Задача 3.

За результатами токсиколого-гігієнічних досліджень з регламентування α-метилбензилового ефіру 2-хлорацетооцтової кислоти (МБХ) у воді водойм ЛД₅₀ = 861,5 мг/кг, К_к = 2, ЕТ₅₀ = 28,5 год, ПК_орг = 2,9 мг/л (запах), ПК_сан = 0,5 мг/л (стимуляція БПК), МНД = 0,09 мг/кг (у хронічному досліді на білих щурах при ентеральному введенні), МНК = 0,16 мг/л (шкірно-резорбтивна дія речовини при надходженні з води).

Дати гігієнічну оцінку речовини за токсичністю та кумуляцією (1), перерахувати МНД хронічного досліду на МНК (5), визначити лімітуючий показник шкідливості (2) та можливі негативні наслідки впливу речовини на організм при надходженні з води (3), обґрунтувати ГДК речовини у воді водойм (4).

Задача 4.

При комплексному гігієнічному нормуванні малокумулятивного інсектоакарициду фосфаміду встановлено, що його допустиме добове надходження (ДДН) з харчовими продуктами складає 0,42 мг/добу на людину. За результатами лабораторних досліджень вміст пестициду становить: у капусті – 1,5 мг/кг, буряку столовому – 1 мг/кг, огірках – 1 мг/кг, яблуках – 1,5 мг/кг. Людина споживає за добу: капусти – 100 г, буряка – 50 г, огірків – 50 г, яблук – 150 г.

Визначити фактичне добове надходження фосфаміду з зазначеними харчовими продуктами (5) і дати його гігієнічну оцінку (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).

Задача 5.

Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ допустиме добове надходження (ДДН) свинцю з харчовими продуктами в організм людини становить 0,21 мг/добу. У районі металургійного заводу (виплавка кольорових металів) вміст свинцю в овочевих культурах становить: в помідорах – 20 мг/кг, картоплі – 10 мг/кг, моркві – 30 мг/кг, салаті – 30 мг/кг, інших овочах – 100 мг/кг. За добу людина споживає 50 г помідорів, 300 г картоплі, 50 г моркви, 100 г салату, 200 г інших овочів.

Визначити фактичне добове надходження свинцю з зазначеними харчовими продуктами (5) і дати його гігієнічну оцінку (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).

Задача 6.

Для забезпечення міста А. питною водою планується водозабір з ріки, в яку відводяться стоки металургійного комбінату. Концентрації хімічних речовин у пробах води, досліджених лабораторією СЕС, були наступними: залізо – 1,0 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 0,3 мг/дм³), свинець – 0,06 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,03 мг/дм³), марганець – 1,0 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК – 0,1 мг/дм³), ртуть – 0,0005 мг/дм³ (І клас, ГДК – 0,0005 мг/дм³), кадмій – 0,002 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,001 мг/дм³), мідь – 0,05 мг/дм³ (ІІІ клас, ГДК –1,0 мг/дм³), миш’як – 0,1 мг/дм³ (ІІ клас, ГДК – 0,05 мг/дм³).

Дати гігієнічну оцінку якості води за вмістом ксенобіотиків (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), визначити можливість використання цієї води для питних потреб (4), дати оцінку комбінованої дії ксенобіотиків з урахуванням ефекту сумації (5).

Задача 7.

У мешканців селища К. виявлено пігментованість емалі зубів, яка проявляється появою крейдоподібних або жовто-коричневих плям. Виникнення цих симптомів пов’язують із споживанням води з артезіанської свердловини. Лабораторним дослідженням проби води було встановлено: запах і присмак – 2 бали, забарвленість – 30^о, каламутність – 1,0 НОК, жорсткість – 5,5 ммоль/дм³, залізо – 1,0 мг/дм³, свинець – 0,005 мг/дм³, фтор – 2,5 мг/дм³, нітрати – 40,0 мг/дм³, загальне мікробне число – 50 КУО/см³, E.coli відсутні у 100 см³ води.

Дати гігієнічну оцінку якості води (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи щодо покращення якості питної води (4), розрахувати фактичне надходження фтору в організм людини за умови добового водоспоживання 3 л та порівняти одержані результати з добовою потребою та показниками біологічного оптимуму (5).