1.2. Збір анамнезу життя:

1.2.1. Встановити які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно.

1.2.2. З’ясувати які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, чи вживав алкоголь.

1.2.3. З’ясувати характер хронічної патології, з приводу якої лікувався та звертався за допомогою.

1.2.4. Зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.

2. Проведення огляду та фізичного обстеження:

2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Додаток №1).

2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.

2.3. Візуальна оцінка:

2.3.1. Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен.

2.3.2. Наявність кровохаркання.

2.3.4. Наявність странгуляційної борозни ії положення та характеристика.

2.3.5. Наявність крововиливів у склеру та кон’юнктиву очей.

3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта:

3.1. Пульс, його характеристика, АТ.

3.2. ЧД, його характеристика.

3.3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

3.4. Визначення стану гортані и шийного відділу хребта .

4. Проведення інструментального обстеження

Обов’язкові:

1. Постійний контроль АТ, ЧД.

Бажані:

1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

2. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях

3.1.2.3. Лікувальна тактика

1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

1. Положення пацієнта лежачи на рівній поверхні.

Хворим на странгуляційну асфіксію для зменшення навантаження на шийний відділ хребта необхідно вдягти шийний комір, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти пацієнту самостійно пересуватись.

2. Проведення оксигенотерапії показане усім пацієнтам які перенесли странгуляційну асфіксію. Інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5 л/хв.

3. Забезпечення венозного доступу.

Усім пацієнтам з странгуляційною асфіксією у перші години захворювання або у разі виникнення ускладнень показана катетеризація периферичної вени. Венозний доступ проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.

2. Надання екстреної медичної допомоги

Після звільнення шиї від петлі, яка її здавлювала у разі задовільної серцевої діяльності (рівень АД не нижче 80 мм рт ст.):

2.1.Для спеціалізованих бригад ШМД

- Термінова ендотрахіальна інтубація на спонтанному диханні; при необхідності - після введення міорелаксантів у загальноприйнятих дозах.

- ШВЛ будь-яким апаратом;

У разі судом:

тіопентал – 3-5 мг/кг, вводити розчин тіопенталу внутрішньовенно слід повільно зі швидкістю не більше 1 мл за хвилину, спочатку зазвичай вводять 1-2 мл, а через 20-30 секунд – останню кількість;

або сибазон 0,5% розчин 10-20 мг в/в.

Сірчанокисла магнезія 25% - 5-10 мл в/в повільно

Інфузійна терапія:

розчин натрію хлориду 0,9% 400-800 мл крапельно; декстрани - реополіглюкін 200-400 мл

ввести гепарин 5000 Од в/в.

преднізолон 30-60 мг в/в.

У разі зупинки кровообігу:

- базова СЛР відповідно протоколу

- після поновлення серцевої діяльності: продовжити ШВЛ з подачею 100% кисню;

Інфузійна терапія:

- 10% гідроксиетилкрохмаль 250-500 мл або декстрини (реополіглюкін) 200-400 мл, розчин натрію хлориду 0,9% в/в крапельно (об’єм інфузії визначається тривалістю транспортування до стаціонару) сумарний об’єм розчинів 1000-1500 мл;

транспортування до стаціонару з продовженням ШВЛ та інфузійної терапії.

2.2. Для загальнопрофільних бригад ШМД

- санація верхніх дихальних шляхів.

- повітровід.

- інгаляційно-киснева терапія.

- ШВЛ будь-яким апаратом - за наявності показань;

У разі судом:

сибазон 0,5% розчин 10-20 мг в/в.

у разі відсутності ефекта додатково натрія оксибутірат – 50 мг/кг в/в повільно.

сірчанокисла магнезія 25% - 5-10 мл в/в повільно ( при стабільному або підвищеному рівні АТ)

Інфузійна терапія:

розчин натрію хлориду 0,9% 400-800 мл крапельно; декстрани - реополіглюкін 200-400 мл

ввести гепарин 5000 Од в/в.

преднізолон 30-60 мг в/в.

У разі зупинки кровообігу:

- базова СЛР відповідно протоколу

- після поновлення серцевої діяльності: ШВЛ будь-яким апаратом ;

Інфузійна терапія:

- 10% гідроксиетилкрохмаль 250-500 мл або декстрини (реополіглюкін) 200-400 мл, розчин натрію хлориду 0,9% в/в крапельно (об’єм інфузії визначається тривалістю транспортування до стаціонару) сумарний об’єм розчинів 1000-1500 мл;

транспортування до стаціонару з продовженням ШВЛ та інфузійної терапії.

При розвитку аритмій проводиться антиаритмічна терапія в залежності від виду порушення ритму.