6. Порядок ідентифікації та визнання Національ­ним банком банківської групи. Визначення банківською групою та погодження Національним банком відповідальної особи.

Банки мають право створювати такі типи банківських об’єднань: банківська корпорація і банківська холдингова група. Банк може бути учасником лише одного банківського об’єднання. Банки, що увійшли до банківської корпорації, не можуть входити до інших банківських об’єднань без згоди корпорації, зберігають свою юридичну самостійність у межах, обумовлених їхніми статутами і статутом об’єднання.

Банківська корпорація – юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути тільки банки.

Банківська холдингова група – банківське об’єднання, до складу якого входять тільки банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше ніж 50% акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

Стаття 9 закону про банки і банківську діяльність. Банківський нагляд на консолідованій основі

Банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку.

Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій основі має право визначати в межах банківської групи підгрупи, що складаються принаймні з двох фінансових установ, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі.

Національний банк України має право встановлювати вимоги до банківської групи та/або банківської підгрупи на консолідованій та субконсолідованій основі щодо:

1) наявності ефективної системи корпоративного управління;

2) наявності ефективної системи управління ризиками;

3) наявності ефективної системи внутрішнього контролю;

4) наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;

5) складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;

6) достатності регулятивного капіталу;

7) економічних нормативів;

8) лімітів та обмежень стосовно певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території інших держав;

9) порядку подання необхідної звітності та інформації.

П

Контролер банківської групи (юридична чи фіз. особа) - зобов’язаний забезпечити таку структуру банківської групи, яка дасть змогу здійснювати за нею нагляд на консолідованій основі, включаючи своєчасне виявлення та обмеження ризиків у такій групі.

орядок ідентифікації та визнання банківських груп

Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів із дати набуття ним контролю над банківською групою зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою до Національного банку відомостей для визнання банківської групи:

• повідомлення про створення банківської групи

• структури власності банківської групи

• пакета документів для погодження відповідальної особи

Національний банк приймає рішення про визнання банківської групи, якщо:

група юридичних осіб складається з материнського банку та його українських та іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами,

або

група юридичних осіб, які мають спільного контролера, складається з двох або більше фінансових установ та в якій сукупне середньоарифметичне значення активів банків (банку) за останні чотири звітних квартали становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи, за цей період.

Національний банк приймає рішення про визнання банківської групи протягом трьох місяців із дня отримання повного пакета документів.

Національний банк протягом п’яти днів із дати прийняття ним рішення про визнання банківської групи надсилає повідомлення контролеру банківської групи, відповідальній особі, банкам - учасникам банківської групи про визнання банківської групи.