- •Міністерство освіти і науки,
- •1. Настроювання параметрів робочого екрана
- •2. Настроювання середовища користувача
- •3.6. Продовження об’екту
- •3.7. Точка центру
- •3.10. Нормаль
- •3.11. Паралель
- •3.12. Точка вставки
- •3.13. Крапковий елемент
- •3.14. Найближча крапка
- •4. Зумуванння
- •5.Динамический ввод координат
- •6.6.Побудова лінійних об’эктів
- •Пряма й промінь
- •Багатокутник
- •Прямокутник
- •Окружність
- •6.8Хмара
- •6.9Сплайн
- •6.11Створення блоку
- •6.12Вставка блоку
- •6.13Крапка
- •6.14Штрихування
- •6.16.Область
- •6.17.Таблиці
- •6.18.Багаторядковий текст
- •7.Панель редагування об’єктів.
- •9.Розміри. Властивості розмірів
- •10.Типи розмірів
- •10.1Лінійні розміри (dimlinear)
- •10.2. Паралельний розмір (dimaligned)
- •10.3. Довжина дуги (dimarc)
- •10.4. Ординатні розміри
- •3.Рядок стану
- •10.5. Розмір радіуса (dіmradіus)
- •10.6. Розмір радіуса зі зламом (dimjogged)
- •10.7. Розмір діаметра (dimdiameter)
- •10.8. Кутові розміри (dimangular)
- •10.9. Швидке нанесення розмірів (qdim)
- •10.10. Базові розміри
- •10.11. Розмірний ланцюг (dimcontinue)
- •10.12. Винесення й пояснювальні написи (mleader,)
- •10.13. Допуски форми й розташування (tolerance)
- •10.14. Редагування розміру (dimedit)
- •Відстеження
- •10.15. Редагування розмірного тексту (dimtedit)
- •Ломовцев п.Б., Ченьона т.С., Чумаченко д.А.
- •Геометричне моделювання
- •В конструюванні інженерних об’єктів
- •Посібник до виконання самостійних робіт
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
- •3.2. Зміщення
- •3.3. Кінцева точка
- •3.4. Середня точка
- •3.5. Перетинання
кнопка Right-click Customizations… — завантаження однойменного діалогового вікна, що дозволяє вибрати дії, до яких приводить натискання правої кнопки миші.
Рис. 3. Діалогове вікно настроювання користувальницького середовища
В області Іnsertіon scale визначається масштаб вставки. Якщо не задані одиниці вставки, то можна використовувати:
Source content units: — одиниці вихідного креслення (дюйми, фути, милі, міліметри, сантиметри, метри, кілометри, ікродюйми, милі, ярди, ангстреми, нанометри, ікрони, дециметри, декаметри, гектометри, гігаметри, астрономічні одиниці, світлові роки, парсеки);
Target drawing units: — одиниці цільового креслення (дюйми, фути, милі, міліметри, сантиметри, метри, кілометри, ікродюйми, милі, ярди, англійські стреми, нанометри, мікрони, дециметри, декаметри, ектометри, гігаметри, астрономічні одиниці, світлові роки, парсеки).
3. В області Fields визначаються поля:
прапор Display background of fields призначає відображення заднього плану;
кнопка Field Update Settings… завантажує однойменне діалогове вікно, що дозволяє настроїти умови автоматичного відновлення полів.
4. В області Priority for Coordinate Data Entry визначаються способи уведення координат:
Running object snap — відповідно до прив'язки;
Keyboard entry — з клавіатури;
Keyboard entry except scripts — з клавіатури (крім пакетів). В області Assocіatіve Dіmensіonіng призначається ассоциативность нових розмірів.
5. В області гіперпосилань Hyperlіnk призначаються курсор, підказки й контекстне меню.
В області Undo/Redo визначається, чи поєднувати команди зумірування й панорування.
Кнопка Lіneweіght Settіngs... завантажує однойменне діалогове вікно, що дозволяє визначити параметри ваг ліній:
Lineweights — ваги ліній;
Units for Listing — одиниці в списку: Mіllіmeters (mm) - міліметри, Іnches (іn) - дюйми;
Display Lineweight — відображати лінії відповідно до ваг. У списку, що розкривається, Default - вказується значення ваги лінії за замовчуванням;
Adjust Display Scale — масштаб екранного відображення.
Кнопка Edit Scale List… завантажує однойменне діалогове вікно, що дозволяє змінити список масштабів.
Контрольні питання
Як встановити одиниці вимірювання?
Які поля можно виділити в області Fields?
Що призначається в області Assocіatіve Dіmensіonіng?
Як настроїти вагу ліній?
3.Рядок стану
Рядок стану розташований у нижній частині робочого столу. Він містить поточні координати курсору, а також кнопки включення/вимикання режимів креслення:
Snap Mode — включення й вимикання крокової прив'язки курсору;
Grid Display — включення й вимикання відображення сітки;
Ortho Mode — включення й вимикання ортогонального режиму;
Polar Tracking — включення й вимикання режиму полярного відстеження;
Object Snap — включення й вимикання режимів об'єктної прив'язки;
Object Snap Tracking — включення й вимикання режиму відстеження при об'єктній прив'язці;
Allow/Disallow Dynamic UCS — включення й вимикання динамічної користувальницької системи координат;
Dynamic Input — включення й вимикання динамічного вводу;
Show/Hide Lineweight — включення й вимикання режиму відображення ліній відповідно до ваг (толщинами);
Quick Properties — включення й вимикання властивостей об'єктів;
Model or Paper space — перемикання із простору моделі в простір аркуша;
Quick View Layouts — включення й вимикання перегляду аркушів;
Quick View Drawings — включення й вимикання перегляду малюнків;
Pan — панірування малюнку;
Zoom — зумування малюнка;
SteeringWheel — включення інструмента Wheel;
ShowMotion — включення інструмента Motion.
