Класифікація корисних копалин

№	Тип сировини	Назва корисних копалин
1	Паливно-енергетична	Нафта, природний газ, кокс, кам’яне та буре вугілля, супутній нафтовий газ, горючі сланці, торф, уранові руди
2	Руди чорних металів	Залізна руда, хром, титан, марганець, ванадій
3	Руди кольорових металів	Мідні руди, цинк, свинець, алюмінієві руди, ртуть, олово, вісмут, кобальт, нікель, вольфрам, молібден
4	Руди рідких, рідко-земельних і розпорошених елементів	Літій, берилій, ніобій, тантал, цирконій, германій, індій тощо
5	Руди благородних металів	Золото, срібло, платина
6	Гірничо-хімічна сировина	Апатити, фосфорити, калійна і кухонна сіль, сірка, барит, селітра тощо
7	Флюси й вогнетриви	Вапняки флюсові, доломіти, плавиковий шпат, магнезит, кварц, вогнетривкі глини
8	Технічна сировина	Алмази, тальк, азбест, графіт, ісландський шпат
9	Коштовне, напівкоштовне та виробне каміння	Алмази, рубіни, сапфіри, смарагди, топази, нефрити, лазурити, малахіти
10	Сировина для будівельної промисловості	Будівельний камінь, пісок, гравій, облицювальний камінь, цементна сировина
11	Водні ресурси й цілющі джерела	Підземні, поверхневі й мінеральні води, грязі тощо.

За ступенем розвіданості запаси корисних копалин поділяться на чотири категорії. Відповідно всі чотири категорії ресурсів (А, В, С₁, С₂) становлять геологічний запас країни. Категорії А, В, С₁ становлять промисловий запас країни.

А - ресурси, які добре вивчені і широко використовуються

(тільки категорія А відноситься до балансової групи).

В

ресурси, розвідані менш докладно, мало використовуються;

С₁

С₂ - ресурси, які оцінені попередньо, перспективні, поки що

не використовуються.

Економічна оцінка природних ресурсів – це грошове вираження господарської цінності природних благ. Оцінка природно-ресурсного потенціалу базується на показниках умовної річної продуктивності провідних родовищ, помноженій на розрахований термін їх експлуатації.

Рентний підхід в оцінці природних ресурсів нині вважається найдоцільнішим, оскільки за ним кращий ресурс отримує більшу вартість (більший дохід за однакових затрат). Рентні оцінки враховують не тільки обмеженість природного ресурсу, але й затрати на його освоєння усереднені, тому й економічна оцінка об’єктивніша.

Україна має сприятливі природні умови і багаті ресурси для розвитку національної економіки. У своїй сукупності вони утворюють природно-ресурсний потенціал, який являє собою інтегральну потенціальну продуктивність всіх природних умов і ресурсів у конкретно-географічних умовах. Вони є природно-економічною основою для виробництва, і від наявності, розміщення й територіальної організації використання цих умов і ресурсів залежить рівень його розвитку і життя населення.

1. Земельні ресурси – землі, які використовуються або можуть бути використані різними галузями господарства. Територія України найбагатша ґрунтами, серед яких виділяються чорноземи різних типів.

Зона Полісся (Північ України – 20% території) – дерново-підзолисті ґрунти, дернові, торфові, лучно–болотні.

Лісостеп (Центральна Україна – 34% території) – зона чорноземів, сірі лісові ґрунти, трапляються лучні, солончакові й солонцеві ґрунти.

Степ (Південь України – 40% території) – каштанові ґрунти, потребують додаткового капіталовкладення.

2. Мінеральні ресурси – це сукупність запасів рудних і нерудних (в тому числі паливних) корисних копалин в надрах Землі (району, країни, регіону, планети), придатних для використання у різних галузях.

Паливні мінеральні ресурси. Кам’яне вугілля: Донецький басейн, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн. Буре вугілля: Дніпровський басейн. Нафта, газ: Передкарпаття, Дніпровсько-Донецький, Причорноморсько-Кримський райони. Горючі сланці: на межі Черкаської, Кіровоградської областей, Хмельницька область, Карпати. Торф: Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Львівська області. Невеликі родовища зосереджені в Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській, Львівській областях. Уранові руди: Побужжя (Кіровоградська область), Волинь та Жовті Води (Дніпропетровська область).

