Побутовий підряд (Коментар дзера)

Стаття 865. Договір побутового підряду

1. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємниць­ку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовни­ка) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір побутового підряду є публічним договором.

3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Ко­дексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

1.Договір побутового підряду вперше виділений у ЦК як окремий різновид підрядних договорів. Наведене легальне визначення договору охоплює виключ­но видові його особливості. Незважаючи на те, що у визначенні договору вико­ристовується термін «робота», головною особливістю підряду є результат робо­ти. При порівнянні договору побутового підряду з родовим поняттям підряду слід виділити наступні його особливості. Перш за все специфічним є суб'єктний склад сторін цього договору. На стороні підрядника завжди виступає суб'єкт підприємницької діяльності – юридична чи фізична особа–підприємець, який зареєстрований у встановленому законом порядку. Замовником завжди висту­пає фізична особа. Ця ознака є ключовою для кваліфікації відносин, що виника­ють за договором побутового підряду. Похідною від зазначеної ознаки є еконо­мічна нерівність учасників цього зобов'язання.

Результати робіт підрядника охоплюються поняттям обслуговування. Замов­ник вступає в договірні відносини з метою задоволення своїх побутових та інших особистих потреб. Тому наступною специфічною ознакою договору побутового підряду буде його предмет. Із визначення договору слідує, що результат роботи повинен бути призначений для використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Тому поняттю «замовник» кореспондує поняття «споживач», закріп­лене в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. (в ре­дакції від 1 грудня 2005 p.). Результат роботи за договором побутового підряду є оречевленим і таким, що не призначається для використання у підприємницьких цілях, хоча це і не виключає його виробниче використання, а також отримання за його допомогою прибутку. Не вважаються побутовими замовлення, які мають підприємницьку мету, тобто які направлені на виконання робіт, що дають резуль­тати, призначені для подальшого продажу. У зв'язку з цим відносини між підряд­ником та замовником у частині, яка не врегульована § 2 гл. 61 ЦК, регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів». Якщо замовлення, укла­дені між господарюючими суб'єктами, спрямовані на виконання робіт і пересліду­ють підприємницьку мету, на них поширюються загальні норми про договір підря­ду. У частині відносин побутового підряду, не охоплених § 2 гл. 61 ЦК, також зас­тосовуються загальні норми про договір підряду. Для побутового підряду як виду підрядних договорів важливим є факт передачі результату роботи, яким, як пра­вило, завершується виконання взаємних зобов'язань сторін за договором. Цей факт оформлюється шляхом підписання акту прийому-передачі.

Якщо діяльність підрядника підпадає під дію Закону України «Про ліцензуван­ня певних видів підприємницької діяльності» від 1 червня 2000 р., то він повинен отримати у встановленому порядку ліцензію на здійснення такої діяльності.

2. Договір побутового підряду розглядається як двостороннє зобов'язуючий, консенсуальний та оплатний. У зв'язку з тим, що сторонами договору побутового підряду виступають підприємці, які здійснюють професійну діяльність по вико­нанню певного виду робіт, і споживачі, то наступною характерною його ознакою є його публічність. Це правило прямо передбачено ч. 2 ст. 865 ЦК. Пропозиція укла­дення договору зі сторони підрядника може виражатися у формі публічної офер­ти. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей виконати певну роботу. Зокрема, суд не може ви­знати безпідставною відмову в укладенні договору побутового підряду, якщо відпо­відач доведе, що виконання роботи виходить за межі його статутної діяльності або перевищує його виробничі можливості. При цьому такими, що виходять за межі статутної діяльності підприємця, можна вважати роботи, виконання яких не пе­редбачене установчими документами і не оголошене ним. Проте відсутність у ста­тутних документах положень про виконання певного виду робіт ще не свідчить про правомірність відмови укласти договір, якщо така діяльність відповідає за­гальним завданням, передбаченим цими документами.

