Особливості бронхів у дітей

До моменту народження у дітей бронхіальне дерево сформоване і в процесі росту кількість розгалужень не змінюється. Біфуркація у новонароджених знаходиться вище, ніж у дорослих (на рівні III грудного хребця у порівнянні з V грудним хребцем у дорослих). Правий бронх є безпосереднім продовженням трахеї і проходить майже вертикально. Остання особливість є причиною того, що саме у правий бронх у 90% випадків потрапляють сторонні тіла дихальних шляхів.Лівий бронх відходить від трахеї під кутом 90 градусів. Хрящі бронхів дуже еластичні, м’які, пружні, легко зміщуються. У стінці бронхів новонароджених і дітей перших місяців життя переважає внутрішній шар. Слизова оболонка бронхів пухка, добре васкуляризована. Слизові залози розвинуті недостатньо, в результаті чого відмічається її відносна сухість і недостатність зволоження повітря, що проходить через бронхи. Характерним для дітей раннього віку є недостатній розвитокй м’язової та еластичної тканин бронхів і миготливого епітелію. Мієлінізація n.vagus незавершена. Вказані особливості зумовлюють недостатню моторику бронхів, призводять до недостатньої дренажної та очисної функції бронхіального дерева, закупорки просвіту дрібних бронхів інфікованим слизом, спричиняють спадіння (ателектази) легеневої тканини та її інфікування, слабкість кашльового поштовху у дітей раннього віку.

Окремі частки легень розвиваються не рівномірно. У дітей 1-го року життя недорозвинена верхня частка лівої легені, при цьому верхня і середня частки правої легені мають майже одинакові розміри. У 2 річному віці співвідношення окремих часток відповідають такому у дорослих. Термінальні бронхи ленень у новонароджених закінчуються не альвеолами, а мішечками, з країв яких формуються нові альвеоли. Кількість ацинусів у новонародених в три рази менша, ніж у дорослих.

Міжчасткові щілини у дітей раннього віку не виражені, що спричинює дифузний(поширений ) характер патології і відсутність міжчасткових плевритів. Сегментарна структура легень у дітей така ж як у дорослих - по 10 сегментів у кожній легені. Корені легенів у дітей мають багато кровоносних і лімфатичних судин, лімфатичних вузлів, тому часто виникають бронхоаденіти нетуберкульозного генезу. Корінь правої легені розміщений вище, ніж зліва. Альвеоли у дітей однокамерні, альвеолярні ходи широкі, мають в 4 рази менші розміри, ніж у дорослих. Загальна кількість альвеол в 10 – 12 разів менша, ніж у дорослих. Еластичний каркас легень розвинений слабо, переважає пухка сполучна тканина , що леить в основі схильності дітей раннього віку до виникнення ателектазів, особливо у задньонижніх відділах легень, розвитку емфіземи.

Функціональні особливості органів дихання:

У новонароджених і дітей грудного віку дихання часте і поверхневе, частота дихання тим більша, чим молодша дитина (таким чином організм компенсує малий об’єм вдихуваного повітря і забезпечення киснем). Глибина дихання та об’єм одного дихального акту у дитини значно менші, ніж у дорослого.

Частота дихання за хвилину у дітей залежить від віку:

Вік дитини	Частота дихання в 1 хвилину.
У новонародженого	40-60
В 6 міс.	35-40
В 1 рік	30-35
В 5 років	25
В 10 років	20
Старші 10 років	18-16

 

У новонароджених та дітей грудного віку дихання неритмічне. Переважає діафрагмальний тип дихання. З 6 років у дівчаток починає переважати грудний тип дихання, а у хлопчиків – черевний тип дихання. У новонароджених, особливо у недоношених дітей, спостерігається апное (зупинка дихання, що триває 5-10 сек.) та нестійкість ритму дихання. Це обумовлено незавершеною диференціацією дихального центру та його гіпоксією, тому при оксигенотерапії вони зникають. При народженні об’єм дихання незначний, він складає 15-20мл, в цей період організм забезпечується киснем за рахунок збільшення частоти дихальних рухів. З віком дихальний об’єм зростає : в 1 рік – 60-80 мл, в 5 років – 150мл, в 12 років – 200 – 250 мл.