2. Строк, порядок і форма пред'явлення претензії.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює строку звернення з претензією до порушника майнових прав і за­конних інтересів господарюючих суб'єктів, але претензія повинна бути пред'явлена в межах позовної давності з урахуванням часу, наданого законом на розгляд претензії і надання відповіді на неї. Строки подання претензії в певних галузях (транспортних, зв'язку та ін.) мають свої, встановлені відповідним законодавством, строки.

Зміст і основні реквізити, які мають бути зазначені у претензії, чітко зафіксовані в правових нормах, а саме:

• повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства й організації, яким претензія пред'являється. Та­ким чином, в претензії потрібно викласти повні та вичерпні дані про учасників спору. Заявник претензії зобов'язаний навести точні дані свої і другої сторони. Повне найменування, поштові й банківські реквізити заявника можуть міститися на фірмовому бланку листа, якщо такий є, або в кутовому штемпелі. Якщо та­ких даних бракує, в тексті претензії слід навести недостатні дані;

• дата пред'явлення та номер претензії;

• обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини, посилання на відповідні норма­тивні акти;

• вимоги заявника, їх необхідно точно і конкретно сформу­лювати;

• сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

• перелік документів, що додаються до претензії, а також ін­ших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії із за­значенням про це у претензії.

Претензія має бути підписана повноважною особою підпри­ємства, організації або їх представником. При підписанні претен­зії обов'язково вказуються посада особи, яка ставила підпис, та її прізвище. Якщо претензія підписана особою, перед найменуван­ням посади якої проставлена риска або прийменник «за», то це слугує підставою для того, щоб її не розглядати.

Право на пред'явлення претензії є суб'єктивним правом юри­дичної особи, але порядок та строк розгляду претензії, якщо вона вже заявлена до підприємства, організації, є обов'язком господа­рюючого суб'єкта. Статтею 7 ГПК передбачена необхідність роз­гляду одержаної претензії в місячний термін — загальний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

3. Розгляд претензії.

Законодавством встановлено і спеціальний строк розгляду пре­тензії. У випадках, коли обов'язковими для сторін правилами або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, по­в'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Як зазначалось, до поданої претензії додаються необхідні до­кументи, але коли їх недостатньо для її розгляду, інша сторона може попросити заявника надати додаткові документи для роз­гляду претензії по суті. Для подання цих документів заявнику встановлюється визначений термін — залежно від їх складності й кількості, але не менше п'яти днів, не враховуючи часу поштово­го обігу. В такому випадку перебіг строку розгляду претензії зу­пиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними докумен­тами. Іноді виникає потреба у спільних зусиллях для розгляду претензії по суті: звірити розрахунки, провести експертизу, вчи­нити інші дії.

Закон зобов'язує підприємства та організації, що одержали претензію, задовольнити обґрунтовані вимоги заявника. Це зо­бов'язання частіше не виконується, ніж виконується.

Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі. Стаття 8 ГПК містить вимоги до змісту відпо­віді на претензії, в якій зазначаються:

• повне найменування і поштові реквізити підприємства, ор­ганізації, що дає відповідь, та підприємства чи організації, якій надсилається відповідь;

• дата і номер відповіді;

• дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

• (коли претензію визнано повністю або частково) — визнана сума, номер, дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підля­гає грошовій оцінці;

• мотиви відхилення (коли претензію відхилено повністю або частково) —з посиланням на відповідні нормативні акти й документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

• перелік доданих до відповіді документів та інших доказів. До того ж, коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинні повернути оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслати документи, що обґрунтовують від­хилення претензії, якщо вони відсутні у заявника претензії.

Відповідь на претензії підписується повноважною особою під­приємства, організації або їхнім представником та надсилається рекомендованим чи цінним листом або вручається під розписку в такому самому порядку, як і претензія.

Процедурою задоволення претензії встановлено, що коли у відповіді на претензію не повідомляється про перерахування ви­знаної суми, то передбачається порядок безспірного її стягнення. Для цього заявник має право по закінченні двадцяти днів після одержання відповіді пред'явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не за­значена визнана сума, то до розпорядження додається також ко­пія претензії. Установи банку зобов'язані приймати розпоря­дження про безспірне стягнення коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягу­вати з нього визнану суму. Але за необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 % від списаної суми.