3. Окрім названих нормативних актів, на відносини за побутовим підрядом поширюються положення законів України «Про забезпечення санітарного та епі­демічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р., та цілого ряду підзаконних нормативних актів. Серед них слід назвати: Правила побутового обслу­говування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 p.; Інструкцію щодо надання окремих видів побутових послуг, затверджену наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій по­бутового обслуговування населення від 27 серпня 2000 p.; Правила присвоєння категорій підприємствам, що надають побутові послуги населенню, затверджені наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслу­говування населення від 20 жовтня 1995 р. Водночас необхідно зазначити, що при застосуванні Правил побутового обслуговування населення слід враховувати, що вони поширюються на два різних види договорів: побутового підряду та сплатно­го надання побутових послуг. Більша частина норм відноситься до двох видів до­говорів, але є й такі норми, що розраховані тільки на один із них: на договір побу­тового підряду, зокрема п. 17–20 Правил. При вирішенні справ у частині відно­син побутового підряду, пов'язаних із захистом прав споживачів, доцільно використовувати положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 р. № 5 та Керівні принципи для захисту прав споживачів, прийняті 9 квітня 1985 р. Резолюцією 39\248 ООН.

Стаття 866. Форма договору побутового підряду

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

1. Відповідно до загальних правил цивільного законодавства щодо форми правочинів договір побутового підряду повинен укладатися в простій письмовій формі (статті 205–208 ЦК). Проте коментована стаття не містить імперативно­го правила щодо форми договору побутового підряду. Відповідно до п. 9 Правил побутового обслуговування населення побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням яких є такі документи: договір за типовою формою, затвердженою Укрсоюзсервісом; розрахунковий документ встановленої форми.

За пунктом 13 Правил розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги (виконання роботи), можуть бути: касовий чек – для вико­навців, які у розрахунках із замовником використовують реєстратори розрахун­кових операцій, або квитанція – для виконавців, які не застосовують таких реє­страторів. Слід зазначити, що розрахункові документи засвідчують факт вста­новлення договірних відносин, а не факт надання послуги (виконання роботи).

У розрахункових документах повинні міститися наступні реквізити: юридична адреса підрядника; дата приймання замовлення; строк виконання замовлення; ціна та вид робіт, підписи замовника та особи, яка прийняла замовлення тощо.

Вважається, що, якщо квитанція на прийом замовлення підписується двома сторонами, то її слід прирівнювати до простої письмової форми, а у випадку, коли вона підписується тільки особою, яка приймає замовлення, то її необхідно вважати письмовим доказом укладення договору. Один примірник договору повинен видаватися замовнику.

У випадку виконання роботи у присутності споживача вона може відповідно до ст. 206 ЦК оформлюватися шляхом видачі замовнику розрахункового доку­мента. За наявності такої умови договір побутового підряду укладається в усній формі, що в коментованій статті визнається як належна форма. У випадку втра­ти розрахункових документів на вимогу споживача видається дублікат.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про прак­тику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 р. у випадку укладення угоди замовником всупереч встановленим правилам безпосередньо з неуповноваженим працівником підприємства, остання не породжує прав та обов'язків між особою і цією організацією. Такі зобов'язання слід вважати особистими. У цьому випадку будь-яке майнове відшкодування має пред'являтись особі, яка зобов'язувалася виконати дану роботу.

2. Оскільки письмова форма договору – не умова його дійсності, її відсутність не позбавляє сторони договору побутового підряду у випадку спору надавати для підтвердження факту укладення правочину та його умов будь-які інші пись­мові докази та залучати свідків.

Для договору побутового підряду характерне широке використання розроб­лених підрядником формулярів, типових договорів та інших стандартних форм, які містять умови договору. Якщо підрядник використовує типові форми дого­вору, то на відносини побутового підряду поширюються правила ст. 634 ЦК України про договір приєднання.

Стаття 867. Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. Уразі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

1. За загальним правилом робота виконується тільки за чітко визначеним замовленням. Підрядник не має права нав'язувати замовнику включення до до­говору побутового підряду додаткових робіт або збільшувати їх обсяг на влас­ний розсуд. Це положення є гарантією захисту інтересів замовника. Наприклад, замовник уклав договір на ремонт зношеної частини паркету, а підрядник замінив увесь паркет. Або замовник виявив бажання розкроїти одяг, а йому запро­понували ще й пошив. Замовник вправі відмовитися від оплати робіт (послуг), які не передбачені договором. Якщо результати додаткової, незамовленої робо­ти невіддільні без шкоди від основної, то вони безоплатно передаються замов­нику. Реальність зазначеної гарантії полягає в тому, що замовник залишає за собою право відмовитися від оплати додатково виконаної роботи навіть тоді, коли підрядник зможе довести корисність і необхідність подібних робіт.

