Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpora_z_Gospodarskogo_prava (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
546 Кб
Скачать
☆

68. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції та правовий статус антимонопольних органів.

Державне регулювання економічної конкуренції забезпечується за допомогою системи заходів. Що здійснюються уповноваженими органами і спрямовані на попередження недобросовісної конкуренції та монополістичних зловживань, їх усунення та застосування заходів відповідальності до порушників відповідно до встановлених державою правил у сфері економічної конкуренції. Система цих заходів складається з:

 Нормативного регулювання

 Контролю за станом ринку і дотриманням його учасниками встановлених державою правил щодо забезпечення економічної конкуренції з метою попередження порушень, відновлення стану ринку у разі порушення зазначених правил і вжиття відповідних заходів до порушників.

Нормативне регулювання здійснюється насамперед ВРУ у формі актів вищої юридичної сили, а саме КУ, ГКУ, ЦКУ, ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ЗУ «Про захст від недобросовісної конкуренції», ЗУ «Про антимонопольний комітет».

Спеціальним відомством, на яке покладається здійснення державної політики у сфері економічної конкуренції є Антимонопольний комітет, який виконує наступні функції:

1) Регулятивну, яка полягає у прийнятті на підставі названих законів і у межах наданих повноважень відомчих НПА з певних питань у сфері конкуренції.

2) Контрольну, спрямовану на забезпечення та здійснення контролю за станом товарних ринків і дотриманням її учасниками встановлених державою у цій сфері правил.

3) Розслідувально-юрисдикційну, що проявляється через процедуру виявлення порушень, встановлені їх складу, особи порушника та застосування до нього тих форм господарсько-правової відповідальності, що віднесені до компетенції антимонопольних органів.

До системи антимонопольних органів входять: Антимонопольний комітет України, створені Антимонопольним комітетом територіальні відділення в АРК, областях, м. Києві та Севастополі, які забезпечують реалізацію завдань Антимонопольного комітету на відповідних територіях на підставі затверджених Антимонопольним комітетом положень.

69. Відповідальність за порушення антимонопольно конкурентного законодавства.

Залежно від характеру порушень антимопольно-конкурентного законодавства розрізняють такі їх види:

1. Недобросовісну конкуренцію. НК визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим або іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. розрізняють 3 великі групи правопорушень, що належать до недобросовісної конкуренції:

a. Неправомірне використання ділової репутації

b. Створення перешкод господарюючим суб’єктам у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції

c. Неправомірні дії щодо комерційної таємниці конкурента.

2. Антиконкурентні дії (монополістичні зловживання) :

a) Анти конкурентні узгоджені дії – укладення суб’єктами господарювання у будь-якій формі угод, прийняття об’єднанням у будь-якій формі рішень, створення нового суб’єкта господарювання з метою координації його конкурентної поведінки з інтересами засновника на ринку певного товару або будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка, що призвела або може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

b) Зловживання монопольним становищем на ринку проявляється в таких діях чи бездіяльності суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції. Зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання та споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

c) Анти конкурентні дії органів влади, органів МС, органів адміністративно-господарського управління та контролю, як правопорушення, полягають у прийняті зазначеними органами будь-яких актів, надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність зазначених органів, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

d) Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, об’єднань

Монополізація товарного ринку може мати місце одним або групою суб’єктів господарювання різними способами, які отримали назву економічної концентрації. ???? здійснення концентрації без дозволу є одним із видів монополістичних зловживань.

3. Порушення щодо антимонопольних органів.

Господарсько-організаційні санкції застосовуються у формі:

1) Примусового поділу суб’єкта господарювання, що зловживає монопольним становищем на ринку.

2) Надання обов’язкових до виконання вказівок щодо припинення виявлених порушень, відновлення попереднього стану на ринку

3) Блокування цінних паперів.

4) Скасування дозволу на узгоджені дії у разі порушення умов його надання.

5) Вимога щодо обов’язкового спростування порушником в офіційних органах преси неправдивих, неточних або неповних відомостей (у разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб’єкта ).

6) Скасування на вимогу Антимонопольного органу ліцензії. Припинення зовнішньоекономічних операцій суб’єкта у разі порушення ними антимонопольно-конкурентного законодавства.

Господарсько-адміністративні штрафи накладаються на суб’єктів господарювання та їх посадових осіб за передбачені законом порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаними позначеннями або копії виробів іншого господарюючого суб’єкта як у виробника так і у продавця застосовуються за відповідні акти недобросовісної конкуренції з дотримання порядку, передбаченого КМУ.

Відшкодування шкоди застосовується в судовому порядку за заявою заінтересованої особи в інтересах держави – антимонопольних органів і прокурора.

Притягнення до відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства може мати місце протягом спеціальних строків позовної давності, встановлених ст. 42 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» - 5 років з дня вчинення порушення, а у разі тривалого порушення – з дня його закінчення. Крім випадків несвоєчасного, неповного подання інформації антимонопольним органам

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]