Відображення кнопок включення/ вимикання режимів креслення в рядку стану встановлюється в контекстному меню. Для цього необхідно клацнути лівою або правою кнопкою на інструменті Applіcatіon Status Bar Menu із зображенням стрілки долілиць, що перебуває в правому куті рядка стану.
Розглянемо більш докладно 3 позиції - Object Snap і Zoom.
1. Об'єктна прив'язка(Object Snap) - найбільш швидкий спосіб точно вказати крапку на об'єкті, не обов'язково знаючи її координати, а також побудувати допоміжні лінії. Наприклад, об'єктна прив'язка дозволяє побудувати відрізок від центра окружності, від середини сегмента полілінії, від реального або видимого перетинання об'єктів.
Об'єктну прив'язку можна задати в будь-який момент, коли AutoCAD очікує уведення координат крапки. У цьому випадку зазначений режим застосовується тільки до наступного обраного об'єкта. Крім того, є можливість установки одного або декількох режимів об'єктної прив'язки в якості поточних. Таким чином, активізація об'єктної прив'язки може здійснюватися двома способами:
разові режими об'єктної прив'язки, що діють при вказівці тільки поточної (однієї) крапки;
поточні режими об'єктної прив'язки, що діють постійно до їхнього відключення.
Режими об'єктної прив'язки вибираються на плаваючій панелі інструментів Object Snap або з контекстного меню, що викликається клацанням правої кнопки миші в будь-якому місці області малювання при натиснутій клавіші Shіft
У режимі об'єктної прив'язки крапка позначається маркером; його форма залежить від використовуваного режиму, ім'я якого з'являється біля крапки у вигляді підказки.
Відстеження
Temporary track point — точка відстеження.
Відстеження застосовується для наочної вказівки крапок, пов'язаних з іншими крапками малюнка. Воно може використовуватися в будь-який момент, коли AutoCAD запитує координати крапки. Після включення режиму Temporary track poіnt і вказівки першої крапки AutoCAD включає ортогональний режим ORTHO і ставить вибір наступної крапки в залежність від положення вершини вертикальної або горизонтальної траєкторії, проведеної з першої крапки. Для зміни напрямку траєкторії необхідно повернути покажчик миші в першу крапку, а потім переміщати його в потрібному напрямку (вертикальному або горизонтальному).
3.2. Зміщення
Snap From — зміщення.
Режим об'єктної прив'язки From відрізняється від інших тем, що дозволяє встановити тимчасову базову крапку для побудови наступних крапок. Звичайно режим зсуву використовується в сполученні з іншими режимами об'єктної прив'язки й відносних координат, оскільки досить часто потрібно визначити крапку, у якої відомі координати щодо деякої крапки вже намальованого об'єкта.
3.3. Кінцева точка
Snap to Endpoint — прив'язка до найближчого з кінцевих крапок об'єктів (відрізків, дуг і т.п. ).
У випадку просторового моделювання, якщо об'єкт має ненульову висоту, допускається прив'язка до його нижньої й верхньої границь. У режимі Endpoіnt прив'язка може вироблятися до границь тривимірних тіл і областей, наприклад до кінцевої крапки (вершині) паралелепіпеда.
3.4. Середня точка
Snap to Midpoint — прив'язка до середніх крапок об'єктів (відрізків, дуг і т.п. ).
Прив'язка для нескінченних прямих і променів виробляється до першого з визначальних їхніх крапок. Для сплайнов і еліпсів у режимі Mіdpoіnt здійснюється прив'язка до крапки об'єкта, розташованої на рівних відстанях від початкової й кінцевої крапок. У випадку просторового моделювання, якщо відрізок або дуга має ненульову висоту, можна здійснювати прив'язку до середин верхньої й нижньої границь об'єкта. Режим Mіdpoіnt дозволяє також робити прив'язку до границь тривимірних тіл і областей.
3.5. Перетинання
Snap to Intersection — прив'язка до крапок перетинання об'єктів (відрізків, окружностей, дуг, сплайнов і т.п. ).
У випадку просторового моделювання в режимі Іntersectіon допускається прив'язка до кутових крапок об'єктів, що мають ненульову висоту видавлювання. Якщо два таких об'єкти з пересічними підставами мають однаковий напрямок видавлювання, можна зробити прив'язку до перетинань їх верхньої й нижньої границь. Якщо висота об'єктів різна, крапка перетинання визначається об'єктом з меншою висотою. Режим Іntersectіon дозволяє виконати прив'язку до крапки уявлюваного перетинання двох будь-яких об'єктів. Якщо в приціл попадає тільки один з об'єктів, AutoCAD пропонує вказати другий і робить прив'язку до крапки, у якій ці об'єкти перетиналися б при їхньому природному подовженні. Режим розширеного перетинання Extended Іntersectіon включається автоматично при виборі режиму об'єктної прив'язки Іntersectіon.
3.6. Продовження об’екту
Snap to Extension — прив'язка до продовжень об'єктів.
Вона необхідна в тому випадку, коли при побудові об'єктів потрібно використовувати лінії, що є тимчасовим продовженням існуючих ліній і дуг. Даний режим можна сполучати з режимом Apparent Іntersect з метою здійснити прив'язку до крапки уявлюваного перетинання об'єктів, для чого потрібно повільно переміщати покажчик миші поруч із кінцевою крапкою відрізка або дуги. Символ, що з'являється, "плюс" (+) свідчить про захоплення кінцевої крапки відрізка або дуги. Після цього варто провести покажчик уздовж тимчасової лінії продовження. Якщо включено режим прив'язки Apparent Іntersect, можна знайти крапку перетинання уявлюваного продовження відрізка або дуги з іншим об'єктом.
3.7. Точка центру
Snap to Center — прив'язка до центра дуги, окружності або еліпса.
При використанні режиму Center необхідно вказувати c допомогою миші на лінію дуги, окружності або еліпса, а не на їхній центр. У цьому режимі можна здійснювати прив'язку й до центрів окружностей, що є частиною тіл і областей. При прив'язці до центра потрібно вибирати видиму частину дуги, окружності або еліпса.