2. Частина 2 коментованої статті дає можливість замовнику у будь-який час до моменту здачі та прийому роботи відмовитися від виконання договору, при­пинивши таким чином його дію. Односторонню відмову від договору слід вва­жати розірванням (ч. З ст. 651 ЦК). Про особливе значення зазначеного права замовника свідчить той факт, що, по-перше, воно міститься у статті, яка нази­вається «Гарантії прав замовника» (ст. 867 ЦК), а по-друге, умови договору, яки­ми замовник позбавляється цього права, визнаються нікчемними. При цьому слід мати на увазі, що правом відмови замовник може скористатися тільки щодо ро­боти, яка ще не завершена підрядником. Якщо робота уже виконана, то замов­ник зобов'язаний її прийняти, незважаючи на те, що він втратив до неї інтерес.

Стаття 867 ЦК передбачає і сам порядок здійснення права відмови від договору. У такому випадку на замовника покладається обов'язок виплатити підряднику ча­стину встановленої ціни в обсязі пропорційно виконаній роботі до того часу, коли підрядник отримав повідомлення про одностороннє розірвання договору. До ціни договору підряду включаються витрати підрядника та плата за виконану роботу (ст. 843 ЦК). Частина виконаної і оплаченої роботи залишається у замовника.

Стаття 868. Надання замовникові інформації про роботу

1. Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду на­дати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані ро­боти, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідо­мити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов’язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде вико­нувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

1. Суттєвою гарантією прав замовника за договором побутового підряду є за­кріплення переддоговірних обов'язків підрядника. Переддоговірні обов'язки підрядника полягають у тому, що він зобов'язаний надати замовнику необхідну та достовірну інформацію про запропоновану роботу, її види, особливості, тари­фи і ціни, форму оплати, гарантійні зобов'язання, споживчі властивості товару, дату виконання робіт, а також на його прохання повідомити інші відомості, що мають відношення до майбутньої роботи. Крім того, якщо за характером замов­лення важливо визначитися з особою виконавця, то підрядник повинен конкрет­но його назвати. Право замовника (споживача) на своєчасну, повну та достовірну інформацію надає йому можливість свідомого і компетентного вибору (ст. 4 Зако­ну України «Про захист прав споживачів»). Це право надане замовнику на випа­док, коли він внаслідок отримання недостовірної або неповної інформації укладе договір з виконавцями, які не володіють необхідною кваліфікацією та досвідом роботи. На цій підставі він має право вимагати розірвання договору або надання у розумний строк достовірної інформації. При цьому замовник може не тільки не сплатити підряднику за виконану роботу, але й вимагати відшкодування завда­них збитків, якщо вони пов'язані з відсутністю відповідної інформації.

2. Інформація про роботу (послуги) розміщується у технічній документації, Правилах побутового обслуговування населення, сертифікатах, супровідній до­кументації. Вона може бути унаочнена у доступний для сприйняття спосіб. Під час розгляду спорів про відшкодування збитків, завданих недостовірною або не­повною інформацією, судам необхідно виходити з припущення, що у споживача відсутні спеціальні знання про побутові роботи, їх характеристики та властивості.

Стаття 869. Публічна пропозиція роботи

1. До реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за догово­ром побутового підряду, застосовуються положення статті 641 цього Кодексу.

2. При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використан­ня виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

3. Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інфор­мації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник.

1. Публічний характер договору побутового підряду відповідає положенням, закріпленим у ст. 641 цього Кодексу. Пропозицію укласти договір може зробити будь-яка із сторін договору, але мова йде, зокрема, про неприпустимість з боку комерційної організації відмовлятися від укладення договору при можливості його виконання. Це положення підкріплене правом замовника звернутися до суду з позовом про укладення договору.

Публічна пропозиція укласти договір може бути зроблена у формі реклами. Вона може містити ряд майбутніх умов щодо договору. Реклама або інші пропо­зиції до невизначеного кола осіб укласти договір є офертою, якщо інше не вказа­но у цій інформації.

Віднесення договору побутового підряду до публічних означає перш за все те, що комерційна організація не має права надавати перевагу одним спожива­чам перед іншими. У договорах мають передбачатися умови, рівні для усіх спо­живачів, крім випадків, коли для певної їх категорії передбачені законом пільги.

