Практичне заняття №1

тема:

Вимірювання рівня інноваційного розвитку та чинники його формування

Мета заняття: освоєння методики визначення оновлення техніко-технологічної бази підприємства

При плануванні оновлення техніко-технологічної бази підприємства необхідно оцінити технічний рівень підприємства. Оцінювання технічного рівня підприємства повинно спиратися на аналіз і узагальнення певної системи показників, які відображають ступінь технічної оснащеності персоналу, рівень прогресивності технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного й допоміжного виробництва тощо.

Технічний розвиток підприємства великою мірою залежить від маркетингової і виробничої стратегії, які визначають планові заходи щодо устаткування і технології, необхідні для випуску певного продукту. Наприклад, за умов концентрованого зростання важливо забезпечити збільшення виробничої потужності шляхом придбання нових одиниць обладнання або підвищення продуктивності наявного обладнання через капітальний ремонт чи модернізацію. У цьому разі виробнича стратегія орієнтується на мінімізацію витрат і технологію масового чи серійного виробництва. Якщо ж передбачається реалізація стратегії диверсифікації, то склад технологічного обладнання, що встановлюється для випуску нової продукції, може радикально відрізнятися від наявного, оскільки впроваджуються нові технологічні процеси.

Отже, вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства слід планувати та орієнтувати передусім на ті заходи, які забезпечать реалізацію обраної ним стратегії діяльності. Для вітчизняних підприємств, що мають обмежені фінансові можливості, такі заходи переважно орієнтовані на підтримання існуючого технічного рівня шляхом його капітального ремонту та модернізації.

Важливим завданням планування технічного розвитку

підприємства є визначення межі експлуатації виробничого устаткування. Технічні засоби виробництва слід підтримувати у стані, який забезпечує дотримання всіх параметрів технологічного процесу і виготовлення про-дукції високої якості. Цього можливо досягти профілактичними заходами і своєчасним ремонтом і модернізацією обладнання. В умовах фінансової скрути деякі підприємства намагаються продовжити термін експлуатації технічних засобів виробництва. Однак настає момент, коли витрати на ремонт стають настільки великими, що навіть істотна модернізація не виправдовує вкладених коштів.

Таблиця 1

Основні показники технічного рівня підприємства

Ознака групування показників	Назва показника
Ступінь технічної оснащеності	фондоозброєність праці;
праці	енергоозброєність праці
	структура	технологічних		процесів		за
	трудомісткістю;
	частка нових технологій за обсягом або
Рівень прогресивності	трудомісткістю продукції;
технології	середній вік застосовуваних технологічних
	процесів;
	коефіцієнт	використання		сировини		і
	матеріалів
	ступінь	охоплення		робітників
Рівень механізації та	механізованою працею;
автоматизації виробництва	частка обсягу продукції, виготовленої за
	допомогою автоматизованих засобів праці
	продуктивність;
	надійність, довговічність;
	питома металомісткість;
Технічний рівень устаткування	середній строк експлуатації;
	частка прогресивних видів у загальній
	кількості;
	частка технічно та економічно застарілого в
	загальному парку

Альтернативою капітальному ремонту та модернізації виробничого об'єкта є його заміна новим. Важливо порівняти результати обох варіантів відтворення з погляду економічної віддачі. Для цього необхідно врахувати, що:

1. у процесі заміни застарілого обладнання новим виникатимуть додаткові одноразові капітальні витрати і втрати від недоамортизації старої машини;

2. здійснення капітального ремонту і продовження таким чином терміну служби машини ще на один ремонтний цикл зумовлює збільшення собівартості виготовлення продукції відремонтованим обладнанням порівняно з її величиною при використанні нових машин.

Показники річної економічної ефективності охоплюють умовно-річну економію витрат, фактичну економію витрат та річний економічний ефект.

Умовно-річна економія витрат — оцінює величину прогнозованої економії від упровадження новацій. Вона розраховується як різниця між валовою річною економією за усіма можливими напрямами і додатковими витратами (якщо вони є), пов'язаними із модернізацією обладнання.

1. Валова річна економія витрат. Залежно від сутності інновації охоплює економію заробітної плати, економію матеріалів, економію умовно-постійних витрат.

а) економія заробітної плати — наявна за використання нового способу виконання робіт, який потребує менше часу, ніж старий

Езп	 (1	 2 ) * (1 	Д	) * (1 	Н	) * В2 ,	(1)
		100		100

де ₁ і ₂ — розцінки на операцію відповідно до і після впровадження інновації;

Д і Н — відповідно відсоток додаткової заробітної плати і нарахувань на заробітну плату;

В₂ — річний обсяг випуску продукції після впровадження інновації; б) економія витрат матеріалів — розраховується у разі застосування

дешевшого замінника (зміна ціни матеріалу) або нового способу оброблення матеріалу, зменшуються його питомі витрати

Ем  (Н1 * Ц1  Н2 * Ц2 ) * В2 ,

(2)

де Н₁ і Н₂ — норми витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження інновації;

Ц₁ і Ц₂ — ціна одиниці матеріалу.

