Адміністрація Президента України

З метою забезпечення здійснення повноважень глави держави Президент

утворює постійно діючий орган -Адміністрацію Президента України.

Адміністрація не являє собою органу державної влади, до її функцій

входить створення необхідних умов, без яких неможливі здійснення

повноважень глави держави, його зв'язок з іншими органами державної влади

та органами місцевого самоврядування.

Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації,

який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

До складу Адміністрації входять:

Глава Адміністрації Президента України, Перший помічник Президента

України, Перший заступник та заступники Глави Адміністрації Президента

України, помічники Президента України, радники Президента України, наукові

консультанти, консультанти та референти Президента України, Постійний

представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний

представник Президента України в Конституційному Суді України;

управління, служби, відділи та інші структурні підрозділи.

Згідно з Положенням основними завданнями Адміністрації є

організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне

та інше забезпечення діяльності Президента України щодо:

реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету,

територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і

свобод людини і громадянина;

представлення України в міжнародних відносинах, здійснення

керівництва її зовнішньополітичною діяльністю, ведення переговорів та

укладання міжнародних договорів України, визнання іноземних держав,

призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України;

здійснення ним керівництва в сферах національної безпеки і оборони;

визначення стратегії економічного розвитку держави;

вирішення питань, пов'язаних з утворенням, реорганізацією і

ліквідацією центральних органів виконавчої влади, забезпечення їх

узгодженого функціонування і взаємодії;

розв'язання кадрових питань, які належать до його повноважень;

вирішення питань, пов'язаних з нагородженням державними нагородами,

в тому числі і відзнаками Президента України, присвоєнням вищих військових

та інших вищих спеціальних звань і класних чинів, прийняттям до

громадянства та припиненням громадянства України, наданням притулку в

Україні, здійсненням помилування;

здійснення ним й інших повноважень, визначених Конституцією України.

Таким чином за Конституцією, Президент України є главою держави і

виступає від її імені. Так, Президент є гарантом державного суверенітету,

територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і

свобод людини і громадянина.

Аналіз конституційних повноважень Президента України, їх

співвідношення з повноваженнями Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших

державних органів свідчить, що Україну не можна віднести ні до

парламентського, ні до президентського типу республік. Це республіка

змішаного типу, що характерно для багатьох країн світу (Російська

Федерація, Казахстан, Франція тощо).

Використана література

1. Кравченко В. В. Конституційне право України. – К., 2000.

2. Коментар до Конституції України. Друге видання. – К., 1998.

3. Лисенков С. П. Основи правознавства. – К., 2000

4. Конституція України

Конституційно-правовий статус Президента України

Конституція України визначає Президента як главу держави, що виступає від її імені. Президент уособлює державу, завдяки своїм повноваженням врівноважує всі гілки влади, представляє державу в міжнародних відносинах.

Конституція України і Закон України "Про вибори Президента України" визначають загальні умови його обрання.

Президент України обирається на підставі основних виборчих принципів (загальними, рівними і прямими виборами при таємному голосуванні) на строк 5 років.

Президентом може бути громадянин України не молодше 35 років, який не менше 10 останніх років перед днем виборів проживає в Україні, має виборчі права і володіє українською мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Повноваження Президента України починаються з моменту складення ним присяги народові України на урочистому засіданні Верховної Ради. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Сукупність повноважень Президента України можна розділити на повноваження, пов'язані з:

1) представництвом України в міжнародних відносинах (підписання міжнародних договорів, прийняття вірчих та відкличних грамот, дипломатичних представництв інших держав...);

2) діяльністю Верховної Ради України (право передчасного припинення повноважень парламенту, право вето...);

3) законодавчою діяльністю (право законодавчої ініціативи, підписання і оприлюднення законів, призначення українського референдуму...);

4) вирішення кадрових питань (призначення і звільнення глав дипломатичних представництв, керівників окремих центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій...);

5) забезпеченням державної незалежності, національної безпеки і оборони країни (керування Радою національної безпеки України, прийняття рішень про загальну чи часткову мобілізацію, оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інше);

6) діяльністю судових органів (утворення судів, призначення 6-ти суддів Конституційного Суду України, всіх суддів вперше);

7) прийняттям до громадянства України та його припиненням, наданням політичного притулку в Україні...;

8) повноваження стимулюючого характеру (присвоєння вищих військових звань, дипломатичних рангів, спеціальних звань, класних чинів, нагородження державними нагородами, президентськими відзнаками...).

Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Згідно з Конституції України Президент України видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України. Укази і розпорядження Президента України мають підзаконний характер: вони видаються на основі Конституції та законів України.

Указ - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні укази мають індивідуальне значення.