2. Правила ст. 869 ЦК особливо виділяють необхідність здачі та приймання роботи за участю підрядника, оскільки на нього покладається обов'язок попередити замовника про вимоги, яких він зобов'язаний дотримуватися для безпечного та ефективного використання результатів виконаної роботи, а також про шкідливі наслідки для користувача чи третіх осіб, які можуть настати через порушення цих правил. Ця вимога насамперед спрямована на забезпечення безпеки замовника. Стаття 14 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплює право споживача на те, щоб результати робіт за звичайних умов їх використання, зберігання, транспортування були безпечними для його життя, здоров'я та навколишнього середовища, а також не завдавали шкоди його майну. Якщо безпечне використання товару обмежене певним строком, то про такий строк придатності споживач має бути попереджений. Ці вимоги поширюються як на виріб у цілому, так і на його частини. Якщо для безпечного використання робіт, їх зберігання, транспортування та утилізації необхідно дотримуватися спеціаль­них правил, підрядник зобов'язаний розробити такі правила і довести їх до відо­ма замовника. Законодавець не наполягає на письмовій формі попередження про умови використання результату робіт. Така інформація може бути доведена і усно. Закріпивши це положення, законодавець дає можливість підряднику звільнитися від відповідальності за завдані замовнику збитки. Для цього підряд­нику необхідно буде довести, що замовник проігнорував отриману попереджу­вальну інформацію, або довести відсутність причинного зв'язку між тим, що за­мовник не отримав належної інформації і збитками, які виникли. При цьому виключається та ситуація, коли особливе, ощадливе ставлення до результату робіт було необхідне лише тому, що підрядник порушив будь-які вимоги, яких він повинен був дотримуватися при виконанні робіт. Виправлення недоліків, які можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю споживачів, повинно бути здійснене негайно, незалежно від строків їх виявлення.

3. Якщо надання неправдивої, недостовірної або несвоєчасної інформації за­мовнику спричинило виконання роботи, яка не відповідає властивостям, яких бажав замовник укладаючи договір, то він має право вимагати розірвання дого­вору та відшкодування збитків. Це положення зберігає силу і тоді, коли у спо­живача була відсутня повна інформація про властивості результату роботи. За­кріплення цього положення захищає споживача у випадку отримання спотворе­ної інформації внаслідок недобросовісної реклами. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню у повному обсязі. При цьому слід виходити з припущення, що у споживача відсутні спеціальні знання про роботи. Якщо замовник, внаслідок порушення зі сторони підрядника обо­в'язку, передбаченого цією статею, не мав можливості користуватися результа­тами роботи, то він має право вимагати надання такої інформації у найкорот-ший розумний строк. Якщо таку інформацію не було надано, замовник має пра­во розірвати договір та вимагати відшкодування збитків.

Стаття 870. Виконання роботи за договором побутового підряду з ма­теріалу підрядника

/. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого ма­теріалу, а за бажанням замовника – з його матеріалу.

2. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оп­лачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни нада­ного в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встанов­лено договором.

1. За загальним правилом робота за договором побутового підряду виконуєть­ся з матеріалу підрядника і його засобами. Проте коментована стаття є спеціаль­ною щодо такого договору. У ній зазначається, що за бажанням замовника робота може виконуватись і з матеріалу замовника. Ця норма сконструйована як диспо­зитивна, але тільки для однієї сторони – замовника. Підрядник не вправі нав'язувати замовнику власний матеріал. З іншої сторони, замовник не зобов'язаний у всіх випадках надавати підряднику свій матеріал. Види, кількість та якість мате­ріалів, які необхідні для виконання робіт, визначаються підрядником відповідно до нормативно-технічних документів і погоджуються із замовником. Замовник вправі вимагати технічного обґрунтування відповідної кількості матеріалу, який планується витратити на виконання роботи.

Якщо робота за договором побутового підряду виконується з матеріалу підряд­ника, то він вправі вимагати попередньої повної або часткової оплати вартості матеріалу. При частковій оплаті остаточний розрахунок проводиться при отри­манні замовником результату роботи. Відповідно до умов договору матеріал може бути наданий замовнику в кредит, у тому числі з відстрочкою чи розстрочкою платежу. Зміна ціни на матеріал, який надається підрядником після укладення договору побутового підряду, не тягне за собою її перерахунку. При наданні підряд­ником матеріалу для виконання роботи за договором підряду він несе відпові­дальність за його якість. Такий наслідок наступає за правилами про відпові­дальність за продаж товарів неналежної якості.

