Структурно-логічна схема змісту теми
Пізнавальна діяльність
П сихічні процеси
В
ІДЧУТТЯ СПРИЙМАННЯ
слухові зорові
д
истантні зорові слухові
нюхові смакові
кінестетичні тактильні
к онтактні шкірні рухові
смакові ілюзії рівноваги
галюцинації органічні
часу
простору
ПАМ׳ЯТЬ руху
довготривала
короткотривала
з
апам׳ятовування наочно-образна
з береження словесно-логічна
в ідтворення емоційна
рухова
амнезія УВАГА
гіпомнезія мимовільна довільна
гіпермнезія обсяг
розподілення
переключення
зосередження
стійкість
відволікання
розсіювання
спрямованість
ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
МИСЛЕННЯ
ОПЕРАЦІЇ МИСЛЕННЯ
АНАЛІЗ АБСТРАГУВАННЯ
Уявний поділ предметів Виділення одних ознак
i явищ на частини чи i відволікання від
властивості (форма, інших (здійснюється
колір, смак) на ocнові аналізу)
солодке
їстивне
Уявне об׳єднання предметів за їх загальними та істотними ознаками
Р
ЕЗУЛЬТАТ
МИСЛЕННЯ
СУДЖЕННЯ РОЗЛАД МИСЛЕННЯ
ПОНЯТТЯ МАРЕННЯ
УМОВИВІД НАДЦІННІ ІДЕЇ
НАВ׳ЯЗЛИВІ ІДЕЇ
М
ОВА
З
ОВНІШНЯ
УСНА,
ПИСЬМОВА
ВНУТРІШНЯ
ПРО СЕБЕ
АФАЗІЇ
МОВЛЕННЯ
УСНЕ ПИСЬМОВЕ ЗОВНІШНЄ ВНУТРІШНЄ
Діалогічне монологічне
Міждисциплінарна інтеграція:
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
1. Попередні: - Анатомія людини |
Будову нервової системи людини. |
Визначати ознаки вищої нервової діяльності людини. |
2. Наступні: - Нервові та психічні хвороби - Терапія - Педіатрія - Догляд за хворими |
Взаємозв’язки між темпераментом, характером людини і її поведінкою в умовах певного захворювання. |
Планувати тактику медичного працівника у стосунках з хворим, його родичами; визначати план лікування. |
3. Внутрішньо-предметна інтеграція: - Емоційно-вольова сфера людини.
|
Механізми виникнення емоцій і їх зв’язок з манерою поведінки, залежність спілкування від індивідуальних особливостей емоційно-вольової сфери людини. |
Розкривати зв’язки між емоційними станами хворого, його поведінкою, діяльністю. Враховувати психологічні особливості спілкування з пацієнтами. |
Література:
1. Основи загальної і медичної психології/ За ред. І.С.Вітенка і О.С.Чабана. – Тернопіль; Укрмедкнига, 2003.
Додаткова:
Психологія. Підручник. /За редакцією члена-кореспондента АПН України Ю.Л.Трофімова. – Київ; Либідь, 2001.
Основи психології. /За загальною редакцією О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ; Либідь, 1997.
Психологія. /За редакцією дійсного члена АПН СРСР проф.Г.С.Костюка. – Київ; Радянська школа, 1968.
Пізнавальна діяльність охоплює всю сутність людини в її цілісності, включаючи всі ті психічні процеси, що відбуваються, всі ті стани, в яких перебуває людина, всі ті властивості, які притаманні кожній особистості. І завдяки пізнавальній діяльності людина пізнає навколишній світ, відчуває його вплив на собі та в свою чергу впливає на нього.
Психічні процеси - це відчуття, сприймання, увага, пам'ять, уявлення, уява, мислення, емоції, воля та свідомість. Їх вивчають кожен окремо і в певній логічній послідовності. Проте насправді психічні процеси окремо один від одного не існують. Усі вони взаємопов'язані, а особливості перебігу психічних процесів залежать від властивостей особистості конкретної людини. Вивчаючи окремі психічні процеси, потрібно завжди пам'ятати про цілісність психічної діяльності. В основі психічної діяльності лежить процес відчуття.
Відчуття – це процес відображення окремих властивостей предмета і явищ об’єктивної реальності при їх безпосередній дії на аналізатор.
Аналізатор складається з рецептора, провідника, елементів центральної нервової системи і системи зворотного зв'язку.
В залежності від розміщення рецептори є:
І. Екстерорецептори (зовнішні).
1. Дистанційні рецептори: око; зовнішнє і середнє вуха та завиток; ніс. Відповідно відчуття класифікуються за контактом з подразником на дистантні: зорові, слухові, нюхові.
2. Контактні: рецептори дотику і тиснення; тепла і холоду; рецептори болю. Відповідно відчуття є контактні: кінестетичні, шкірні, смакові.
ІІ. Пропріорецептори.
Рецептори положення і рівноваги – вестибулярний апарат.
Рецептори кінестетичних функцій (рецептори в м’язах, сухожилках, суглобах і на поверхні фаланг).
