3. Розвиток мікробіології в хіх ст.

В другій половині Х1Х ст. сформувалася як наука медична бактеріологія (сучасна назва – мікробіологія). Основоположником мікробіології вважають видатного французького вченого Луї Пастера (1822 – 1895). За своєю освітою він був хіміком.

Рис. Портрет Л. Пастера

У своїх працях з вивчення бродіння він довів, що цей процес відбувається внаслідок життєдіяльності дрібних істот – дріжджів. Досліджуючи маслянокисле і оцтовокисле бродіння, Пастер прийшов до висновку про існування аеробних і анаеробних мікробів і остаточно довів неможливість самозародження життя на сучасному етапі еволюції. З 1857 по 1865 р. він займався вивченням хвороб вина і пива (при цьому запропонував дуже ефективні засоби боротьби з ними – фільтрацію і пастеризацію), дослідженням хвороб шовковичних хробаків, і ці роботи були дуже важливими для французької економіки.

Ознайомившись з роботами Е. Дженнера про віспощеплення, Пастер зрозумів, що метод вакцинації можна застосувати і при інших інфекційних захворюваннях. В 1879 р. він вивчав курячу холеру, від якої помирало 90% птахів, що захворіли. І тут відбулася щаслива несподіванка, «яка випадає лише на долю підготованого розуму». Забута холерна культура простояла в термостаті весь час літньої відпустки. Після повернення Пастер продовжив свої досліди, але кури, яким була прищеплена культура, не захворіли, бо після тривалого перебування в термостаті вона виявилася «безплідною». Але, яким же було здивування вченого, коли ці кури не захворіли і після щеплення їм свіжої культури, в той час, як померли всі птахи контрольної групи. Пастер назвав відсутність захворювання після щеплення імунітетом ( лат. Immunitas – звільнення від будь-чого). В 1881 р. він застосував свій геніальний метод для приготування вакцини проти сибірки, чисту культуру якої на той час отримав Р. Кох, а до 1894 р. у Франції вже було прищеплено 3,5 млн. тварин. Найбільш складним став пошук антирабічної вакцини. Вірус сказу на той час був невідомим. (Додамо, що вперше вірус – це був вірус тютюнової мозаїки - відкрив у 1892 р. російський дослідник Д. І. Івановський). Але разом зі своїм учнем Емілем Ру (1853-1933) Пастер приготував вакцину з висушених тканин спинного мозку хворих тварин. У 1885 році він організував у Парижі першу антирабічну станцію, до якої почали приїздити приречені з усього світу. І зараз щеплення проти сказу залишається єдиним способом порятунку від цієї смертельної недуги.

Але до появи робіт І. Мечникова і П. Ерлиха механізм імунітету був незрозумілим.

Роботи Пастера дістали широкий відгук у всьому світі, і коли оголосили міжнародний збір коштів на побудову в Парижі інституту, який отримав назву Пастерівського, то за короткий час було зібрано 2,5 млн. франків. Після смерті Пастера науковими керівниками інституту були його учні І. І. Мечников і Е. Ру.

Етіологічний напрям в мікробіології пов’язаний з діяльністю видатного німецького вченого Роберта Коха (1843-1910).

Рис. Портрет Р. Коха. Шарж проф.. Кох культивує гриби та віруси

Він починав свою кар’єру санітарним лікарем в невеличкому провінційному місці. Дружина, спостерігаючи, як нудьгує її чоловік на одноманітній рутинній роботі, подарувала йому мікроскоп, і він з запалом почав робити бактеріологічні дослідження. Р. Кох першим отримав у примітивних умовах чисту культуру сибірки, пізніше, уже в Берліні відкрив збудників туберкульозу, холери, досліджував, працюючи в тропічній Африці, чуму, малярію, трахому та інші захворювання. Він виділив туберкулін, продукт життєдіяльності туберкульозної палички, який виявився цінним діагностичним засобом. За дослідження і відкриття в області туберкульозу Р. Кох був нагороджений Нобелівською премією 1905 р.

Завдяки численним відкриттям й успіхам мікробіології наприкінці ХІХ ст. ці часи назвали ерою бактеріології.