2 Розрахункова частина
2.1 Особливості організації внутрішньогосподарських розрахунків в умовах ринку
Внутрішньогосподарські взаєморозрахунки – це економічні відносини обумовленні внутрішнім середовищем господарського суб'єкту під дією ринку.
Внутрішньогосподарські взаєморозрахунки можна підійти на наступні види
Розрахунки між формою, дочірнім та залежними товариствами
Розрахунки між формою, її філіалами, представництвами та обставленими робочими місцями, що розташовані на окремих територіях,не біля основного місцезнаходження фірми
Розрахунки між структурними підрозділами фірми
Господарський розрахунок основується на таких принципах як:
- господарська ініціатива
- взаємозв'язок винагороди за працю з його результатами
- режим економії матеріальних ресурсів
- планування
- контроль
- відповідальність
Принципи взаєморозрахунку реалізовує ця через механізм, що передбачає функціональний поділ раці всередині підприємства. Механізм був побудований з урахуванням взаємодії структурних підрозділів. Інформація про взаємні розрахунки, що обслуговують внутрішньогосподарський оборот, дозволяє розробляти список показників та нормативів для планування та контролю внутрішньогосподарський взаєморозрахунків структурних підрозділів. Механізм внутрішньогосподарські взаєморозрахунків використовує систему взаємних претензій, яка передбачає відповідальність при внутрішньогосподарських взаєморозрахунках обслуговуючих внутрішній оборот підприємства.
Трансферні ціни використовуються для того, щоб зацікавити керівників структурних підрозділів у прийняті ефективних управлінських рішень, а також служать інформаційною базою для їх прийняття.
Прибуток, який розраховує ця на основі трансферних цін, є показником ефективності управління внутрішньогосподарським підрозділом. Трансферні ціни забезпечують визначену економічну самостійність структурних підрозділів та наділяють керівника більшою автономією при зайняті управлінських рішень. Трансферні ціни встановлюють для підрозділу на рівні допустимих витрат, то при цьому зважується його автономія. Все це необхідно врахувати при виконанні в практиці трансферних цін.
2.2 Планування чисельності працівників станції
До працівників, зайнятих експлуатацією промислового залізничного транспорту, відносяться машиністи локомотивів, помічники машиністів, складачі, оглядачі вагонів, чергові по станції. Їх чисельність визначається за об’єктами і нормами обслуговування за формулою:
,
де а – число об’єктів обслуговування;
в – норма обслуговування на 1 об’єкт;
4 – кількість змін роботи.
;
;
;
;
;
Загальна чисельність працівників:
;
.
Крім того, визначаємо списковий склад робітників, що враховує відсутність працівників з поважної причини:
2.3 Планування продуктивності праці
Продуктивність праці – це показник ефективності діяльності людей який вимірює ця або кількістю продукції перетворену в одиницю робочого часу, або затратами праці необхідної підприємства продукції. У ринковій економіці підвищення продуктивності праці – основний чинник виріщення економічних проблем підприємства.
Для планування продуктивності праці на підприємстві можуть використовуватися вартісні й натуральні показники виробництва. Проте вимірювання продуктивності в натуральних одиницях практично не застосовує ця через різноманітність і непорівнянність продукції.
Розраховуємо продуктивність праці:
,
де Q – річний вантажообіг станції.
