на меті якусь практичну вигоду, орієнтація трохи нагадує пасивно-поступливу бажанням мати сильного партнера. В характері таких людей проглядається конформність, слабке прагнення до домінантності, така позитивна моральна якість, як готовність визнати достоїнства іншої людини. Вони пишаються знайомствами з “сильними світу цього”: керівниками, відомими акторами або спортсменами тощо. А ось накопичувальна орієнтація якраз і означає пошуки тих, знайомство з ким може принести якусь матеріальну вигоду; це так звані корисні зв’язки, до яких часто прагнули радянські люди у часи дефіцитів. Існують особи, для яких подібні зв’язки постають значною метою їхньої комунікативної діяльності. Такі люди не відмовляються і від більш щирого спілкування, можуть мати друзів, але ніколи не упускають можливості завести корисне знайомство. Спостерігається також схимницька орієнтація, яка притаманна малокомунікабельним людям, надмірно чутливим до всього того, що їм здається приниженням або образою. Люди з такою орієнтацією намагаються уникати тих ситуацій спілкування, де вони можуть бути “не на висоті” і де можуть виникати хоч які-небудь непорозуміння. Вони здебільшого мають вузьке коло друзів та приятелів, нелегко заводять нові знайомства, по скільки їхні комунікативні манери мало приваблюють сторонніх людей, хоча ті, з ким вони мають добрі стосунки, не помічають труднощів і незручностей в їх характері і манерах.