2) Сутність поняття міжнародного права.

Виникнувши одночасно з утворенням держав, міжнародне право у своєму розвитку пройшла шлях складний у відповідності із самою історією розвитку людського суспільства.

Сучасне міжнародне право сформувалося в середині XX ст. і в концентрованому вигляді відображено в Статуті Організації Обєднаних Націй (ООН). Міжнародне право як система складається з двох частин: міжнародного права та міжнародного приватного права. У свою чергу кожна з цих частин складається з галузей, а галузі - із підгалузей та інститутів.

Міжнародне право є регулятором міжнародних відносин, в яких беруть участь держави, міжнародні організації та окремі громадяни, юридичні особи різних держав.

У міжнародних відносинах немає ніякого вищого органу, який виступав б як законодавця. Держави світу самі створюють юридичні норми, порушення цих норм веде до юридичної відповідальності.

Міжнародне право - це система договірних і звичайних міжнародних норм, що створюються державами та іншими суб’єктами міжнародного права, спрямованих на підтримку миру та зміцнення міжнародної безпеки, встановлення і розвиток всебічного міжнародного співробітництва, які забезпечуються сумлінним виконанням субєктами міжнародного права своїх міжнародних зобовязань, а при необхідності і примусом, які здійснюються державами в індивідуальному чи колективному порядку відповідно до діючих норм міжнародного права.

3) Становлення та розвиток міжнародного права

В міжнародно-правовій доктрині існує чимало підходів до того, яким чином слід представляти історію міжнародного права. Великий інтерес викликало питання про періодизацію розвитку міжнародного права у державних ідеологіях, що взагалі розглядали вчення про право як найважливішу арену ідеологічної боротьби. Саме в такій ситуації опинилася вітчизняна наука міжнародного права.

Будучи частиною всесвітньої історії, історія міжнародного права має все ж таки власну періодизацію. Це пов’язано з особливостями виникнення та становлення його принципів, інститутів, норм, що зробили вирішальний вплив на розвиток міжнародного права загалом. Найбільш динамічно міжнародне право розвивалося починаючи з ХХ ст.

Найбільш прийнятною можна вважати таку періодизацію міжнародного права:

I. Від найдавніших часів до Вестфальського конгресу (1648).

II. Від Вестфальського конгресу до епохи Великої французької революції (межа ХVІІІ – ХІХ століть).

III. Від епохи Великої французької революції до створення Версальської системи (1919 – 1939).

IV. Від створення Версальської системи до наших днів (сучасна епоха):

а) Версальська система (1919 – 1939);

б) міжнародне право періоду протистояння тоталітаризму та демократії (1945 – кінець 80-х років);

в) міжнародне право часів переходу до поліцентризму (з кінця 80-х років ХХ ст. до наших днів).

4) Теорії виникнення міжнародного права.

Процес становлення та розвитку міжнародного права пов'язаний з історичними віхами розвитку людства. Міжнародне право є, без сумнівів, результатом розвитку суспільних процесів, які в історичному контексті можна співвіднести з етапами розвитку міжнародних відносин загалом. У науковій літературі викладено кілька концептуальних теорій виникнення міжнародного права:

– міжнародне право виникло в період міжплемінних відносин;

– міжнародне право виникло в давні часи;

– міжнародне право виникло в епоху Середньовіччя;

– міжнародне право виникло наприкінці XVI ст., коли в Європі сформувалася система суверенних держав, а в період міжплемінних відносин з’явилися лише певні інститути сучасного міжнародного права.

Кожна із цих версій має відповідну аргументацію, але в науковій літературі, присвяченій історії міжнародного права, переважає позиція одночасності винекнення міжнародного права і держави.

Найбільш авторитетною тривалий період була теорія виникнення міжнародного права в добу Середньовіччя, причому різні автори по-різному трактували його: раннє, середнє або пізнє Середньовіччя.

Прихильники теорії виникнення міжнародного права у стародавні часи стверджують, що в цей період існувала досить розгалужена система міжнародних відносин і міжнародного спілкування у різних частинах світу (Древній Китай, Єгипет, Ассирія та ін.), які забезпечувалися і відповідними правовими нормами. «Там, де суспільство, - там і право» - стверджували в Стародавньому Римі.

У XX ст. з’явилася теорія виникнення міжнародного права у період міжплемінних відносин.

Однак, незалежно від дискусій щодо витоків сучасного міжнародного права, можна виокремити низку умов, необхідних для його виникнення. До таких умов належать: наявність суверенних держав, приблизно однаковий рівень культурного розвитку цих держав із усвідомленням спільностей культурного розвитку; існування спільних міжнародних інтересів, а також усвідомлення державами необхідності регулювання взаємних відносин нормами права.

Зіставляючи умови виникнення і критерії періодизації міжнародного права, можна умовно вирізнити кілька етапів в історії міжнародного права:

– становлення міжнародного права – від давніх часів до його поступового виникнення впродовж XVI – XVII ст., тобто до укладання Вестфальського мирного договору 1648 р.;

– від кінця XVI – XVII ст. до Першої світової війни;

– від створення Ліги Націй до завершення Другої світової війни;

– від створення Організації Об’єднаних Націй і до сучасності.