- •Вступ. Основні поняття екології та екологічні закони
- •1. Поняття навколишнього природного середовища
- •2. Екосистеми та їх види
- •3. Біологічний кругообіг речовин
- •4. Вчення в.І.Вернадського про біосферу
- •4) Безперервність процесів в біосфері забезпечується завдяки кругообігу речовин та притоку сонячної енергії.
- •6. Висновки сучасної екології
- •5. Основні закони біосфери
- •1) Закон фізико-хімічної єдності: уся жива речовина має єдину фізико-хімічну основу.
- •2) Біосфера Землі сформувалася з самого початку як складна система, з великою кількістю видів організмів, кожен з яких виконував свою роль у загальній системі.
- •3) Основний закон біосфери: кількість живої речовини є планетною константою за весь геологічний час.
- •Проект "Біосфера-2"
5. Основні закони біосфери
1) Закон фізико-хімічної єдності: уся жива речовина має єдину фізико-хімічну основу.
В.І.Вернадський на основі досліджень у геології, палеонтології, біології дійшов висновку, що в біосфері "встановилася рівновага в основних своїх рисах... з археозою і незмінно діє впродовж 1,5...2 млрд. років". Стійкість біосфери виражається в сталості загальної маси живої речовини (1019 т), енергії, зв’язаної живою речовиною (4,21·1018 кДж), і середнього хімічного складу всього живого. Стійкість біосфери Вернадський пов’язував з тим, що "функції життя в біосфері незмінні протягом геологічного часу, й жодна з них не з’явилася заново з перебігом геологічного часу". При цьому всі функції живих організмів у біосфері не можуть виконуватись організмами якогось одного виду, а тільки їх комплексом. Звідси випливає друге надзвичайно важливе положення, розроблене Вернадським:
2) Біосфера Землі сформувалася з самого початку як складна система, з великою кількістю видів організмів, кожен з яких виконував свою роль у загальній системі.
На сьогодні описано близько 2 млн. видів (приблизно 1,5 млн. видів тварин і 0,5 млн. видів рослин). Вважають, що їх число на Землі в 2...3 рази більше, ніж описано. Без біологічного різноманіття біосфера Землі взагалі не могла б існувати, тобто стійкість її існування була започаткована її складністю.
3) Основний закон біосфери: кількість живої речовини є планетною константою за весь геологічний час.
За весь період світ морфологічно змінився невпізнанно, але це не вплинуло ні на кількість живої речовини, ні на її середній валовий склад. Справа в тому, вважає Вернадський, що "в складній організованості біосфери відбувалися в межах живої речовини лише перегрупування хімічних елементів, а не докорінні зміни їх складу й кількості".
Біосфера належить до відкритих систем, її існування неможливе без надходження енергії ззовні (енергія Сонця, космічних випромінювань). Біосфера є саморегульованою системою, для якої характерна самоорганізованість, тобто здатність гасити різні збурення, повертатися у вихідний стан. Важливою властивістю біосфери є наявність механізмів, які забезпечують кругообіг речовин і пов’язану з цим невичерпність хімічних елементів та їх сполук. Отже:
4) Безперервність процесів в біосфері забезпечується завдяки кругообігу речовин та притоку сонячної енергії.
6. Висновки сучасної екології
Дані сучасної екологічної науки та результати виробничої діяльності дозволяють зробити такі важливі висновки:
1) будь-який вид живого організму унікальний та неповторний.
Знищення окремих видів рослин та тварин є непоправною утратою, збитки від якої в наш час навіть важко уявити, оскільки види, що зникли або зникають, можуть нести поки що невідомі, але потенційно корисні для людини властивості;
2) природні ресурси, що не так давно оцінювалися як невичерпні і до того ж як безкоштовний дар природи, насправді виявилися вичерпними і такими, які можуть бути знищені;
3) біосфера та складові її частини мають досить складну структуру та закони функціонування. Штучне конструювання екосистем та самої біосфери – задача, що не під силу сучасній людині, та й, можливо, і для майбутнього людства. Більшість біосферних структур, як виявилося, мають не таку вже високу стійкість та пластичність. Зруйнувати їх людина може, але відновити, відтворити – поки що ні.
4) усвідомлення сучасною людиною можливості свого виживання лише в умовах збереження такого природного середовища, до якого вона адаптована як живий організм.
