8.2. Види транспорту

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:

1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт,

водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і трубопровідний.

2. Транспорт незагального користування — внутрішньови­робничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, частиною яких-небудь виробничих систем і має бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу.

Предметом вивчення транспортної логістики є вирішення комплексу завдань з організації переміщення вантажів транспортом загального користування.

Крім виду транспорту, сьогодні важливе значення має вибір типу транспортування або транспортної складової логістичних систем.

Є такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем^:

1. За видом доставки:

• пряма;

• з переробкою на транспортних терміналах;

• з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

2. За видом обслуговування:

• зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр;

• зі складу постачальника або розподільчого центру безпо­середнього споживачу;

• з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.

3. За видами транспортного сполучення:

• пряме;

• змішане.

На вибір типу транспортної складової логістичних систем впливають такі фактори, як: вид вантажу, вартість перевезень, мета транспортування, відстань, якість транспортних шляхів. У сучасних умовах роль транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання, а також у мінімізації загальних логістичних витрат.

8.3. Логістичні рішення у транспортуванні

Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу суттєво залежить від правильності прийнятих логістичних рішень.

В ибір форми перевезення

В ибір виду транспорту

Вибір перевізника

Рис. 2. Основні рішення щодо управління при транспортуванні

Перше рішення — вибір форми перевезення. Для споживачів транспортних послуг можливі дві форми отримання транспортних послуг (перевезень):

1. за допомогою створеного власного відділу доставки;

1. користування послугами сторонніх транспортних організацій.

Вибір форм перевезення здійснюється в такій послідовності:

1-й етап. Детальний аналіз переваг і недоліків форм перевезень. Переваги створення власних відділів доставки (аргументи проти користування послугами сторонніх транспортних організацій):

1. можливість оренди транспортних засобів на одне переве­зення або певний період часу;

2. міжкорпоративні перевезення;

3. забезпечення потрібної якості транспортних послуг;

4. запобігання аварійним ситуаціям або їх швидке усунення;

5. менші вимоги до упакування;

6. наскрізний контроль за якістю надання послуг та збереженням вантажу;

7. можливості розміщення реклами на транспортних засобах;

8. можливість отримання додаткового прибутку за рахунок надання транспортних послуг іншим підприємствам;

9. зниження транспортних витрат і ретельний контроль їх величини;

10) контроль за розкладом, часом та маршрутами перевезень.

Недоліки, що виникають при створенні власних відділів доставки (аргументи за користування послугами сторонніх транс­портних організацій):

1. високі адміністративні витрати, витрати на ремонт і обслуговування транспортних засобів;

2. потреба в значних капіталовкладеннях;

3. повна відповідальність за пошкодження та псування вантажу;

4. необхідність у складанні розкладів, маршрутів;

5. ризик неокуплення зроблених капіталовкладень;

6. витрати на страхування вантажів та транспортних засобів;

7. проблеми з ліцензуванням;

8. імовірність отримання збитків унаслідок аварій.

2-й етап. Оцінка рівня обслуговування та витрат за різних форм перевезень. Підприємство (отримувач транспортних послуг) має визначити бажаний рівень та якість обслуговування, проаналізувати можливості його забезпечення у випадку створення власного відділу доставки чи залучення сторонніх транспортних організацій. Надалі визначаються сумарні витрати для обох форм перевезень. Рівень загальних поточних витрат визначається як сума витрат на опрацювання замов­лень, пакування, перевезення, збитків від пошкодження (при створенні власного відділу доставки долучаються ще й витрати на ліцензування, заробітну плату, паливо).

3-й етап. Прийняття кінцевого рішення. Критеріями для прийняття рішень про вибір форми перевезень є:

1. необхідність у капіталовкладеннях та їх достатність;

2. прогнозований рівень окупності капіталовкладень;

3. рівень якості обслуговування;

4) рівень загальних поточних витрат.

Якщо рівень загальних витрат власного відділу доставки буде нижчим, то рішення на користь власного відділу доставки може бути створене за умови достатності капіталовкладень. Щодо пріоритетності критеріїв, то її визначає замовник транспортних послуг.

Друге рішення - вибір виду транспорту - вирішується у взаємозв'язку з іншими задачами логістики, а саме:

• створення та підтримка оптимального рівня запасів;

• вибір виду упакування.

Основою вибору виду транспорту, оптимального для кон­кретного перевезення є інформація про характерні особливості видів транспорту¹.

Існують такі основні види транспорту:

• залізничний;

• морський;

• внутрішній водний (річковий);

• автомобільний;

• повітряний;

• трубопровідний.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з по­гляду логістичного управління, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл. 1).