в) економія умовно-постійних витрат — розраховується у разі збільшення обсягу продажу продукції, виготовленої із застосуванням інновації (інновації маркетингового характеру, інновації, що поліпшують якість продукції тощо)

		Еуп  (УП1 УП1	в	) * В2 ,		(3)
			а
де	УП1 —	умовно-постійні витрати			на одиницю		продукції до
впровадження інновації;
в — індекс зміни умовно-постійних витрат;
а — індекс зміни обсягу продажу продукції.
2.	Додаткові експлуатаційні витрати.				Наявні за збільшення вартості

основних засобів внаслідок їх модернізації. Враховують зміну витрат на амортизацію обладнання, його утримання та експлуатацію і на електроенергію (може бути зменшення витрат):

а) зміна витрат на амортизацію обладнання та на його утримання і експлуатацію:

К2  К1

В2

Зам



В1

* N a ,

(4)

100

К2  К1

В2

Зуе



В1

* Н уе ,

(5)

100

де

К1 і К2 — вартість основних

засобів до

і після впровадження

інновації;

N a —

норма амортизації, %;

Н _уе — норма витрат на утримання та експлуатацію обладнання, %; В₁ — річний обсяг випуску продукції до впровадження інновації, б) зміна витрат на електроенергію

Зел  ( П2  П1 ) * Т р * k з	* Це ,	(6)
де П1 і П2 — потужність встановлених	електродвигунів до	і після
7

впровадження інновації; Т _р — річний фонд робочого часу обладнання;

k з —	коефіцієнт завантаження обладнання у часі;
Це —	ціна однієї кВт/год. електроенергії.
Тоді умовно-річна економія витрат дорівнює
	 С  Езп  Ем  Еуп  Зам  Зуе  Зел .	(7)

Перевищення прогнозної економії над додатковими витратами свідчить про доцільність реалізації запропонованого інноваційного рішення.

Фактична економія витрат. Розраховується шляхом приведення умовно-річної економії до періоду використання інновації в даному році за формулою

Еф	 С * n ,	(8)
	12

де n — кількість місяців до кінця року з моменту впровадження інновації.

Практичні завдання до заняття №1:

1. Річна програма випуску – 110 тис. од., наявне обладнання – піч камерна, потужністю – 60 кВт та вартістю – 5600 грн., норма часу на обробку 100 виробів – 6,2 години, розцінка за 1 виріб складає – 0,65 грн. Визначити ефективність організаційно - технічного заходу по відміні технологічної операції.

2. На основі наведених у таблиці даних оцінити науково-технічний рівень генератора високої частоти. Порівняти його з існуючими аналогами і зробити висновки про доцільність його освоєння.

			Значення	Значення
				параметрів
	Напрямки	Коефіцієнт	фактично
Параметри				за кращими
	поліпшення	вагомості	досягнених
				світовими
			параметрів
				зразками
Потужність високої	+	0,2	60	55
частоти, кВт
Продуктивність,	+	0,2	1,25	1,25
кв. см/с
Коефіцієнт корисної	+	0,15	67	60
дії, %
Стабільність частоти,	-	0,15	22	28
% відхилення
Надійність, год.	-	0,1	700	650
Потужність, що
споживається від	+	0,05	105	119
електромережі, кВт
Потреба у воді за	-	0,05	23,4	55
хвилину, л
Габаритні розміри,	-	0,05	2,0х1,3 х2,2	1,5х1,3х1,8
куб. м

8

3. На основі ТЕП, наведених у таблиці, обґрунтувати економічну доцільність капітального ремонту обладнання, який можна здійснити окремо чи суміщати з модернізацією, або зміни цього обладнання на нове.

Показники	Значення
Балансова вартість нового обладнання, грн.	12000
Витрати на майбутній капітальний ремонт обладнання, грн.	3000
Витрати на ремонт з одночасною модернізацією, грн.	4800
Річна продуктивність обладнання у відповідному циклі
експлуатації, тис. од.:
нової	100
капітально відремонтованої старої	70
капітально відремонтованої і модернізованої старої.	95
Тривалість ремонтного циклу обладнання, роки:
нової	3,5
капітально відремонтованої старої	2,8
- капітально відремонтованої і модернізованої старої.	3,0
Собівартість од. продукції при експлуатації відповідного типу
обладнання, грн. за 1000 од.:
нової	13000
капітально відремонтованої старої	13080
- капітально відремонтованої і модернізованої старої.	13030

Практичне заняття №2

тема: