- •Розділ 1 загальна характеристика обліково-фінансової документації
- •1.1 Сутність і значення обліково-фінансової документації
- •Розділ 2 використання сучасних інформаційних технологій у веденні обліково-фінансової документації
- •2.1 Практичне застосування технологій документування на підприємстві
- •2.2 Структура технологій документування
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Висновки
1. В даній курсовій роботі було розкрито сутність і значення обліково-фінансової документації. Визначено, що обов'язковою умовою здійснення обліково-фінансових операцій є документування їх. Система обліково-фінансової документації покликана забезпечити повну збереженість грошових, а також інших ресурсів, точне виконання фінансових, банківських та інших операцій, вчасне відображення виробничих операцій, запобігання фінансовим порушенням і зловживанням, можливість документального обґрунтування відповідальності службових осіб, право здійснювати розрахункові операції у фінансових і банківських органах.
2. Служба документаційного забезпечення управління (ДЗУ), що може бути представлена на підприємстві як самостійним структурним підрозділом (канцелярія, загальний відділ, секретаріат), так і окремим співробітником (секретар - референт) повинна приймати до обробки тільки правильно оформлені документи, що мають юридичну чинність і прислані в повному комплекті (при наявності додатків). У противному випадку прислані документи повертаються авторові з відповідним супровідним листом, де вказуються причини повернення. Установлено обов'язковий склад реквізитів для реєстрації документів.
3. В Україні єдину типову форму первинних документів по ділянках обліку розробляють централізовано. Розроблені первинні документи є обов'язковими для виконання на підприємствах. Такі первинні документи в практичній роботі називають уніфікованими формами (наприклад, форми касових документів, банківських документів і т.д.).
Бухгалтерські документи класифікуються по наступних ознаках: призначенню, порядкові складання і способові охоплення операцій.
По призначенню документи підрозділяються на розпорядницькі, виправдувальні, бухгалтерського оформлення і комбіновані.
Реєстри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації господарської операції, прізвища і підписи або інші дані, що дозволяють ідентифікувати осіб, що брали участь у їхньому складанні. Господарські операції повинні бути відбиті в облікових реєстрах у тім звітному періоді, у якому вони були здійснені.
4. В даний час все більша кількість інформаційних ресурсів перебуває на електронних носіях. В традиційному документообігу засоби ЕОМ виконують лише допоміжну функцію - підготовку проекту документа. В цьому випадку електронна форма документа є не більше ніж технологічним епізодом, в інтервалі від формування документа на ЕОМ до роздруку на принтері.
Повномасштабне застосування ЕОМ при обробці інформації, перенесення документообігу з паперових носіїв в электронне середовище є новим етапом розвитку процесів управлінської, науково-технічної і комерційної діяльності, дозволяючим значно підвищити оперативність і «прозорість» обігу документів.
5. Сучасна технологія документування інформації, основана на комп’ютерній техніці, передбачає наявність наступних компонентів:
комплекс технічних засобів, що базується на комп’ютерах;
система програмних засобів, що забезпечують функціонування комплексу технічних засобів;
система організаційно-методичного забезпечення, що включає в себе використання технічних засобів та діяльність управлінського персоналу в рамках єдиного технологічного процесу з реалізації конкретної функції інформаційного забезпечення управлінської діяльності.
6. Виявлено ряд проблем, що стосуються використання інформаційних технологій на підприємстві:
вплив на конкурентоспроможність підприємства при впровадженні ІТ та значимість ІТ для успіху в даній галузі;
ефективність роботи підприємства при плануванням у галузі розвитку інформаційних технологій, встановдення правильних цілей та достатність коштів на досягнення поставлених цілей;
ефективність управління інформаційними технологіями;
здатність лідерів підприємства вирішувати завдання, пов'язані з управлінням ІТ.
Багато проблем поширення ІТ на підприємстві пов'язані з врегулюванням конфліктів трьох груп керівників: підрозділу ІТ, функціональних підрозділів і верхньої ланки.