3.8. Квадрант
Snap to Quadrant — прив'язка до найближчого квадранта (крапці, розташованої під кутом 0, 90, 180 або 270° від центра) дуги, окружності або еліпса. Розташування крапок квадрантів окружностей і дуг визначається поточною орієнтацією ПСК. Якщо дуга, окружність або еліпс входять у блок, вставлений з ненульовим кутом повороту, крапки квадрантів орієнтуються відповідно до цього кута.
3.9. Дотична
Snap to Tangent — прив'язка до крапки на дузі, окружності, еліпсі або плоскому сплайні, що належить дотичнії до іншого об'єкта.
За допомогою режиму об'єктної прив'язки Tangent можна, наприклад, побудувати по трьох крапках окружність, що стосується трьох інших окружностей. При виборі крапки на дузі, полілінії або окружності як перша крапка прив'язки в режимі Tangent автоматично активізується режим затриманій дотичній Deferred Tangent, що може бути використаний для побудови окружностей по двох і трьох крапках, при формуванні окружності, дотичної до трьох інших об'єктів. Режим Deferred Tangent не застосуємо до еліпсів і сплайнам.
Якщо необхідно побудувати відрізок, дотичний до еліпса або сплайну, функція прив'язки буде видавати ряд крапок на еліпсі або сплайне, через які може бути проведений дотичний відрізок, але положення цих крапок непередбачені. Режим прив'язки Tangent працює з дугами й окружностями, що входять у блоки, тільки якщо масштабні коефіцієнти вставки блоку по осях рівні, а напрямку видавлювання об'єктів паралельні поточної ПСК. Для сплайнов і еліпсів друга зазначена крапка повинна лежати в тій же площині, що й крапка прив'язки.
При спільному використанні режимів прив'язки From і Tangent для побудови об'єктів, відмінних від дотичних відрізків до дуг і окружностей, перша крапка об'єкта лежить на дотичній до дуги або окружності, проведеної через останню зазначену в просторі малюнка крапку.
3.10. Нормаль
Snap to Perpendicular — прив'язка до крапки об'єкта, що лежить на нормалі до іншого об'єкта або до його уявлюваного продовження. Режим Perpendіcular може використовуватися для таких об'єктів, як відрізки, окружності, еліпси, сплайни й дуги. Якщо режим прив'язки Perpendіcular застосовується для вказівки першої крапки відрізка або окружності, відбувається побудова відрізка або окружності, перпендикулярних обраному об'єкту. Якщо повинна бути зазначена друга крапка відрізка або окружності, AutoCAD робить прив'язку до крапки об'єкта, що належить нормалі, проведеної до першої зазначеної крапки.
Коли описуваний режим використовується для сплайнов, функція виконує прив'язку до крапки на сплайне, через яку проходить вектор нормалі, проведений із зазначеної крапки. Вектором нормалі в будь-якій крапці сплайна є вектор, перпендикулярний дотичній у даній крапці. Якщо зазначена користувачем крапка лежить на сплайне, то в режимі Perpendіcular вона буде вважатися однієї з можливих крапок прив'язки. У деяких випадках при роботі зі сплайнами положення крапок прив'язки виявляється неочевидним. Крім того, для деяких сплайнов у даному режимі об'єктної прив'язки таких крапок може взагалі не існувати.
3.11. Паралель
Snap to Parallel — прив'язка об'єктів до паралелей.
Ця прив'язка зручна при необхідності побудови прямолінійних об'єктів, паралельних наявним прямолінійним сегментам. В області прицілу повинен перебувати тільки один відрізок. Поява символу паралельної прив'язки свідчить про вибір відрізка. Тепер варто повільно переміщати покажчик миші з початкової крапки в напрямку, приблизно паралельному обраному об'єкту. При цьому з'являється лінія відстеження, відображувана пунктиром. Щоб як кінцева крапка створюваного паралельного відрізка використовувати крапку перетинання лінії відстеження з наявними об'єктами, можна включити режими прив'язки перетинання Іntersectіon і гаданого перетинання Apparent Іntersect.
3.12. Точка вставки
Snap to Insert — прив'язка до крапки вставки блоку, форми, тексту, атрибута (утримуючого інформацію про блок) або визначення атрибута (який задає характеристики атрибута). При виборі атрибута, що входить у блок, AutoCAD робить прив'язку до крапки вставки атрибута, а не блоку. Таким чином, якщо блок не містить нічого, крім атрибутів, прив'язка до крапки вставки самого блоку можлива тільки у випадку, якщо ця крапка збігається із крапкою вставки одного з атрибутів.
3.13. Крапковий елемент
Snap to Node — прив'язка до геометричного об'єкта "крапка", сформованого командою POІNT. Крапки, що входять у визначення блоку, після його вставки можуть служити вузлами прив'язки.
3.14. Найближча крапка
Snap to Nearest - Зумуванням називається прив'язка до крапки на об'єкті, що є найближчою до позиції перехрестя.
4. Зумуванння
сукупність екранного збільшення, положення й орієнтації частини малюнка, видимої на екрані. При зумуванні або збільшують зображення з метою більшої деталізації, або зменшують для того, щоб на екрані містилася більша частина малюнка. Команда ZOOM на стандартній панелі інструментів має кілька виконань.
Zoom Realtime — збільшення й зменшення масштабу зображення в режимі реального часу. При переміщенні покажчика миші по видовому екрані відбувається динамічне збільшення або зменшення виведеного на екрані малюнка.
Zoom Window — визначення області відображення за допомогою рамки. Для активізації функції зумування рамкою необхідно вибрати команду з випадаючого меню Vіew-Zoom- Wіndow або клацнути на піктограмі Zoom Wіndow на стандартній панелі інструментів. Після варто задати два протилежних кути прямокутної рамки.
Zoom Dynamic — динамічне визначення області відображення. Використовується для зміни виду без регенерації малюнка. Команда ZOOM із ключем Dynamіc відображає видиму частину малюнка в рамці, що представляє поточний вид. Шляхом переміщення цієї рамки й зміни її розмірів виконуються зумування й панорування малюнка. Видове вікно переміщається по малюнку при натиснутій лівій кнопці миші; аналогічним способом змінюються й розміри вікна.
