Зміст лекційного матеріалу:

1. Громадянське виховання.

   Громадянське виховання – це процес формування громадянськості як інтегрованої риси особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною і захищеною.

Громадянськість – духовно-моральна цінність, світоглядна і технологічна характеристика особистості, що визначає її обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною.

Мета, завдання і зміст громадянського виховання чітко визначені у проекті Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.

Метою громадянського виховання є формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттям, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Завдання громадянського виховання на сучасному етапі:

• визнання й забезпечення у реальному житті прав людини як гуманістичної цінності;

• усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянської відповідальності;

• формування національної свідомості, почуття патріотизму;

• утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;

• формування соціальної активності та професійної компетентності особистості;

• формування політичної й правової культури засобами громадянської освіти;

• розвиток критичного мислення;

• формування уміння визначати форми і способи своєї участі в житті суспільства;

• формування толерантного ставлення до інших культур і традицій;

• виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства.

Основою громадянського виховання є громадянська освіта – формування знань про права і обов’язки людини. Вона пов’язана з формуванням соціально-політичної компетентності, передбачає політичну, правову й економічну освіченість.

Виховання громадянина має включати розвиток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, дбайливого ставлення до природи, формування гуманістичних моральних якостей та культури поведінки особистості.

До змісту громадянського виховання також необхідно віднести:

• розвиток у школярів планетарної свідомості (усвідомлення єдності й унікальності життя на землі),

• правосвідомості,

• політичної культури,

• мотивації до праці.

Критерієм громадянської вихованості є сформованість у людини почуття обов’язку перед Батьківщиною і відповідальності за свою громадянську поведінку.

2. Зв’язок громадянського і правового виховання.

Тісно пов'язане з громадянським правове виховання школярів – процес вироблення, розвитку і закріплення правових переконань, готовності діяти у відповідності до закону.

В його основі лежить розуміння учнями правових норм, юридичних прав і обов'язків, законності та незаконності різних вчинків, їхнє ставлення до права, законів, Конституції України, а також правові вимоги, тобто правова свідомість.

Правова свідомість нерозривно пов'язана з політикою, мораллю, трудовими і соціально-побутовими відносинами, із загальним рівнем культури. Формується вона тільки в процесі активної соціальної діяльності.

Правова свідомість включає:

- правову ідеологію (систему науково обґрунтованих поглядів, ідей, які відбивають потреби, інтереси особистості у правовій сфері),

- морально-правову психологію (судження, уявлення, почуття людини, які виражають її емоційно-оцінне ставлення до різних правових явищ: наприклад, почуття нетерпимості до порушень закону, задоволення чи незадоволення здійсненням норм права тощо),

- теоретичну (науково обґрунтовану) і буденну (емпіричну) правосвідомість,

- суспільну, групову та індивідуальну правосвідомість.

Метою правового виховання є формування соціально-правової культури громадянина – усвідомлення взаємозв'язку між діями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

Основні завдання школи у правовому вихованні – це розвиток національної правосвідомості: знання Конституції, прав і обов'язків громадян України, національної символіки (Державного Герба, Прапора, Гімну), її історичного походження, розуміння її значущості в житті суспільства, виховання поваги до законів і норм співжиття у суспільстві, попередження правопорушень, запобігання протиправній поведінці школярів, виховання прагнення до участі у зміцненні законності й правопорядку.

Зміст правового виховання:

• вивчення державного права (основи організації суспільства і правового становища особи, державного устрою, Конституції України);

• ознайомлення з адміністративним правом (санітарні правила, протипожежні, дорожнього руху, користування транспортом, поведінка в громадських місцях, військовий облік і т.д.);

- ознайомлення з цивільним правом (права громадян і організацій);

• ознайомлення з трудовим правом (умови прийому на роботу, переведення і звільнення, охорона й оплата праці тощо);

• ознайомлення з кримінальним правом (знати, що таке злочин, яка відповідальність за скоєння злочину , за співучасть, які бувають покарання і т.п.);

• формування на основі цих знань відповідних рис громадянина і ставлень до права і правопорушень.

Рівень правової вихованості школяра визначатиметься рівнем дотримання норм і правил законів.