Рудні мінеральні ресурси. Чорні метали. Залізні руди: Криворізько-Кременчуцький залізнорудний басейн, Білозерський басейн, Керченський залізорудний басейн, Приазовський залізорудний район. Марганцеві руди: Запорізька, Кіровоградська, Івано-Франківська області, Карпати. Придніпровський марганцевий басейн (Нікопольське, Інгулецьке, Велике Токмацьке). Хром: Побужжя (Кіровоградська область). Руди кольорових металів. Алюмінієва сировина: боксити Високопільське родовище (Дніпропетровська область), Смілянське (Черкаська область), алуніти Берегівське і Беганське (Закарпаття), нефеліни Призов’я. Ртутні руди: Донбас та Закарпаття. Титанові руди: Житомирська, Київська, Черкаська області. Мідні руди: Донецька область, Карпати, Запоріжжя. Олово: Призов’я. Золото: Кіровоградська, Дніпропетровська, Житомирська, Черкаська, Луганська, Донецька області та Мужіївське (Закарпатська область).

Нерудні мінеральні ресурси. Нерудна сировина для металургії. Флюсові вапняки: Оленівське, Новотроїцьке родовища. Доломіти: Криворізьке, Оленівське, Ямське родовища. Вогнетривкі глини і піски: Донецька, Запорізька, Черкаська, Дніпропетровська, Житомирська, Сумська області. Формувальні глини: (Закарпаття, Хмельницька обл.). Гірничо-хімічна сировина. Кам’яна сіль: Донбас, Закарпаття, Передкарпаття, Крим, Причорномор’я, Приазов’я. Калійна сіль: Калуш-Голинське родовище (Івано-Франківська область), Стебницька група родовищ (Львівська область). Саморідна сірка: Роздольське родовище (Прикарпаття). Графіти: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області, але розробка лише в Заваллі (Кіровоградська обл.). Фосфорити: Харківська, Сумська області, Придністров’я (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області). Сировина для будівельної промисловості. Базальт: Рівненська, Донецька, Дніпропетровська області. Мармур: Карпати, Крим, Донбас, Київська і Житомирська області. Вапняки: Придністровський, Кримський, Донбасівський ареали. Крейда, мергель: Луганська, Харківська, Донецька області, Східний та Волино-Подільський, Сумський ареали. Каолінові глини: Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Хмельницька області. Піски: (Часів Яр, Горохівське, Бантишівське)

3. Водні ресурси використовуються в енергетичній галузі, є джерелом виробничого й побутового водопостачання, а також простором розміщення підприємств та шляхів водного транспорту. Україна є однією з держав Європи з найменшим рівнем водозабезпечення. Найвищим є рівень водозабезпечення господарства у західних і північних областях України. Найбагатшими за запасами водних ресурсів України є річки Дунай, Дніпро, Десна, Південний Буг, Дністер. Найбільші озера й лимани зосередженні в Поліссі, басейн Дунаю, на узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму. Штучні водойми створені на Дніпрі, Південного Бугу, Сіверському Донці. Запаси підземних вод в Україні зосереджені переважно на півночі і заході країни. У Карпатах, Закарпатській області й на півострові Крим, у Кримських горах є термальні води.

4. Лісові ресурси відіграють важливу роль як у збереженні навколишнього середовища, так і в господарській діяльності людей. Лісом в Україні покрито: Захід, Північ – 30-40%, Карпати – понад 40%, на Поліссі – 25,7%, у Криму – 10%. Загалом лісовий фонд займає площу близько 10,8 млн. га.

5. Природні рекреаційні ресурси – природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, які мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та можуть бути використані для її організації впродовж певного часу (мінеральні і термальні води, лікувальні грязі, лісові території, морські і річкові пляжі). Найбільша територіальна концентрація рекреаційної діяльності є характерною для Криму, Карпатського та приморських територій Одеської, Миколаївської, Донецької областей.