Zoom Scale — установка масштабного коефіцієнта збільшення. Масштабування виду використовується в тому випадку, якщо зображення потрібно зменшити або збільшити на точно задану величину. При цьому необхідно вказати коефіцієнт екранного збільшення одним із трьох способів:
щодо лімітів малюнка;
щодо поточного виду;
щодо одиниць простору аркуша.
Zoom Center — визначення області зображення шляхом уведення крапки центра й висоти вікна в одиницях малюнка.
Zoom Object — відображення області, що містить обрані об'єкти. Команда ZOOM із ключем Object робить обчислення коефіцієнта екранного збільшення з урахуванням границь, у які вписаний обраний об'єкт.
Zoom In — збільшення зображення. Викликається з падаючі меню Vіew-Zoom-Іn або клацанням на піктограмі Zoom Іn на стандартній панелі інструментів.
Zoom Out — зменшення зображення. Викликається з падаючі меню Vіew-Zoom-Out або клацанням на піктограмі Zoom Out на стандартній панелі інструментів.
Zoom All — відображення всієї області креслення або області усередині границь, якщо вони задані. Команда ZOOM із ключем All дозволяє побачити на екрані малюнок цілком. При цьому відбувається регенерація малюнка. За допомогою даного методу зручно контролювати розміщення об'єктів щодо області малювання.
Zoom Extents — відображення області, що містить всі примітиви креслення. Команда ZOOM із ключем Extents робить обчислення коефіцієнта екранного збільшення з урахуванням границь поточного видового екрана, а не поточного виду. Найчастіше видовий екран відображається повністю; у такому випадку результат роботи функції очевидний і зрозумілий.
Zoom Prevіous - використання попереднього виду малюнка. При роботі із дрібними деталями часто виникає необхідність зменшити зображення, щоб переглянути зроблені зміни в загальному виді. Для швидкого повернення до попереднього виду служить команда ZOOM із ключем Prevіous. Вона відновлює тільки екранне збільшення й положення виду, але не вміст малюнка, що редагується.
5.Динамический ввод координат
За допомогою функції динамічного уведення значення координат можна вводити не в командному рядку, а в поле спливаючої підказки, що відображається поруч із курсором і динамічно обновляється в міру переміщення курсору. Функція динамічного уведення включається й відключається в рядку із кнопкою Dynamіc Іnput.
Існує два типи динамічного уведення:
уведення значень координат за допомогою миші;
уведення розмірів для лінійних і кутових значень.
При використанні уведення за допомогою миші в області малювання при переміщенні курсору будуть відображатися значення координат, для уведення яких необхідно спочатку ввести значення, потім для переходу до наступної підказки нажати клавішу TAB і після цього ввести значення наступної координати. При визначенні крапки перша координата є абсолютною, формат другої й наступної крапок - відносні полярні координати. Якщо потрібно ввести абсолютне.
Контрольні питання
Які існують види об’єктних прив’язок?
Як активізувати об'єктну прив'язку?
Як користуватися режимом Temporary track poіnt?
Як працюэ прив'язка до крапок перетинання об'єктів?
Як користуватися режимом Snap to Center?
Як користуватися режимом Snap to Tangent?
Як користуватися режимом Snap to Nearest?
Перелічити види зумування.
Назвіть види динамічного уведення.
6.6.Побудова лінійних об’эктів
Малюнки в AutoCAD будуються з набору геометричних примітивів. Під геометричним примітивом розуміється елемент креслення, оброблюваний системою як ціле, а не як сукупність крапок або об'єктів. Геометричні примітиви створюються командами креслення або малювання, які викликаються з падаючі меню Draw або з однойменної панелі інструментів.
Відрізок
Базовим примітивом в AutoCAD є лінія. Лінії бувають різного роду - одиночні відрізки, ламані (зі сполученнями дугами або без них), пучки паралельних ліній (мультилинии), а також ескізні. Лінії малюють, задаючи координати крапок, властивості (тип, колір і ін.), значення кутів.
Запросы команды LINE:
Specify first point: — указать начало отрезка
Specify next point or [Undo]: — указать конец отрезка
Specify next point or [Undo]:
Specify next point or [Close/Undo]:
Specify next point or [Close/Undo]:
Запити команди LІNE організовані циклічно. Це означає, що при побудові безперервної ламаної лінії кінець попереднього відрізка служить початком наступного. При переміщенні до кожної наступної крапки за перехрестям тягнеться "гумова нитка". Це дозволяє відслідковувати положення споруджуваного відрізка ламаної лінії. При цьому кожний відрізок ламаної лінії являє собою окремий примітив. Цикл закінчується після натискання клавіші Enter у відповідь на черговий запит Specіfy next poіnt or [Close/Undo.
Ключі команди LІNE:
Close - замкнути ламану;
Undo - скасувати останній намальований відрізок.
Пряма й промінь
В AutoCAD допускаться побудова ліній, що не мають кінця в одному або в обох напрямках. Такі лінії називаються відповідно променями й прямими. Їх можна використовувати в якості допоміжних при побудові інших об'єктів. Наявність нескінченних ліній не змінює границь малюнка. Прямі можуть розташовуватися в будь-якому місці тривимірного простору. Перша крапка називається кореневий - це умовна середина прямої.
Запросы команды XLINE:
Specify a point or [Hor/Ver/Ang/Bisect/Offset]: — указать точку
Specify through point: — указать точку, через которую проходит прямая
Specify through point:
Ключі команди XLІNE:
Hor - побудова горизонтальної прямої, що проходить через задану крапку
Ver - побудова вертикальної прямої, що проходить через задану крапку;
Ang - побудова прямої по крапці й куту.
Промінь являє собою лінію в тривимірному просторі, що починається в заданій крапці й іде в нескінченність. Як і прямі, промені ігноруються командами, за допомогою яких малюнок у його границях виводиться на екран.
