- •Ізолюючими кисневими респіраторами та дослідження їх технічного стану”
- •Призначення захисних дихальних апаратів
- •2. Робочий ізолюючий респіратор р-12м
- •2.1 Конструкція респіратора.
- •2.2 Принцип дії респіратора.
- •2.3 Правила роботи в респіраторі
- •3.Допоміжний ізолюючий респіратор рвл-1
- •4. Перевірка технічного стану кисневих респіраторів
- •Список використаної літератури
2.3 Правила роботи в респіраторі
До роботи в респіраторі допускаються придатні за станом здоров’я особи, які знають правила поведінки в гірничих виробках з непридатною для дихання атмосферою і періодично тренуються в учбових шахтах і теплових камерах.
Під час роботи респіратор знаходиться на спині респіра-торника. При включенні в респіратор беруть загубник в рот і, відкривши вентиль балона, двома – трьома вдихами відсмоктують повітря із системи респіратора, випускаючи його через ніс. Після цього, одягнувши носовий затискач, пристібають головний гарнітур до мундштучної коробки. При роботі в респіраторі дихання повинне бути рівним, глибоким і нечастим (не більше 25 дихань за хвилину). Для цього потрібно періодично відпочивати. При правильному включенні в респіратор і відсутності підсмоктувань через загубник, під час роботи в апараті не потрібне періодичне продування киснем його системи за допомогою аварійного клапана. Постійна подача кисню у кількості 1,4 л/хв забезпечує продувку системи апарата від накопичення азоту. Виключатись із респіратора, розмовляти, навіть короткочасно, в атмосфері, непридатній для дихання, заборонено.
Через кожні 40-60 хв роботи в респіраторі слід видаляти слину і вологу з мундштучної коробки за допомогою гумової груші насосу.
При роботі в респіраторі необхідно здійснювати періодичний контроль за витрачанням кисню в балоні за допомогою манометра. Запас кисню рекомендується витрачати таким чином: 40% - для роботи і
на шлях до місця роботи, 40% - на зворотній шлях, 20% - на непередбачені обставини.
Після виконання робіт респіратор розбирають, окремі вузли чистять, миють і дезінфікують. Регенеративний патрон переспоряджається
вапняним
хімічним поглиначем (ХПВ), який повинен
містити не більше 4% СО2,
16-21% вологи і не мати запаху. Балони
наповнюють медичним киснем з концентрацією
не менше 98,5%. Після збирання вузлів
респіратора перевіряють роботу клапанів
і герметичність повітророзподільної
та кисневопостачальної систем за
допомогою спеціальних приладів.
Зберігають респіратори в приміщенні
при температурі повітря від 0 до
на відстані не менше 1м від приладів
опалення.
Зараз відбувається поступова заміна респіраторів Р-12М на більш сучасні Р-30 (рис.3), які мають деякі конструктивні зміни і меншу вагу, але аналогічні за принципом дії та основними характеристиками (див. табл.1).
Рис. 3 Принципова схема дії респіратора Р-30:
1 — з’єднувальна коробка; 2 — слиновидаляючий насос; 3 — шланг видиху;
4 — клапан видиху; 5 — регенеративний патрон; 6 — запобіжний клапан;
7 — дихальний мішок; 8 — кисневий балон; 9 — запорний вентиль;
10 — перекривний вентиль; 11 — запобіжний клапан; 12 — аварийний клапан; 13— редуктор; 14 — легеневий автомат; 15 — манометр; 16 — кришка;
17 — охолоджуючий элемент; 18 — холодильник; 19 — клапан вдиху;
20 — шланг вдиху.
