Розділ 3 удосконалення форм і способів кооперації праці

В ринкових умовах одним із напрямів поліпшення ефективності діяльності ВАТ В«КЕМЗВ» стало вдосконалення міжцеховий кооперації праці, здійснене при нашому безпосередньої участі. Зокрема, була використана така його форма, як аутсорсинг, методичні питання використання якого були розроблені нами. Так, в порядку аутсорсингу в самостійну від ВАТ «КЕМЗ» структуру був виділений відділ конструкторського бюро (ОКБ), на базі якого було створено ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро приладобудування й автоматики». Частина акцій цього ВАТ була придбана ВАТ «КЕМЗ», що дозволяє контролювати діяльність ВАТ «СКБ ПА». Створено ВАТ «Спецробот КЕМЗ». Робота над виконанням експортних замовлень для іноземних фірм «Гідролюкс», «Ковролюкс», «Поль-Вюрт» і ін, показала, що традиційна схема підготовки виробництва не відповідають умовами необхідної гнучкості та оперативності в забезпеченні оснащенням і інструментом виробництва. У зв'язку з цим на базі інструментального виробництва створено ВАТ «КЕМЗ Інструмент».

Удосконалення міжцеховий кооперації праці у формі аутсорсингу визначило необхідність відпрацювати питання В«взаємного аутсорсингуВ», що випливає з принципу, який був нами покладено в основу вдосконалення міжцеховий кооперації праці: при будь-якому виділення підрозділу (цеху) в самостійне підприємство колективи самостійних підприємств об'єднує технологія по виробництву виду продукції. При взаємному аутсорсинге ВАТ В«КЕМЗВ» по відношенню до виділених підприємствам у необхідних випадках виступає аутсорсером. Економічний ефект від взаємного аутсорсингу в даний час тільки у виробничій сфері досягає 50-55 млн. крб. в рік.

В процесі вдосконалення міжцеховий кооперації праці працівників підприємства виникає сукупність взаємовідносин, які класифікуються в наступному вигляді:

1. Взаємини, засновані на контролі діяльності в силу наявності внеску ВАТ «КЕМЗ» у статутний капітал даних підприємств (ВАТ «СКБПА», ВАТ «КЕМЗ Інструмент», ТОВ «Торговий дім КЕМЗ», ТОВ «КЕМЗ»);

2. Взаємини, засновані на договірній основі (ТОВ «Спецробот КЕМЗ», ВАТ «СМЗ»);

3. Взаємини на умовах оренди приміщень і (або) майна (всі підприємства).

Види основного виробництва ВАТ «КЕМЗ», передбачувані до виділення в порядку аутсорсингу показані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Види основного виробництва ВАТ «КЕМЗ», передбачуваних до виділення в порядку аутсорсингу (дані на 01.11. 2013 р.).

Найменування цеху	Чисельність персоналу, людина
	Робітники	Допоміжні робочі	Керівники й фахівці	Усього
Литейний цех	55	22	8	85
Виробництво насосів, моторів	124	19	25	168
Механікооброблюваний	314	89	94	497
Складальне виробництво	224	62	67	353
Заготівельне виробництво	91	31	39	161
Провадження у випуску продукції для інофірм	117	28	37	182
Цех гумотехнічних виробів, пластмас і термообробки	85	17	13	115
Цех гальванічних і лакофарбових покриттів	40	26	8	74
РАЗОМ:	1050	294	291	1635

Удосконалення внутрішньоцехової кооперації праці здійснено в напрямі зміни кооперації інженерної праці з працею робітників. В даний час схема технологічного поділу праці між цими працівниками змінилася: якщо раніше, коли проектна документація існувала на паперових носіях, інформація від керівників та фахівців до робочих у вигляді вказівок доводилася з великим розривом у часі, це було так зване спільно-паралельна участь фахівців у процесі виробництва продукції, коли працівники, спільно (разом) виконуючи якесь виробниче завдання, мають відносну самостійність один від одного, тобто кожен виконує свою частину роботи. При передачі інформації на електронних носіях взаємодія між керівниками, фахівцями та робітниками стало безпосередньо-сумісним, коли, працюючи разом, кожен працівник не може виконати своє виробниче завдання без участі іншого працівника. Зміна в змісті взаємодії між керівниками, фахівцями та робочими від спільно-паралельного до безпосередньо-спільного знайшло відображення у відповідній організаційній формі. При спільно-паралельному взаємодії застосовувалася бригадна форма організації праці. Як свідчить практика, необхідність у колективній формі організації праці продовжує залишатися, але в дещо зміненому вигляді. В умовах виробництва з обладнанням на електронних носіях інформації, колективна форма організації праці полягає в об'єднанні праці керівників і спеціалістів ділянки з працею основних робітників. Це вже не бригада робітників.

При вдосконаленні кооперації праці між основними робітниками врахована висока ціна використовуваних верстатів та устаткування, що викликало відмову від бригадної форми організації виробництва їхньої праці, де часом знеособлюється персональна відповідальність за грамотне обслуговування дорогої техніки. Нині для основних робочих застосовується індивідуальна форма організації праці. Вона, найбільшою мірою сприяє бережного ставлення до дорогому устаткуванню.

Перехід до застосування високопродуктивного устаткування, заснований на використанні високих технологій, призводить до зменшення сфери застосування бригадної форми організації праці для основних робочих.

Запропоновано технологічний розподіл праці, який розглядають диференційовано, виділяючи його дві сторони: характер і зміст. До поняття «характер» ми зараховуємо загальні, найстійкіші елементи, що проявляються тривалий час. Доцільно виокремити такі укрупнені рівні технічної оснащеності:

• ручний (до складу якого відносимо ручну, немеханізовану і ручну механізовану працю);

• машинний (до складу відносимо машинно-ручний, машинний, автоматизований і апаратурний рівні оснащеності);

• машинно-електронний.

Показник рівня технічної оснащеності праці є якісної характеристикою трудового процесу.

Зміст технологічного поділу праці в своєму призначенню розкриває особливості характеру поділу праці відповідного рівню технологічного оснащення виробництва. Запропонований кількісний показник, що характеризує зміст поділу праці при машинно-електронному рівні технологічного оснащення виробництва, – частка інженерного праці загальній сумі трудомісткості виробництва. Виконане дослідження показало, що машинно-електронному характеру технологічного поділу праці відповідає частка інженерного праці, рівна 50 % і більше загальної трудомісткості виробництва.

Для машинно-електорнного рівня технічної оснащеності праці характерно таке:

1. Результат проектування виробництва надходить до конкретних виконавців не так на паперових носіях, а у електронному вигляді. Праця працівника, зайнятого на обслуговуванні такого устаткування, передбачає необхідність йому оволодіння навичками роботи з комп'ютерами.

2. Управління роботою верстатів стає функцією не конкретного виконавця, а електронної програми. Її вводить спеціальний працівник – наладчик, а контролює і координує роботу фахівець, відповідальний за виготовлення продукції.

Нині вимагають рішення і питання професійно-кваліфікаційного поділу праці. Складність проблеми, у тому, що у цій формі поділу праці перетинаються інтереси всіх учасників процесу виробництва. За сучасних умов тарифікація робіт та створення робочих для підприємства виготовляють основі використання єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і будь-яких професій робітників і єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та інші службовців (які, щоправда, для недержавних підприємств втратили в ринкових умов обов'язкового характеру).