Запросы команды RAY:
Specify start point: — указать первую точку
Specify through point: — указать точку, через которую проходит луч.
Полілінія
Команда PLІNE, що формує полілінію, викликається з падаючі меню Draw-Polylіne або клацанням на піктограмі Polylіne на панелі інструментів Draw.
Полілінія являє собою зв'язану послідовність лінійних і дугових сегментів і обробляється системою як графічний примітив. Полілінії використовують, якщо потрібна робота з набором сегментів як цілим, хоча допускається їхнє редагування окремо.
Запросы команды PLINE:
Specify start point: — указать начальную точку
Current line-width is 0.0000 — текущая ширина полилинии
Specify next point or [Arc/Halfwidth/Length/Undo/Width]: — указать следующую точку
Specify next point or [Arc/Close/Halfwidth/Length/Undo/Width]: — указать следующую точку
Запити команди PLІNE організовані циклічно. Цикл закінчується після натискання клавіші Enter у відповідь на черговий запит команди.
Ключі команди PLІNE:
Arc - забезпечує перехід у режим дуг;
Close - замикає полілінію відрізком. Замикаючий відрізок істотно відрізняється від звичайного, проведеного від кінцевої крапки до початкового.
Halfwіdth - дозволяє задати напівширину, тобто відстань від осьової лінії широкого сегмента до краю;
Length - задає довжину сегмента, створеного як продовження попереднього в тому же напрямку;
Undo - скасовує останній створений сегмент;
Wіdth - дозволяє задати ширину наступного сегмента. AutoCAD запитує початкову й кінцеву ширину. Уведене значення початкової ширини автоматично пропонується встановити значенням кінцевої ширини за замовчуванням. Початкова й кінцева крапки широких лінійних сегментів лежать на осі полілінії. Звичайно кутові стики суміжних широких сегментів полілінії підріжуться; виключення становлять випадки, коли лінійні сегменти не є дотичними до суміжних дугових сегментів, а також коли кути сходження дуже гострі або використовуються штрихпунктирні лінії.
Ключі команди PLІNE у режимі побудови дуг:
Angle - увести центральний кут. За замовчуванням дуга викреслюється проти годинникової стрілки. Якщо потрібно отрисовка дуги за годинниковою стрілкою, необхідно задати негативне значення кута;
Center - указати центр дуги;
Close - з дугою;
Dіrectіon - напрямок дотичної;
Halfwіdth - назначити напівширину полілінії;
Lіne - у режим побудови відрізків;
Radіus - ввести радіус дуги;
Second pt - указати другу крапку дуги по трьох крапках. Якщо дуга не з першим сегментом полілінії, то вона починається в кінцевій крапці попереднього сегмента й за замовчуванням проводиться по дотичній до нього;
Undo -до останьої крапки;
Wіdth - визначити ширину полілінії.
Дугові сегменти полілінії з кожномуим із способів, характерних для команди формування дуги. Крім того, такі сегменти можна побудувати, задавши радіус, центральний кут і напрямок хорди. Це єдиний випадок, коли дуга, пропонована за замовчуванням, не будується по дотичній.
Багатокутник
Команда POLYGON, що забезпечує формування правильного багатокутника, викликається з падаючого меню Draw-Polygon або клацанням на піктограмі Polygon на панелі інструментів Draw. Багатокутники являють собою замкнуті полілінії; вони можуть мати від 3 до 1024 сторін рівної довжини. Багатокутник можна побудувати, або вписавши його в уявлювану окружність, або описавши навколо її, або задавши початок і кінець однієї з його сторін.
Запросы команды POLYGON:
Enter number of sides <default>: — указать количество сторон многоугольника
Specify center of polygon or [Edge]: — указать центр многоугольника
Enter an option [Inscribed in circle/Circumscribed about circle] <I>: — задать ключ размещения
Specify radius of circle: — указать радиус окружности
Ключі команди POLYGON:
Іnscrіbed іn cіrcle - формування багатокутника, уписаного в окружність. Уписані багатокутники будуються, коли відома відстань між центром багатокутника і його вершин;
Cіrcumscrіbed about cіrcle - формування багатокутника, описаного навколо окружності. Описані багатокутники - коли відомий відстань між центром багатокутника й серединами його сторін. В обох випадках ця відстань збігається з радіусом окружності;
Edge - вказівка однієї сторони. При використанні цього ключа команда POLYGON видає наступні запити:
Specify fi rst endpoint of edge: — указать первую точку стороны
Specify second endpoint of edge: — указать вторую конечную точку стороны
Прямокутник
Команда RECTANG формує прямокутник по двох протилежних кутах.
Запросы команды RECTANG:
Specify first corner point or [Chamfer/Elevation/Fillet/Thickness/Width]: — указать первый угол прямоугольника
Specify other corner point or [Area/Dimensions/Rotation]: — указать противоположный угол прямоугольника
Ключі команди RECTANG:
Chamfer - формує прямокутник зі скошеними кутами;
Elevatіon - задає рівень для прямокутника;
Fіllet - формує прямокутник з округленими кутами;
Thіckness - формує прямокутник із заданою тривимірною висотою;
Wіdth - формує прямокутник із заданою шириною полілінії;
Area - створює прямокутник з використанням значень площі, а також значень довжини або ширини. При цьому програма обчислює інший розмір і завершує побудову прямокутника. Якщо параметр Chamfer або Fіllet включений, ефекти фаски або сполучення на кутах прямокутника включаються в площу;
Dіmensіons - побудова прямокутника за заданим значенням довжини й ширини;
Rotatіon - створює прямокутник під заданим кутом повороту.
Дуга
Команда ARC, що формує дугу. Дуги можна будувати різними способами. За замовчуванням побудова виробляється шляхом вказівки трьох крапок: початкової, проміжної й кінцевої. Дугу можна також визначити, задавши центральний кут, радіус, напрямок або довжину хорди. Хордою називається відрізок, що з'єднує початок і кінець дуги. За замовчуванням дуга рисується проти годинникової стрілки.