Стаття 871. Виконання роботи за договором побутового підряду з ма­теріалу замовника

/. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підря­ду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійсне­на за погодженням сторін.

1. У випадку, коли робота виконується з матеріалу замовника, точне його найменування та ціна фіксуються в договорі, квитанції чи іншому документі, який вручається замовнику при укладенні договору. Ціна матеріалу визначається за погодженням сторін, тому у подальшому вона не може бути оспорена у суді. При укладенні договору побутового підряду з матеріалу замовника підрядник зобов'язаний перевірити якість матеріалу та його придатність для виконання замовлення. Відповідальність, яка покладена на підрядника, зобов'язує його приймати матеріали і перевіряти їх кількість та якість. Виявлені при цьому не­доліки повинні бути зафіксовані у письмових документах, які підписуються сто­ронами. Наприклад, передаючи в ремонт автомобіль з метою збільшення кіль­кості посадочних місць, підрядник разом із замовником зобов'язані оглянути ав­томобіль і зафіксувати результати огляду в дефектній відомості.

При виявленні недоліків у матеріалі підрядник повинен повідомити про це замовника та про можливі наслідки. Якщо таке повідомлення залишиться без реагування, то в подальшому підрядник знімає з себе відповідальність за нега­тивні наслідки таких недоліків. У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для виконання роботи обсяг матеріалів, їх використання попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується після виконання робіт за цінами, що діяли на день надхо­дження матеріалів (п. 20 Правил побутового обслуговування населення).

2. При виконанні роботи повністю або частково з матеріалу, що належить споживачу, підрядник несе відповідальність за збереження цього матеріалу, а також за правильне його використання. У зв'язку з цим на нього покладається обов'язок відзвітуватися перед замовником за витрачання матеріалу та повер­нення залишків. У випадку повної чи часткової втрати матеріалу замовника або його пошкодження підрядник зобов'язаний замінити його на аналогічний. У ситуації, коли у підрядника не залишається для заміни однорідних матеріалів, він зобов'язаний виплатити замовнику вартість втраченого матеріалу, а також відшкодувати усі інші збитки. Ціна втраченого чи пошкодженого матеріалу ви­значається на день прийняття рішення про його відшкодування. Підрядник може бути звільнений судом від відшкодування шкоди, завданої втратою чи пошкод­женням матеріалу, тільки в тому випадку, коли він попереджував замовника про особливі властивості матеріалу, що можуть спричинити його втрату або частко­ве пошкодження. Незнання підрядником таких властивостей матеріалу чи ре­чей не звільняє його від відповідальності за їх втрату чи пошкодження (ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»). У таких випадках діє презумпція: підрядник – спеціаліст, тому він знав чи повинен був знати про властивості чи недоліки матеріалу. Ризик, пов'язаний з використанням матеріалів з особли­вими властивостями, покладений на підрядника. Таким чином, підрядник несе відповідальність за будь-який недогляд щодо ввіреного йому майна. Звільнити від відповідальності підрядника може тільки непереборна сила. Підрядник та­кож несе ризик випадкової загибелі залишків матеріалів і у випадку простро­чення замовлення або прострочення повернення матеріалу, якщо інше не вста­новлено в договорі або законі (ст. 842 ЦК).

Стаття 872. Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

1. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору по­бутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу за­мовника, він має право вимагати за своїм вибором:

1. виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2. розірвання договору та відшкодування збитків.

2. Уразі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

3. Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за догово­ром побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонас­тупником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановле­ному законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

1. Коментована ст. 872 ЦК передбачає права замовника у разі допущення підрядником істотних порушень договору або інших недоліків у виконаній ро­боті. Наведена норма застосовується за умови, коли результати роботи вже були прийняті замовником. Для заявлення вимог щодо усунення недоліків необхідно довести, що вони виникли до прийняття виконаної роботи або принаймні внас­лідок причини, яка виникла до цього моменту. У зв'язку з цим важливим є обо­в'язок замовника оглянути та прийняти роботу. Виявлені недоліки слід зафіксувати в акті чи іншому документі, (п. 30 Правил побутового обслуговування на­селення).

