1. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація

Поміркуйте над тезою

Задовольнити потреби ціною відмови від бажань рівносильно тому, щоб відрубати ноги, коли потрібні черевики.

Д. Світ

Потреби –

це фізичні і духовні людські нестатки, які задовольняють за допомогою матеріальних і нематеріальних благ

Структурно – логічна схема 1. Необхідність господарювання

Структурно – логічна схема 2. Класифікація потреб

Структурно – логічна схема 3. Ієрархія людських потреб за Маслоу

Запам’ятайте !

Потреби людей безмежні, тому що:

1. Їх породжує людська фантазія, яка випереджає час і можливості.

2. На потреби в ринковій економіці впливає конкуренція виробників, які постійно пропонують нові споживчі блага.

3. Інформація, що надходить з різних джерел, стимулює нові потреби або нові способи задоволення колишніх потреб.

ЗАСОБОМ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ Є ВИРОБНИЦТВО

2. Сутність суспільного виробництва

Людина здійснює виробництво для задоволення своїх різноманітних потреб, під­вищення рівня свого матеріального і соціально-духовного спо­живання. Потреби мають свої закони розвитку, які не збігаються із законами виробництва. Основним законом сфери виробництва є закон обмеженості ресурсів, а фундаментальним законом сфери особистого споживання — закон неухильного зростання потреб суспільства, які виробництво має задовольнити.

Виробництво є складною системою трудової діяльності люди­ни. У будь-якому суспільстві воно щоденно має розв'язувати такі фундаментальні і взаємопов'язані питання: 1) які продукти вироб­ляти і в якій кількості? 2) як виробляти продукти? 3) для кого ви­робляти продукти? 4) в яких соціально-економічних умовах здій­снювати виробництво?

Ці фундаментальні проблеми притаманні будь-якій економіці, проте, різні суспільства використовують різні підходи до їх ви­рішення.

Суспільне виробництво являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили, або, як її часто називають, праці, засобів виробництва і землі. У ринковій еконо­міці сформувався ще один фактор — підприємницький талант.

Робоча сила — це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця представлена інтелектуальною або фізичною діяльністю, спрямованою на виготовлення благ і надання послуг. Сукупність здібностей особи, зумовлена освітою, професіональним навчанням, придбаними навичками, здоров'ям, створює людський капітал.

Засоби виробництва — це створені у процесі виробництва всі види засобів праці і предметів праці.

Засоби праці — це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Фізичні, хімічні, біологічні влас­тивості таких речей використовуються для створення необхідних людині продуктів.

Разом засоби і предмети праці становлять засоби виробництва, без яких процес виробництва неможливий.

Земля, чи більш широко, природні ресурси, — це дар природи для виробничій процесів. Вона використовується для обробітку і бу­дівництва житла, шляхів і заводів, постачає енергетичні ресурси, є джерелом багатьох корисних копалин. Повітря, яким людина дихає, воду, яку вона п'є, політекономія розглядає як природні ресурси.

Новим людським фактором, що сформувався в ринковій еко­номіці, є підприємницька діяльність. Вона передбачає викорис­тання ініціативи, новаторства і ризику в організації виробництва. Ключовим елементом підприємницької діяльності є підприєм­ницька здібність — особливий вид людського капіталу, представ­лений діяльністю щодо координації і комбінування всіх інших фак­торів виробництва з метою створення благ і надання послуг. Під­приємницька діяльність за масштабами і результатами прирівню­ється до затрат висококваліфікованої праці. Люди праці і підпри­ємці являють собою людський (суб'єктивний) ресурс виробництва.