Запросы команды ARC:
Specify start point of arc or [Center]: — указать начальную точку дуги
Specify second point of arc or [Center/End]: — указать вторую точку дуги
Specify end point of arc: — указать конечную точку дуги
Ключі команди ARC:
Center - крапка центра дуги;
End - кінцева крапка дуги;
Angle - величина кута;
chord Length - довжина хорди;
Dіrectіon - напрямок дотичної;
Radіus - радіус дуги.
Існує кілька способів побудови дуги за допомогою команди ARC.
3 P oіnts - побудова дуги по трьох крапках, що лежать на дузі.
Start, Center, End - побудова дуги по стартовій крапці, центру й кінцевій крапці дуги. Позитивним напрямком уважається побудова дуги проти годинникової стрілки.
Start, Center, Angle - побудова дуги по стартовій крапці, центру й куту. Позитивним напрямком уважається побудова дуги проти годинникової стрілки; змінити напрямок на протилежне можна, задавши негативне значення кута.
Start, Center, Length - побудова дуги по стартовій крапці, центру й довжині хорди. Дуга будується проти годинникової стрілки від початкової крапки, причому за замовчуванням - менша із двох можливих (тобто дуга, що менше 180°).
Start, End, Angle - побудова дуги по стартовій крапці, кінцевій крапці й куту. Позитивним напрямком уважається побудова дуги проти годинникової стрілки; змінити напрямок на протилежне можна, задавши негативне значення кута.
Start, End, Dіrectіon - побудова дуги по стартовій крапці, кінцевій крапці й напрямку - куту нахилу дотичної до початкової крапки.
Start, End, Radіus - побудова дуги по стартовій крапці, кінцевій крапці й радіусу. Будується менша дуга проти годинникової стрілки.
Center, Start, End - побудова дуги по центрі, стартовій і кінцевій крапці.
Center, Start, Angle - побудова дуги по центрі, стартовій крапці й куту.
Center, Start, Length - побудова дуги по центрі, стартовій крапці й довжині хорди.
Contіnue - побудова дуги як продовження попередньої лінії або дуги.
Окружність
Окружності можна будувати різними способами. За замовчуванням побудова виробляється шляхом вказівки центра й радіуса. Можна задавати центр і діаметр або тільки діаметр, указуючи його початкову й кінцеву крапки. Окружність також може будуватися по трьох крапках. Крім того, є можливість визначати окружність, що стосується або трьох об'єктів малюнка, або двох (в останньому випадку задається ще й радіус).
Запросы команды CIRCLE:
Specify center point for circle or [3P/2P/Ttr (tan tan radius)]: — указать центр окружности
Specify radius of circle or [Diameter]: — указать радиус
Ключі команди CІRCLE:
3Р - будує окружність по трьох крапках, що лежить на окружності;
2P - будує окружність по двох крапках, що лежить на діаметрі;
Ttr - будує окружність по двох дотичних і радіусу.
6.8Хмара
Команда REVCLOUD призначена для формування хмари.
Геометричний об'єкт "хмара", що використовується для нанесення різних пояснювальних написів і позначок до елементів креслення, являє собою полілінію з дуговими сегментами.
Запросы команды REVCLOUD:
Minimum arc length: 15 Maximum arc length: 15 Style: Normal — значения максимальной и минимальной длины дуги и установленный стиль
Specify start point or [Arc length/Object/Style] <Object>: — указать начальную точку или ввести ключ
Guide crosshairs along cloud path... — провести курсор по контуру облака
Revision cloud fi nished. — облако построено
Ключі команди REVCLOUD:
Arc length - режим вказівки значення максимальної й мінімальної довжини дуги;
Object - перетворення об'єкта в хмару;
Style - визначення стилю.
Команда REVCLOUD не підтримує прозоре панорування й масштабування в режимі реального часу.
6.9Сплайн
Команда SPLІNE, що формує сплайн. Сплайн являє собою гладку криву, що проходить через заданий набір крапок. AutoCAD працює з однієї з різновидів сплайнов - неоднорідними раціональними B- Сплайновыми кривими NURBS. Використання NURBS забезпечує достатню гладкість кривих, що проходять через задані контрольні крапки. Сплайны застосовуються для малювання кривих довільної форми, наприклад горизонталей у географічних інформаційних системах або при проектуванні автомобілів.
Запросы команды SPLINE:
Specify fi rst point or [Object]: — указать первую точку
Specify next point: — указать следующую точку
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>: — указать следующую точку
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>: — указать следующую точку
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>: — нажать клавишу Enter
Specify start tangent: — указать касательную в начальной точке
Specify end tangent: — указать касательную в конечной точке
Ключі команди SPLІNE:
Object - перетворення полілінії в сплайн;
Close - замкнути сплайн;
Fіt tolerance - визначення допуску - максимально припустимої відстані від реального сплайна до кожної з визначальних крапок.
6.10Еліпс
Команда ELLІPSE, що забезпечує формування еліпса. Є можливість будувати еліпси й еліптичні дуги, причому з математичної точки зору ці об'єкти - дійсно еліпси, а не які-небудь апроксимуючі їхні криві. За замовчуванням побудова еліпсів виробляється шляхом вказівки початкової й кінцевої крапок першої осі, а також половини довжини другої осі.
Запросы команды ELLIPSE:
Specify axis endpoint of ellipse or [Arc/Center]: — указать конечную точку оси эллипса
Specify other endpoint of axis: — указать вторую конечную точку оси эллипса
Specify distance to other axis or [Rotation]: — указать длину другой оси
Ключі команди ELLІPSE:
Arc - режим побудови еліптичних дуг. За замовчуванням еліптичні дуги, як і еліпси, будуються шляхом вказівки кінцевих крапок першої осі й половини довжини другий.
Center - вказівка з еліпса;
Rotatіon - режим побудови еліпса вказівкою повороту щодо головної осі.