Поняття істотного недоліку міститься в ЗУ «Про захист прав споживачів» (ст. 1), де зазначається, що істотний недолік – це недолік, який робить немож­ливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового при­значення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

За таких умов замовник має право за своїм вибором вимагати: 1) виготов­лення іншої речі з однорідного матеріалу; 2) розірвання договору та відшкоду­вання збитків. Слід зазначити, що перешкоди для виготовлення іншої речі з ма­теріалу підрядника, якщо проти цього не заперечує замовник, відсутні.

Для заявлення замовником наведених вимог встановлені строки, які обчис­люються з моменту прийняття ним результату роботи. У Законі України «Про захист прав споживачів» встановлено, що виготівник (підрядник) забезпечує нормальну роботу (застосування, використання товару) упродовж гарантійно­го строку, передбаченого законодавством, а у разі його відсутності – договором. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встанов­лено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосов­но об'єкта будівництва – не пізніше десяти років від дня передачі їх спожива­чеві. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Ці строки мають значення тільки тоді, коли пред'являється вимога щодо безоплатного усунення недоліків.

При розірванні договору побутового підряду замовник має право на повне відшкодування збитків. Це надає право замовнику на відшкодування не тільки реальної шкоди, але й упущеної вигоди та моральної шкоди. При вирішенні пи­тань про відшкодування моральної шкоди суди повинні виходити із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у постанові «Про судову практи­ку в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 р. Підряд­ник повинен відшкодувати замовнику завдані збитки за свій відступ від умов договору чи допущені недоліки в роботі. Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити наявність вини у діях підрядника. Відшкодування моральної шкоди не залежить від наявності майнової шкоди. Крім того, якщо недоліки виникли в результаті порушення строків початку етапів чи здачі роботи, то підрядник сплачує замовнику неустойку, якщо це передбачено умовами догово­ру. Неустойка носить штрафний характер. Звільнити підрядника від відповідаль­ності може тільки непереборна сила або доведена вина з боку замовника. Поси­лений захист прав споживачів полягає в тому, що виконання зобов'язання за договором підряду в натурі не звільняє підрядника від відшкодування збитків. Розрахунки при розірванні договору проводяться за цінами, що діють на момент пред'явлення відповідної вимоги, а у випадку зниження ціни – виходячи з вар­тості роботи на момент укладення договору.

2. У межах зазначених строків, але за умови виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків в роботі, замовник має право за своїм вибором: вимагати розірвання договору і безоплатного усунення недоліків у розумний строк або повернення частини ціни, яка була сплачена за роботу, чи відшкодування витрат, які були спрямовані на ліквідацію недоліків самим замовником чи третьою особою.

Слід враховувати, що замовник має право на власний розсуд лише обрати одну із зазначених вимог. «Інші недоліки» – це окрема невідповідність результату роботи вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являють­ся до нього, а також інформації про товар, яка надана виконавцем. При пред'явленні вимог про безоплатне усунення недоліків вони повинні бути ліквідовані упродовж 14 днів, якщо інший строк не погоджений сторонами. У випадку прострочення ліквідації недоліків за кожен день прострочення замовнику виплачується неустойка в розмірі 1 відсотка вартості результату робіт. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючих виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчис­люється від дня видачі замовнику товару після усунення недоліків.

У випадку, коли замовник обере інший варіант поведінки, скажімо, відшко­дування витрат на усунення недоліків власними силами чи третіми особами або відповідне зменшення плати, розрахунки із замовником повинні бути проведені у десятиденний строк з моменту пред'явлення відповідної вимоги.

3. Замовник має право пред'явити підряднику вимогу про безоплатне усунення недоліків товару і після закінчення гарантійного строку чи загальних строків за умови, що ці недоліки становлять небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника, його майна, навколишнього середовища чи інших осіб. Ця вимога може бути пред'явлена протягом встановленого строку служби, а якщо такий не встановлено, то протягом 10 років. Такі вимоги може висувати як замовник, так і його правонаступник. При невиконанні підрядником зазначеної вимоги замовник має право вимагати повернення частини ціни, заплаченої за роботу, або відшкодування витрат, понесених у зв'язку із ліквідацією недоліків власними силами чи іншими особами. Підрядник несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну осіб, яка виникла у результаті використання результату його робіт.