Таблиця.1. Порівняльні логістичні характеристики різних видів транспорту

Види	Переваги	Недоліки
Залізничний	Велика провізна спроможність; дешевий вид транспорту; регулярність перевезень	Дорого коштує будівництво залізниць; невелика швидкість доставки вантажів
Автомобільний	Велика швидкість доставки; можливість доставки вантажу від дверей до дверей без перевантаження, маневреність, регулярність. Можливість відправлення вантажу малими партіями	Мала провізна спроможність, дорогий вид транспорту, дорого коштує будівництво доріг
Водний	Дешевий вид транспорту, має велику провізну спроможність, не вимагає капітальних вкладень у будівництво провізних шляхів	Відсутність регулярності, обмежений у застосуван­ні; невелика швидкість доставки. Залежність від географічних, навігаційних і погодних умов. Жорсткі вимоги до упакування
Повітряний	Має велику швидкість доставки, спроможний доставити вантаж у будь-який район, де немає інших видів транспорту. Найкраще збереження вантажу	Мала провізна спромож­ність, відсутність регуляр­ності, дуже дорогий вид транспорту. Залежність від погодних умов
Трубопровідний	Найдешевший вид транспор­ту, велика провізна спроможність, швидкість перекачува­ння вкладень вища та капітальні вкладення нижчі ніж на залізничному транспорті		Обмежений у застосуванні

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

• час доставки;

• частота відправлень вантажу;

• надійність дотримання графіка доставки;

• здатність перевозити різні вантажі;

• здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

• вартість перевезення.

У табл. 2 подано оцінку факторів, які впливають на вибір виду транспортного засобу¹.

Експертні оцінки значущості різноманітних факторів пока­зують, що при виборі транспорту в першу чергу враховують:

• надійність дотримання графіків завозу;

• час доставки;

• вартість перевезення.

Обираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета — мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубо­провідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з вико­ристанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється

Таблиця 2. Основні фактори, що впливають на вибір виду транспорту

Фактори	Час доставки	Частота відправлень вантажу	Надійність дотримання графіка	Здатність перевозити різні вантажі	Здатність перевозити вантажі в будь-яке місце	Вартість перевезень
Вид транспорту
Залізничний	3	4	3	2	2	3
Водний	4	5	4	1*	4	1*
Автомобільний	2	2	2	3	1*	4
Трубопровідний	5	1*	1*	5	5	2
Повітряний	1*	3	5	4	3	5

*Одиниці відповідає найкраще значення.

зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Третє рішення - вибір перевізника. Якщо здійснено вибір на користь сторонніх перевізників, обрано вид транспортного засобу, то наступним етапом є вибір конкретної фірми-пере-візника. Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції.

У цілому, під час прийняття рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, а також наслідки цих компромісів для інших видів діяльності в системі розподілу, таких як складування і підтримка товарно-матеріальних запасів. Оскільки з часом відносні витрати різних видів транспорту змінюються, фірмам необхідно переглядати свої схеми транспортування з метою знаходження оптимального варіанта товароруху.

Враховуючи, що діяльність з організації товароруху пов'я­зана з великими компромісами, потрібно використовувати системний підхід для прийняття таких рішень.

На практиці часто використовується модель абстрактного засобу.

Концепція моделі відображає проблему надання переваги якомусь одному перевізнику та засобу транспортування.

Ця модель охоплює чотири транспортні характеристики:

• витрати;

• величину відправлення;

• середній час перевезення;

• коливання цього часу.

Вплив характеристики змінюється залежно від товару і вимірюється за допомогою вартості і витрат на зберігання. Това­ри просуваються від джерела до споживача або отримувача. Якщо товар перевозиться франко-вагоном до місця призначення, то на відправника впливають транспортні витрати і тран­зитні матеріально-технічні запаси, на споживача - вибір засобу перевезення, вартість матеріально-технічних запасів, які перевозяться до місця призначення.

Загальні витрати на постачання одного ринку впродовж одного року, рухаючись від фабрики до споживача або дистриб'юторського центру є:

• витрати на транспортування;

• витрати на матеріально-технічні запаси;

• витрати на обробку замовлення;

• матеріально-технічні запаси у використанні. Або математично:

ТС = r_iD + It_iCD + S (D/Q) + IC(Q/ 2), (8.1)

де ТС - загальні витрати на транспортування за рік;

г_i - розцінка на засіб транспортування;

D - попит на товар за рік, переведений у вагу;

I - витрати на зберігання запасів (виражені у % вартості товару);

t_i. - час перевезення (виражений як частка одного року);

С - вартість одного товару (в умовних одиницях);

S - витрати на замовлення та його виконання;

Q - величина замовлення або місткість одиниці цього засо­бу транспортування.

Складові моделі абстрактного засобу:

• витрати на транспортування або безпосередню доставку, транспортний тариф (г_i) помножити на кількість відправлених одиниць за рік (D) - r_iD;

• витрати на матеріально-технічні запаси в дорозі, витрати на зберігання матеріально-технічних запасів (I) помножити на час перевезення (t_i) помножити на вартість товару (С) помножити на об'єм перевезення за рік (D) — It_iCD;

• витрати на оброблення замовлення, витрати на організацію і відправлення замовлення. Вони обумовлені кількістю разів замовлення цього товару, що залежить від розміру відправлення (Q_i), попиту (D) і витрат на окреме замовлення (S) - S (D/Q);

• матеріально-технічні запаси у використанні, які складаються з циклічних, звичайних і резервних запасів, що використовуються для поповнення запасів, коли замовлення не може бути відправлене, як очікувалось. Циклічний запас - це витрати на зберігання матеріально-технічних запасів (I) помножене на вартість товару (С) та на середню наявну кількість (Q/2) - ІС (Q/2). Резервний запас для цієї моделі - це довільна оцінка очікування коливань.