Тема 2. О б о р о т н і к о ш т и

1. Сутність оборотних коштів та їх організація.

2. Необхідність і методи обчислення оборотних коштів. По­няття норм і нормативів оборотних коштів, їх розрахунок.

3. Джерела формування оборотних коштів.

4. Показники стану оборотних коштів.

1. Сутність оборотних коштів та їх організація

Для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємство повинне мати у своєму розпорядженні відповідні виробничі фонди. За характером своєї участі у процесі виробни­цтва вони поділяються на основні і оборотні. В основі такого поділу лежить відмінність у русі вартості засобів праці і предметів праці.

Матеріальною основою виробництва є виробничі фонди у вигляді засобів і предметів праці. У процесі функціонування вони по-різному переносять свою вартість на вартість готового продукту.

На відміну від основних виробничих фондів оборотні фонди спо­живаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить до створеного продукту і на­бирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається у процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі до продукту праці не входить (паливо).

Оборотні виробничі фонди становлять собою мінімально не­обхідні для виконання виробничої програми запаси сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, допоміжних мате­ріалів, палива, запасних частин для ремонту, малоцінних і швид­козношуваних предметів, а також незавершеного виробництва.

Фонди обігу, хоч і не беруть участі безпосередньо у виробничо­му процесі, є необхідним елементом для забезпечення єдності ви­робництва і обігу. Сфера їхнього функціонування створює переду­мови для виділення їх у самостійне поняття "фонди обігу".

Фонди обігу складаються із запасів готової продукції на складі підприємства; товарів, відвантажених покупцям; залишку грошо­вих коштів на рахунку в банку і касі підприємства.

Оборотні виробничі фонди і фонди обігу знаходяться в постійно­му русі і забезпечують безперервний кругообіг засобів. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вар­тості: з грошової вона перетворюється на товарну, потім — на ви­робничу і знову на товарну і грошову.

Таким чином, виникає об'єктивна необхідність авансування коштів для забезпечення безперервного руху оборотних виробни­чих фондів і фондів обігу з метою створення необхідних виробни­чих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і умов для її реалізації.

Рух оборотних виробничих фондів і фондів обігу становлять єди­ний процес, який забезпечується відповідним оборотним капіта­лом. Це дає можливість об'єднати оборотні виробничі фонди і фон­ди обігу в єдине поняття — оборотні кошти

Оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного ви­робництва та реалізації виготовленої продукції, які беруть участь у виробничому процесі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість продукції.

Організація оборотних коштів включає:

• визначення складу і структури оборотних коштів;

• визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

• визначення джерел формування оборотних коштів;

• розпорядження та маневрування оборотними коштами;

• відповідальність за зберігання та ефективне використання обо­ротних коштів.

Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Структура оборотних коштів — це частка вартості окремих ста­тей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.

Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реа­лізації продукції, проведення розрахунків (наприклад, вугільна промисловість, легка та харчова промисловість, машинобудуван­ня, нафтохімічна промисловість).

Склад і структура виробничих запасів, незавершеного виробни­цтва і готової продукції є важливим індикатором комерційної діяль­ності підприємства.

Розуміння специфіки структури оборотних активів на підпри­ємстві дає змогу не лише краще управляти ними, а й концентрува­ти увагу саме на тих ділянках, де має бути забезпечене найефек­тивніше їх використання. Це можна віднести не лише до нормова­них статей оборотних активів, а й до тієї їх частини, яка обслуго­вує сферу обігу.

Важливого значення також набуває класифікація оборотних коштів, оскільки дає можливість підприємству визначити опти­мальний склад і структуру, потребу та джерела формування обо­ротних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.