Стаття 873. Розмір плати за договором побутового підряду

/. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначаєть­ся за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

2. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підряд­ником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

1. Поряд із предметом договору побутового підряду до його істотних умов відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК відноситься ціна. Коментована стаття надає сторо­нам договору побутового підряду право визначати вартість виконаних робіт на власний розсуд, крім випадків, якщо інше не передбачено у встановленому по­рядку прейскурантами, тарифами тощо. Таким чином, ціна за договором побу­тового підряду може бути договірною та регульованою. Більш докладніше це питання розглядається у Законі України «Про ціни та ціноутворення» від 3 груд­ня 1990 р. У випадку встановлення ціни державою сторони договору можуть тільки передбачити її зменшення.

Розрахунки із підрядником за виконані роботи можуть здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій чи іншій формі відповідно до законодавства. Вартість замовлення, яка включає вартість робіт та матеріалів, оплачується замовником під час оформлення замовлення за цінами, що діють на цей момент, якщо інше не передбачено умовами договору. У випадку надання на прохання замовника додаткових послуг останні оплачуються за цінами, що діяли на мо­мент оформлення замовлення на ці послуги. У випадку відсутності матеріалів під час оформлення замовлення вартість їх оплачується після виконання робіт за цінами, що діяли на день надходження матеріалів. Вартість речей та матері­алів визначається за погодженням сторін або на підставі документів, що засвід­чують ціну. Вартість робіт за договором побутового підряду також може визна­чатися шляхом складання кошторису. На вимогу однієї із сторін складання кош­торису є обов'язковим.

2. За загальним правилом оплата роботи підрядника проводиться після її за­вершення та передачі замовнику. Проте дане положення не є імперативним. Сто­рони можуть погодити між собою порядок оплати вартості робіт. Оплата по­вністю може бути проведена під час оформлення замовлення. Сторони також можуть передбачити часткову оплату з остаточним розрахунком під час отри­мання замовлення. При авансовій оплаті після кожного етапу виконання робо­ти замовнику видається розрахунковий документ. Правилами на виконання окремих видів робіт або типовими договорами може бути передбачена умова щодо їх обов'язкової оплати під час оформлення замовлення або умова щодо обов'яз­кової сплати авансу у розмірі 50 відсотків вартості робіт, які виконує підрядник. Попередня оплата передбачена для робіт, які виконуються засобами самообслу­говування. У договорі за погодженням сторін можуть бути передбачені скоро­чені строки виконання робіт та оплата за терміновість.

Стаття 874. Правові наслідки нез’явлення замовника за одержанням роботи

1. Уразі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншо­го ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попере­дивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, за ви­рахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

2. Підрядник має право у випадках, визначених частиною першою цієї статті, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.

1. Оскільки договір побутового підряду двосторонній, він передбачає пра­вові наслідки невиконання обов'язків не тільки підрядником, але й замовником. Це стосується своєчасного отримання результату роботи. Якщо замовник не з'я­виться за отриманням результату виконаної роботи або іншим чином ухиляти­меться від його прийняття, до нього можуть бути застосовані санкції, передба­чені ст. 874 ЦК. Насамперед при будь-якому простроченні замовником без по­важних причин оплати і прийняття виконаної роботи він повинен відшкодувати виконавцю (підряднику) вартість зберігання замовлення. У разі неявки замов­ника за отриманням замовлення підрядник має право після визначеного догово­ром строку виконання замовлення і після дворазового письмового попереджен­ня реалізувати його у встановленому порядку. При цьому реалізація має відбу­тися не раніше спливу двомісячного строку після останнього письмового попередження. Кошти, отримані від реалізації за вирахуванням усіх належних підряднику витрат, вносяться у депозит нотаріальної контори на ім'я замовни­ка. У такому випадку замовник має право оспорити розмір вирученої суми, по­силаючись на те, що вона була занижена і не відповідає вимогам «розумної» ціни.

2. У разі прострочення замовником отримання результату роботи, підрядни­ку надається право притримати його, вимагаючи оплати робіт та матеріалів, якщо вони не були проведені, або відшкодування витрат за належне зберігання речі.

Замовник, який своєчасно не отримав замовлення, несе ризик його випадко­вої втрати чи знищення.