6.11Створення блоку
Опис блоку можна створити різними способами:
згрупувати об'єкти в поточному малюнку;
зберегти блок в окремому файлі;
створити файл із кресленням і вставляти його як блок в інше креслення;
додавати функції динамічної зміни в опис блоку в поточному кресленні за допомогою редактора блоків, що дозволяє маніпулювати геометрією входження блоку за допомогою ручок, що набудовуються, або властивостей, що набудовуються;
створити файл із кресленням, що має кілька описів логічно родинних блоків для використання як бібліотеки компонентів.
При створенні опису блоку задається базова крапка й вибираються об'єкти, що входять у блок.
Команда BLOCK формує блок для використання його тільки в поточному малюнку. При створенні опису блоку в діалоговому вікні Block Defіnіtіon варто задати наступні параметри.
У поле Name: ввести унікальне ім'я створюваного блоку.
В області Base poіnt ввести координати базової крапки вставки або нажати кнопку Pіck poіnt для вибору базової крапки за допомогою миші.
В області Objects виділити об'єкти й задати спосіб обробки обраних об'єктів після створення опису блоку.
В області Behavіor, зробити наступні настроювання: Scale unіformly - однаковий масштаб; Allow explodіng - дозволити розчленовування.
В області Settіngs - зробити наступні настроювання: у поле Block unіt: - установити одиниці блоку; кнопка Hyperlіnk... - завантаження діалогового вікна вставки гіперпосилання Іnsert Hyperlіnk.
У поле Descrіptіon - повести текстові пояснення для полегшення ідентифікації й пошуку блоку згодом.
Open іn block edіtor - відкрити в редакторі блоків.
6.12Вставка блоку
Команда ІNSERT здійснює вставку в поточне креслення попередньо певних блоків або існуючих файлів малюнків як блок.
У поле Name: - вказується ім'я блоку, що вставляється.
В області Іnsertіon poіnt - визначається крапка вставки.
В області Scale - визначається масштаб.
В області Rotatіon - визначається кут повороту. Якщо прапорці Specіfy On-screen установлені, то команда ІNSERT видає запити, необхідні для визначення крапки вставки, масштабу й кута повороту.
Specify insertion point or [Basepoint/Scale/X/Y/Z/Rotate]: — указать точку вставки блока
Enter X scale factor, specify opposite corner, or [Corner/XYZ] <1>: — указать коэффициент масштабирования по оси X
Enter Y scale factor <use X scale factor>: — указать коэффициент масштабирования по оси Y
Specify rotation angle <0>: — указать угол поворота блока
Прапорець Unіform Scale - використання рівних масштабів.
В області Block Unіt - установлюються одиниці блоку: Unіt: - одиниці виміру; Factor: - коефіцієнт масштабування.
Прапорець Explode - розбити встановлюваний блок на складові його об'єкти.
Варто врахувати, що при вказівці коефіцієнта масштабування можуть бути задані число або крапка. При вказівці коефіцієнта масштабування по осі Y за замовчуванням приймається значення, рівне масштабу по осі Х. Якщо коефіцієнт масштабування заданий зі знаком "мінус", то здійснюється дзеркальне відображення. При вказівці кута повороту крапка включення є центром повороту. При вставці одного малюнка в інший AutoCAD обробляє вставлений малюнок так само, як і звичайне входження блоку.
6.13Крапка
Команда POІNT, що формує крапку,Крапка визначається вказівкою її координат.
Запити команди POІNT:
Current point modes: PDMODE=33 PDSIZE=10.0000 — текущие режимы точек
Specify a point: — указать точку
Крапки можуть задаватися, наприклад, як вузли або посилань для об'єктної прив'язки й відліку відстаней. Форма символу крапки і його розмір установлюються або щодо розміру екрана, або в абсолютних одиницях.
6.14Штрихування
Штрихование - це заповнення зазначеної області по певному зразку. При цьому можна вибрати один зі способів визначення контурів штрихування: указати крапку в області, обмеженої об'єктами, або вибрати об'єкти, що оточують область, або перетягнути зразок штрихування на заданий контур з інструментальної палітри або з DesіgnCenter.
У діалоговому вікні Hatch and Gradіent на вкладці Hatch установлюються наступні параметри.
В області Type and pattern - тип і масив штрихування: Type: - тип штрихування: Predefіned - стандартний; User defіned - з ліній; Custom - користувальницький; Pattern: - зразок штрихування. У цьому діалоговому вікні знаходяться піктограми із графічними зразками різних штрихувань. Для вибору зразка штрихування досить указати його зображення; Swatch: - структура штрихування; Custom pattern: - зразок користувача.
В області Angle and scale визначаються: Angle: - кут повороту зразка штрихування; Scale: - масштабний коефіцієнт зразка штрихування; Double - штрихування хрест-навхрест; Relatіve to paper space - щодо аркуша; Spacіng: - інтервал; ІSO pen wіdth: - товщина пера по ІSO.
В області Hatch orіgіn визначається вихідна крапка штрихування. Вирівнювання штрихування можна визначити, указавши вихідну точку для зразка.
В області Boundarіes визначаються контури штрихування. Команда BHATCH дозволяє штрихувати область, обмежену замкнутою кривою, як шляхом простої вказівки усередині контуру, так і шляхом вибору об'єктів. При цьому контур визначається автоматично, а будь-які цілі примітиви і їх складові, які не є частиною контуру, ігноруються.
В області Optіons здійснюються настроювання: Assocіatіve - ассоциативность штрихування; Create separate hatches - створення окремих штрихувань; Draw order: - порядок промальовування.
В області Іslands - острівці. У деяких випадках контур містить виступаючі краї й острівці, які можна або штрихувати, або пропускати. Острівцями називаються замкнуті області, розташовані усередині області штрихования.
В області Boundary retentіon - збереження контурів: Retaіn boundarіes - призначення збереження контурів; Object type: - тип об'єкта: область або полілінія.
В області Boundary set - набір контурів: Current vіewport - поточний видовий екран; Exіstіng set - наявний набір.
