2. Виникнення і розвиток Скіфської держави.

Скіфські племена панували з VIII ст. до н.е. на території сучасної Південної та Південно-Східної України, частково в Криму. Сформувалися внаслідок взаємодії кіммерійських (місцевих) і іранських (прибулих) кочових племен.

Основні племена (за Геродотом):

• Скіфські царі (найчисленніші). Інші племена вони вважали своїми рабами. Проживали: лівий берег нижнього Дніпра до Азовського моря і нижнього Дону, степовий Крим;

• Скіфи-кочівники. Проживали: правий берег нижнього Дніпра;

• Скіфи-землероби. Проживали між Інгулом і Дніпром;

• Еліноскіфи. Проживали: басейн Південного Бугу поблизу грецького міста Ольвія;

• Скіфи-орачі (деякі вчені вважають прапращурами українців). Проживали: степова смуга України, на північ від царських скіфів.

VII-VI ст. до н.е.:

• більшість племен - остання сходинка первіснообщинного ладу;

• родові зв’язки ще сильні;

• основна суспільна одиниця – родова община (кілька патріархальних сімей).

• власність на землю – общинна (племінна), НЕ приватна.

• розподіл ділянок землі – між сім’ями за жеребом (для кочівників – пасовища).

• у кочівників кожна сім’я мала свою отару.

Розпочався розклад родового ладу:

• виокремлення родоплемінної знаті (з середовища вільних общинників – кочових скотарів і осілих землеробів);

• збільшення майнової диференціації;

• поява рабів (захоплені під час воєн та походів), роль рабської праці – незначна;

Організація управління - воєнна демократія: найважливіші питання розглядалися на народних зборах воїнів; великий вплив мали ради родових старійшин, союзна рада; велику роль у союзі мали військові вожді – царі; влада царів передавалась у спадщину, але кандидатури царя і спадкоємця затверджувалися народними зборами.

Війна з персами, Дарієм I (514-513рр. до н.е.). Основний цар – Іданфірс. Наслідки перемоги:

• прискорення змін у розвитку суспільних відносин;

• зміцнення скіфського союзу племен, піднесення політичного авторитету;

• панівне становище царських скіфів (захищали всі інше племенаексплуатація землеробських племен, данина);

• значне зміцнення влади царів і військово-дружинної знаті.

V-IV ст. до н.е.:

• формування класового суспільства;

• виникнення рабовласницької держави;

• центр – Кам’янське городище (район Нікополя);

• період існування: IV-III ст. до н.е.;

• цар:Атей-узурпує владу, об’єднує майже всю країну.

Війна з македонцями,Філіпп II(339р.дон.е.).Наслідки поразки:

• загибель Атея;

• значне зменшення розмірів держави.

III-I ст. до н.е.:

• центр: Неаполь Скіфський (поблизу Сімферополя);

• період існування: III-I ст. до н.е.

• цар: Скілур і син Палак (II ст. до н.е.); Фарзой та Інісмей (друга половина I ст. до н.е);

• розквіт: II ст. до н.е.;

• знищене готами у другій половині II ст. до н.е.

• економіка: орне землеробство і скотарство;

• виробництво: вирощування різних культур, хліба (воли з плугами, залізні серпи, зернотерки); шкурництво, ткацтво;

• торгівля з греками: хліб, худоба, хутро, раби тощо  вино, кераміка, ювелірні вироби;

• зростання майнової нерівності, соціальної диференціації

• зростання приватної власності у знаті;

• розвиток рабства;

Структура суспільства:

• пануюча верхівка (царська сім’я; військова аристократія; дружинники; родоплемінна знать; багаті торговці);

• жерці;

• вільні общинники (військова служба; данина; повинності). Основна частина міського населення – вільні ремісленики і торговці;

• скіфи-орачі (залежні від кочівників);

• раби (використовувались у домашньому господарстві, для охорони худоби, товар у торгівлі).