2.7.1. Визначення вмісту сировини кожного виду в од. Продукції

Вміст сировини визначається на підставі складових частин сировини, які приймають участь в виробленні од. продукції за результатами розрахунків поверхневої щільності полотна певного переплетення. Розрахунок виконується за допомогою комп’ютерних програм ТТ 80,81.

2.7.2. Визначення витрат сировини на од. Продукції.

Для розрахунку плану виробництва необхідно знати повну витрату сировини для вироблення 1 кг полотна. Вміст сировини, яка визначена на підставі результатів розрахунку поверхневої щільності. Розповсюджується на 1 кг полотна.

Наприклад: в поверхневій щільності полотна платируваного переплетення є 2 складових частини – бавовняна пряжа, вміст якої а₁=48% і віскозна нитка, вміст якої а₂ =52%. Таким чином, в 1 кг полотна маса бавовни складає m₁=480, маса віскози m₂=520г.

Для виготовлення 1 кг готового полотна слід враховувати відпадки в в’язанні і перемотуванні. Розрахунок виконується окремо для кожного виду сировини.

mв₁ = m₁ х 100/100- хв mв₂ = m₂ х 100/100- хв

де : mв – маса сировини, яка необхідна для в’язання 1 кг

хв – норматив відпадків у в’язанні для кожного виду.

Визначаємо витрати сировини з урахуванням відпадків в перемотуванні.

mм₁ = mв₁ х 100/100- хм mм₂ = mв₂ х 100/100- хм

де: mм₁ – кількість сировини певного виду, яка подається для перемотування

хм – сума відпадків в перемотванні за НТД.

Загальна кількість сировини, яка потрібна для виготовлення 1 кг полотна, визначається за формулою:

mз = mм_{1 +} mм_{2 +} ……..

Відпадки визначаються за формулою:

m від = mз – 1000.

Розрахунки витрат сировини на од. виробу виконуються за допомогою комп’ютерної програми ТТ 82.

8. Проектування продуктивності основного обладнання.

Слід надати визначення теоретичної продуктивності в’язальної машини і норм продуктивності. Вказати, що впливає на продуктивність в’язальної машини. Теоретична продуктивність розраховується за допомогою комп’ютерних проограм ТТ 90, 91, 92.

Література: 2,3,9.

Всі розрахунки слід навести в додатку і на диску.

3. Організаційна частина

3.1. Обґрунтування розміщення обладнання.

Варіанти розставлення обладнання можуть бути різними, тому необхідно обрати найбільш ефективний і обґрунтувати його.

В попередні роки доцільною була спеціалізація трикотажних підприємств за виробляємим асортиментом. Ефективність такої спеціалізації залежить від того, яка різниця в технології і організації виробництва різних видів випускаємої продукції.

Наприклад, велику різницю мають панчішне виробництво і виробництво кругло-трикотажного або основов’язального полотна, штучних виробів. Тому рекомендується не проектувати змішаних цехів по виробництву цих виробів: краще створювати спеціалізовані цехи з невеликим обсягом виробництва.

При проектуванні фабрики рекомендується розміщувати основні і допоміжні виробництва в одному корпусі. Так в’язальні цехи доцільно розташовувати на другому поверсі, швейно-трикотажне виробництво - на третьому поверсі, фарбувально-оздоблювальне - на першому поверсі, склади сировини - у підвальному приміщенні.

Для успішного рішення завдання розміщення технологічного обладнання у виробничому корпусі необхідно обрати доцільну сітку колон.

Схема приблизного розташування ділянок основного виробництва надана на схемі 1.

Схема 1: Ш_К. – крок колон, мм; П – прольот, мм; ПП - побутово-виробничі приміщення; Тк - товщина колон (40 мм).

Компонування в’язального цеху.

Основна в’язальна ділянка і допоміжні ділянки розташовуються на одному поверсі: в’язальна ділянка - в центрі, бракувальна ділянка і склад сировини - в торцевих ділянках цеху (побутово-виробничих приміщеннях); окремо виділяється ділянка перемотування бракованих бобін.

Для розміщення основного в’язального обладнання слід підібрати доцільну сітку колон. При цьому враховується:

В₁ - відстань від побутових приміщень - рекомендується 2500 – 3000мм;

В₂ - відстань від стіни до машин по прольоту - 600 - 1000 мм;

В₃ - відстань між машинами - 300 - 500 мм;

В₄ - відстань від машини до колон - не менше 200 мм;

В₅ - центральний прохід, тобто середній прольот - не менше 3000 мм.

