1.4. Зміст курсової роботи.

Вступ.

Розділ 1. Загальні відомості про господарство.

Розділ 2. Характеристика вибраної ділянки. Спеціалізація саду,її обґрунтування.

Розділ 3. Вибір типу плодового насадження та системи формування крони.

Розділ 4. Породи,сорти,підщепи та їх коротка характеристика. Обгрунтування добору сортів.

Розділ 5. Організація території саду та структура садозахисних насаджень.

Розділ 6. Розрахунки основних структурних елементів та загального балансу території саду.

Розділ 7. Розміщення порід і сортів у кварталах.

Розділ 8. Розрахунки потреби у садивному матеріалі для кварталів та лісосмуг.

Розділ 9. Садивний матеріал,його характеристика.

Розділ 10.Складання календарного агротехнічного плану закладання плодового саду. Порядок виконання запланованих робіт.

Висновки.

1.5. Зміст розділів.

Вступ.

У вступній частині потрібно дати значення плодових культур та вимоги до садів на сучасному етапі.

Розділ 1. Загальні відомості про господарство.

У цьому розділі подаються відомості про господарство, у якому студент проходив технологічну практику. Дані збираються під час практики.

У розділі подаються дані.

Назва господарства, його розташування і відстань від залізничної станції та районного центру;виробнича структура та розміри господарства;земельна площа господарства й експлікація земель;основні економічні показники господарства;виробнича програма з плодівництва;площі,врожайність,собівартість продукції,рентабельність галузі.

Клімат. Середньобагаторічні кліматичні дані: температурний режим повітря,кількість опадів, середня відносна вологість повітря,напрямок панівних вітрів.

Грунти ,тип,потужність грунтових горизонтів,глибина залягання підґрунтових вод,механічний склад,тощо.

Рельєф.

Розділ 2. Характеристика вибраної ділянки.

Студент, перебуваючи на практиці,повинен вибрати ділянку під сад на території господарства,де практикується. У характеристиці зазначається:

• місцезнаходження ділянки у господарстві;

• грунти – тип,механічний склад,об’ємна маса,вміст гумусу та РК;

• рельєф,рівень залягання підґрунтових вод,експозиція схилу;

• стан ділянки на даний момент;

• висновок про садопридатність;

• рекомендовані заходи щодо окультурювання ділянки.

Розділ 2. Спеціалізація саду,її обґрунтування.

Садівництво може спеціалізуватися у таких напрямках:

• забезпечення плодами та ягодами промислових центрів та для експорту. У цьому випадку велику питому вагу повинні займати (70-75%) зимові та (12-20 %) осінні сорти яблуні й груші,а також ранні сорти кісточкових порід;

• постачання свіжих плодів на курорти,а також у прилеглі міста та селища. Тут необхідно вирощувати різноманітні породи й сорти різних строків достигання,щоб забезпечити безперервне надходження на протязі року плодів столового призначення;

• забезпечення сировиною переробних підприємств. Для цього вирощують в основному кісточкові породи,гуту та літньо - осінні сорти яблуні і груші. Тут звертають велику увагу на технологічні властивості плодів та рівномірне й тривале надходження їх на заводи.

У завданні до роботи дається процентний склад порід для саду та його спеціалізація. Завдання студента обґрунтувати зв’язок між тим і іншим, а також підібрати сорти за терміном їх достигання у зв`язку з запропонованою спеціалізацією.

Розділ 3.Вибір типу плодового насадження та системи формування крони.

Вибір плодового саду жалежить від породи,підщепи .грунтово-кліматичних та організаційно - конономічних умов господарства.

Для кісточкових порід на сильнорослих підщепах краще спланувати загущений тип саду з округлими кронами,а для абрикоса та сливи можна підібрати напівплощинну систему Кужеленка у випадку механізованого збору врожаю машинами типу ВСО-25. Для зерняткових на середньо – та сильнорослих підщепах доцільно підібрати пальметний сад. Для зерняткових на карликових підщепах – шпалерно – карликовий, загущено однорядний та стрічковий тип. У шпалерно – карликовому саду, як і в пальметному, дерева формуються по типу пальмети. Автор має право добрати для свого саду найкращий на його погляд варіант – вільно ростучу пальмету, одноярусну пальмету, площинний шпиндель, віялову пальмету тощо.

У загущено однорядному та стрічковому садах підійде кущова система або один з вертикальних кордонів, наприклад, грузбек.

Необхідно обґрунтувати вибір типу саду та системи формування крони і описати їх, вказавши на позитивні та негативні сторони вибраного типу, а якщо можна, то й системи формування.

Характеризуючи тип саду, потрібно вказати схеми розташування дерев з урахуванням підщеп, термін вступу саду в плодоношення, тривалість продуктивного періоду саду, розмір затрат на закладання.

