Вопрос 29

Форми звернення до Конституційного Суду:

1. конституційне подання;

2. конституційне звернення.

1. Кон­ституційне подання — це письмове клопотання до Кон­ституційного Суду про:

- визнання правового акта чи його окремих положень неконституційними,

- про визначення конституційності міжнародного договору,

- про необхід­ність офіційного тлумачення Конституції та законів Ук­раїни,

- а також звернення Верховної Ради про дачу вис­новку щодо додержання конституційної процедури роз­слідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Види конституційного подання:

1. конституційне подання з пи­тань прийняття рішень Конституційним Судом щодо кон­ституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим;

2. з пи­тань дачі висновків Конституційним судом.

Суб'єкти права на конституційне подання з пи­тань прийняття рішень Конституційним Судом щодо кон­ституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим:

1. Президент України,

2. не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депу­тата не відкликається).

3. Верховний Суд України,

4. Упов­новажений Верховної Ради України з прав людини,

5. Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами права на конституційне подання з пи­тань дачі висновків Конституційним судом:

1. щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість,

— Президент України,

— Кабінет Міністрів України;

2. стосовно додержання консти­туційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпіч­менту

— Верховна Рада України;

3. щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України

— Прези­дент України,

— не менш як сорок п'ять народних депу­татів України,

— Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,

— Верховний Суд України,

— Кабінет Мініст­рів України,

— інші органи державної влади,

— Верховна Ра­да Автономної Республіки Крим,

— органи місцевого са­моврядування.

2. Конституційне звернення — це письмове клопотан­ня до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту консти­туційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єкти права на консти­туційне звернення з питань дачі висновків Консти­туційним Судом щодо офіційного тлумачення Консти­туції та законів України:

- громадяни України,

- іноземці,

- особи без громадянства

- та юридичні особи в Україні.

Підстави для відмови Конституційним Судом у відкритті провадження у справі:

- відсутність вста­новленого законодавством права на конституційне по­дання чи конституційне звернення;

- невідповідність кон­ституційного подання, конституційного звернення ви­могам, передбаченим законодавством;

- непідвідомчість Конституційному Суду питань, порушених у консти­туційному поданні або конституційному зверненні.

З метою раціональної організації роботи у складі Конституційного Суду утворюються колегії суддів для роз­гляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для роз­гляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прий­няття Колегією суддів ухвали про відкриття проваджен­ня у справі Конституційному Суді ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. У разі прийняття Ко­легією суддів ухвали про відмову у відкритті проваджен­ня в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.

Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційним зверненням приймає процесуальну ух­валу про відкриття провадження у справі в Консти­туційному Суді або про відмову у такому провадженні в порядку, встановленому для розгляду справ за консти­туційними поданнями.

Конституційний Суд на своїх засіданнях розглядає питання щодо відкриття провадження у справі в Кон­ституційному Суді у разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого провадження.

У разі прийняття на засіданні Конститу­ційного Суду процесуальної ухвали про відкриття про­вадження у справі в Конституційному Суді ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду.

Прийнята Конституційним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді є остаточною.

Організаційно-правові форми роботи КСУ:

- засідання;

- пленарні засідання.

На засіданнях Конституційного Суду розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.

Засідання Конституційного суду є повноваж­ним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного суду. Рішення Конституційного Суду на його засіданнях приймаються, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів, які бра­ли участь у засіданні.

На пленарних засіданнях Конституційний Суд прий­має рішення і дає висновки у справах, віднесених Кон­ституцією України (ст.ст. 150, 151) і Законом про Кон­ституційний Суд України (ст. 13) до повноважень Кон­ституційного Суду. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів. Рішення Конституційного суду прий­маються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів.

Для забезпечення повноти розгляду справи Колегія суддів Конституційного Суду під час підготовки справи, Конституційний Суд в процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради, Президен­та, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, суддів, місцевих органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим, органів місцевого самовряду­вання, посадових осіб, підприємств і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, ма­теріали та інші відомості, що стосуються справи. Колегія суддів і Конституційний Суд мають право викликати по­садових осіб, експертів, свідків, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи.

Учасниками конституційного провадження є суб'єк­ти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Консти­туційним Судом до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі. Неявка з поважної причини учасника конституційного провад­ження на пленарне засідання або на засідання Консти­туційного Суду може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження Кон­ституційний Суд може прийняти рішення про розгляд справи за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Кон­ституційний Суд приймає рішення за його відсутності.

У Конституційному Суді України провадження ве­деться, рішення і ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють держав­ною мовою, мають право користуватися послугами пе­рекладача.

Строк провадження у справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за конституційним зверненням — шести місяців.

У разі провадження за конституційним поданням, яке ви­знане Конституційним Судом невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати од­ного місяця.

Конституційне подання і конституційне звернення надсилаються до Конституційного Суду без стягнення державного мита. Якщо неодноразове направлення кон­ституційного подання або конституційного звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Консти­туційному Суді, є зловживанням правом. Конституцій­ний Суд після прийняття рішення про відмову у від­критті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб'єкта права на конституційне подан­ня, конституційне звернення державного мита у розмірі, встановленому законом.

ВОПРОСЫ 30-34 ЕСТЬ В ЛЕКЦИИ №1