Розмір прольоту складається з наступних даних:

де - ширина прольоту, мм

- діаметр шпулярника, чи ширина машини, мм

Схема 1. План розміщення круглов’язального обладнання

Схема 2. План розміщення круглопанчішного обладнання

- кількість рядів машин, визначається за формулою:

де - число встановлених машин в цеху, одиниць;

- число машин в одному ряду, одиниць;

- число проходів між машинами в одному ряду, одиниць.

Рекомендовані наступні розміри прольотів для в’язальних цехів трикотажних фабрик: 6000x6000 мм, 9000x9000 мм, 6000x3000x6000 мм, 9000x3000x9000 мм, 1200x1200 мм. Габарити вікон: ширина вікна - 2000 мм, простінка - 1000 мм. Відстань між вісями колон по довжині називається кроком колон. Для в’язальних цехів рекомендується крок колон - 6000 мм.

Довжина цеху залежить від розміру обладнання, обраної відстані між машинами і торцевих проходів:

, мм

де - довжина цеху, мм;

- діаметр шпулярника машини, мм;

- відстань між машинами, мм;

- число проходів між машинами, ( )

- відстань від побутових приміщень до машин, мм.

Слід уточнити довжину цеха - вона повинна бути кратною 6000 мм. У випадку необхідності уточнюється В₁, В₃, а також можна в кінці цеху додати ½ кроку колон (3000 мм).

Допускається розміщувати у в’язальному цеху бракувальні ділянки, склад напівфабрикату.

Санітарно-гігієнічні норми і вимоги з охорони праці і техніки безпеки при проектуванні цехів.

Під час проектування в’язальних цехів трикотажних фабрик слід користуватись наступними нормами:

	Відстань від вікон до обладнання, м	0,6-1
	Головні проходи, м	3-4
	Для переміщення людей можна передбачити додаткові проходи, м	1,5-2
	З лівого і правого торця будівлі рекомендується побутові приміщення на відстані від останнього ряду обладнання, м	2-3
	Розмір колон, м	0,4*0,4
	Товщина основних стін, м	0,5-0,6
	Переходи між цехами, м	0,4
	Перегородки між побутовими приміщеннями, м	0,2
	Розмір двері повинен бути кратним 0,8, м	1,6; 2,4
	Всі двері відкриваються тільки на вихід
	Розмір вікон повинен бути кратним 0,6, м	1,8; 2,4; 3
	Відстань від колони до машини, м	0,2-0,3
	При розміщенні обладнання слід передбачити вільну поставку сировини до кожної робочої зони обслуговування

Норми розрахунку побутових і виробничих приміщень:

№ п/п	Найменування	Показник
	Кімната для пом майстрів	4м2 на одну людину
	Умивальник	20 чоловік на один
	Туалет	15 чоловік на 1 кабіну
	Гардероб	0,9м2 на 1 людину
	Душеві	7 чоловік на 1 сітку
	Кімната особистої гігієни	1 кабіна на 100 чоловік
	Приміщення для відпочинку або приймання їжі	не менше 18м2
	Приміщення начальника цеху	15-20м2
	Робочі кімнати, контори	не менше 4м2 на 1 людину
	Приміщення культурного обслуговування	1,2м2 на 1 людину
	Їдальня	3,2м2 на 1 людину
	Буфет	18-24м2
	Туалет	4 м2 на 1 кабіну
	Умивальник	1,3x1,5м на 1 умивальник
	Кімната особистої гігієни	6м2 на 1 кабіну
	16.Курильні кімнати	0,3м2 на 1 людину в зміну
	Вхідні двері	1,5-2м
	Двері виробничих приміщень	1,0-1,3м
	Двері побутових приміщень Двері відчиняються на вихід.	0,8-1,0 м
	Вхідні двері з вулиці (1 поверх) мають тамбур шириною	не менше 0,2м
	Сходи: марші згідно ДСТ ширина маршу ширина площадок кількість сходів	від 1,2 до 2,2м 1,2-1,5м 1,2-1,5м 10 (по 300 мм)
	Застосовуються міжповерхневі ліфти розміром:	1000x1000 мм; 1000x1500 мм; 1500x2000 мм; 2000x2000 мм

Загальний план цеху виконується на листі формату А1-594x841мм

На плані цеха вказуються наступні дані:

• прив’язування внутрішніх стін до вісей;

• назву приміщень і їх площу;

• прив’язування обладнання до вісей (надписи виконуються строчними літерами).

Під час компановки в’язального цеху плосков’язального обладнання слід встановлювати між в’язальними однієї зони обслуговування робочий стіл для напівфабрикату розміром 1000x800 мм.

Ширина робочого проходу між машинами складає:

800 мм - у випадку знаходження в робочому проході однієї в’язальниці;

1100 мм - у випадку знаходження в робочому проході двох в’язальниць.

Приблизну схему розміщення круглов’язального обладнання дивись на схемі 1.