Розділ 4. Породи, сорти, підщепи та їх коротка характеристика.

Обгрунтування добору сортів.

Породи, групи сортів за терміном достигання, їх процентне співвідношення і підщепи пропонуються у завданні до роботи.

Підбираючи сорти, врахувати перехресне запилення. Найраціональніше підібрати кілька основних сортів(літніх,осінніх сортів зерняткових не менше трьох, зимових – не менше чотирьох), які б запилювались взаємно. Якщо ж не вдається підібрати взаємозапильних сортів, тоді треба запланувати садіння спеціальних сортів – запилювачів, які можуть не мати товарної цінності(наприклад,мати невисокі товарні якості плодів, сильне осипання плодів та зав’язі тощо), але час їх цвітіння співпадає з цвітінням основних сортів, вони дають велику кількість пилку, мають однакову тривалість продуктивного періоду з основними сортами.

Під сорти – запилювачі відводиться не більше десяти відсотків території кварталу.

Безумовно,всі сорти,які підбираються для планованого саду, повинні братись із районованого для зони сортименту. При цьому враховуються і грунтово – кліматичні умови конкретного господарства і вибраної ділянки.

У цьому плані дати обгрунтовання вибору сортів та коротку їх характеристику.

Таблиця 1

Господарсько – біологічна характеристика сортів.

породи, сорти	сила росту	рік вступу в плодоношення	строки збирання врожаю (декади,місяці)	урожайність	зимостійкість	стійкість до шкідників та хвороб

Таблиця 2

Господарсько – біологічна характеристика підщеп.

назва підщеп	морозостійкість	сумісність з прищепою	стійкість дерев у грунті	сила росту дерев	скороплідність дерев

Розділ 5. Організація території саду та структура садозахисних насаджень.

Основним структурним елементом саду є квартал. розміри кварталів коливаються від 8 до 18 га за площею. Найбільш зручною формою кварталів є прямокутна,при цьому довжина кварталу повинна повинна перевищувати ширину в два рази. За вказаної площі ширина складає 200 – 300 м,довжина 400 – 600 м. У сучасних садах для зерняткових допускається збільшення розмірів кварталів до 25 га. на рівній поверхні з перемінним напрямком вітрів квартали розміщують довгою стороною в напрямку з півночі на південь. За наявності панівних вітрів,які постійний напрямок, квартали розміщають так, щоб ці вітри завдавали мінімальної шкоди плодовим насадженням. На схилах крутизною 5* і більше квартали розміщують упоперек схилу.

Найбільш бажаною для організації робіт формою саду також є прямокутна форма. В роботі рекомендується квартали розмістити у два ряди по довжині саду з магістральною дорогою між цими рядами. Тому число кварталів повинне бути парним. Однак студент має право на інший спосіб розміщення кварталів у саду, більш раціональний з його погляду,а кількість магістральних доріг може бути більшою, ніж одна.

Виходячи з запропонованої площі саду,який він планує,студент визначає найбільш оптимальну кількість кварталів у цьому саду так, щоб їх розміри не виходили за межі запропонованої величини і ,бажано, були однаковими.

Організація території саду представляється на плані – схемі, що викреслюється на міліметровому папері в мірилі 1:10 000 або 1:5000. Розмір аркуша повинен бути 30 х20 см. На плані – схемі пишеться її назва, вказуються сторони світу,напрямок поновних вітрів,мірило та умовні позначення, Крім кварталів, на схемі позначається садозахисні насадження,дороги, смуги відчуження, зрошувальні канали,бригадні двори,пункти приготування розчинів отрутохімікатів тощо, а також вказуються розміри території саду, кварталів,подається нумерація кварталів та садозахисних насаджень.

У кожному кварталі умовними знаками вказується порода та група сортів за терміном достигання. Навколо саду проектуються садозахисні слуги з 4-6 рядів лісових порід. Кількість рядів встановлюється в залежності від зони плодівництва та напрямку панівних вітрів.

Між кварталами намічаються вітроломні лінії з 1-2 рядів високорослих дерев. Магістральні дороги обсаджуються вітроломними смугами алейного типу з двох рядів.

Між плодовими деревами деревами та лісовими породами залишаються вільні від рослин смуги – смуги відчуження(ізоляційні слуги),які одночасно можуть служити і поворотними смугами. Їх ширина 8 – 12 м. На цих смугах прокладають між квартальні та окружні дороги, які на схемі можна не позначати.

Ширина проїжджої частини магістральних доріг – 8 м,узбіч з кюветами –3м.

Зрошувальні канали розміщуються на смугах відчуження. Пункти приготування отрутохімікатів – за межами території саду.