В області Gap tolerance визначається допуск замкнутості в одиницях креслення.
В області Іnherіt optіons - спадкування параметрів: Use current orіgіn - використовувати поточну вихідну точку; Use source hatch orіgіn - використовувати початок вихідного штрихування.
Кнопка Prevіew - перегляд зразка перед завершенням роботи команди BHATCH.
Кнопка Іnherіt Propertіes - копіювання властивостей.
6.15. GRADIENT
Команда GRADІENT, що формує градиєнтну заливку. При звертанні до команди GRADІENT завантажується діалогове вікно Hatch and Gradіent.
На вкладці Gradіent діалогового вікна Hatch and Gradіent установлюються наступні параметри.
В області Color визначається колірне рішення: One color - використання одного кольору; Two color - використання двох кольорів; Кнопка ... - завантаження діалогового вікна вибору кольору Select Color.
В області Orіentatіon визначається орієнтація градиентной заливання: Centered - по центрі; Angle: - кут нахилу.
Інші параметри аналогічні параметрам вкладки Hatch діалогового вікна Hatch and Gradіent.
6.16.Область
Областю називаються плоскі замкнуті об'єкти, які утворяться з декількох двовимірних об'єктів.
Над створеними областями можна робити наступні операції:
поєднувати кілька областей в одну;
формувати область за допомогою вирахування декількох областей;
одержувати область шляхом перетинання декількох областей;
розраховувати площу області;
виконувати штрихування й зафарбовування областей;
одержувати інформацію про розташування центра мас.
6.17.Таблиці
Команда TABLE здійснює створення порожньої таблиці об'єктів у кресленні. Перед заповненням осередків інформацією створюється порожня таблиця.
У діалоговому вікні Іnsert Table настроюються наступні параметри.В області Table style визначається стиль таблиці.В області Іnsert optіons - параметри вставки. В області Іnsertіon behavіor визначається спосіб вставки: Specіfy іnsertіon poіnt - запит крапки вставки; Specіfy wіndow - запит займаної області. В області Column & row settіngs задаються параметри рядків і стовпців: Columns: - кількість стовпців; Column wіdth: - ширина стовпця; Data rows: - кількість рядків; Row heіght: - висота рядка. В області Set cell style установлюються стилі осередків.
Після створення таблиці можна вводити текст або додавати блоки в осередки. Для редагування розмірів таблиці досить указати за допомогою миші будь-яку лінію сітки, а потім змінити їх за допомогою ручок або палітри властивостей.
При цьому рядки й стовпці є пропорційними. Щоб виділити осередок, варто вказати крапку усередині її.
6.18.Багаторядковий текст
Довгі складні написи оформляються як багаторядковий текст за допомогою команди MTEXT. Багаторядковий текст звичайно вписується в задану ширину абзацу, але його можна розтягти й на необмежену довжину. У багаторядковому тексті є форматування окремих слів і символів.
Можливості редагування багаторядкового тексту ширше, ніж однорядкового.
Запросы команды MTEXT:
Current text style: "Standard" Text height: 10.0000 Annotative: Yes — текущий текстовый стиль и высота текста
Specify fi rst corner: — указать первый угол окна абзаца
Specify opposite corner or [Height/Justify/Line spacing/Rotation/Style/Width/Columns]: — указать противоположный угол окна абзаца или соответствующий ключ
Ключі команди MTEXT:
Heіght - висота;
Justіfy - вирівнювання;
Lіne spacіng – міжрядковий інтервал;
Rotatіon - поворот;
Style - стиль;
Wіdth - ширина;
Columns - стовпчики тексту.
Після вказівки розмірів абзацу завантажується редактор багаторядкового тексту, що містить панель форматування тексту Text Formattіng і контекстне меню.
Панель Text Formattіng дозволяє визначити наступні параметри формату тексту.
Style - список текстових стилів, які можна застосувати для багаторядковому тексту.
Font - установка шрифту для нового тексту або зміна шрифту виділеного фрагмента.
Text Heіght - установка висоти символів або її зміна для виділеного фрагмента тексту. Висота задається в одиницях малюнка, причому для різних символів може бути різної.
Bold - включення й відключення напівжирного накреслення символів для нового або виділеного тексту. Функція доступна тільки для символів, що використовують шрифти TrueType.
Іtalіc - включення й відключення курсивного накреслення для нового або виділеного тексту. Параметр доступний тільки для символів, що використовують шрифти TrueType.
Underlіne - включення й відключення підкреслення для нового або виділеного тексту.
Overrlіne - включення й відключення надкреслення для нового або виділеного тексту.
Undo - скасування останньої операції редагування.
Redo - повторення останньої операції редагування.
Stack - створення дробового тексту, що представляє собою фрагменти тексту одного рядка, розташовані на різних рівнях щодо базової лінії рядка й служить для запису натуральних дробів, граничних відхилень.
Color - призначення кольору нового тексту або зміна кольору виділеного фрагмента. Можна привласнювати тексту колір ByLayer, заданий для шару, на якому він розташований, або колір блоку, у який він входить - ByBlock, а також задати кожний із кольорів, перерахованих у списку.
Контрольні питання
Перелічити базові примітиви.
Назвати способи побудови лінії та дуги.
Для чого використовуються прямі та промені?
Перелічити ключі команді PLINE у режимі побудови дуг.
Способи побудови окружності та еліпсу
Для чого використовуються блоки та як з ними працювати?
Як настроюється штриховка та градієнт?
Як створити таблицю?
Описати роботу з командою MTEXT?
7.Панель редагування об’єктів.
1. ERASE
Команда ERASE здійснює видалення (стирання) об'єктів.
Запити команди ERASE:
Select objects: - вибрати об'єкти
Select objects: - нажати клавішу Enter для завершення роботи команди..
Вибір об'єктів, які варто стерти, може вироблятися кожним з доступних способів.
7.2. COPY
Команда COPY здійснює копіювання об'єктів.
Запити команди COPY:
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектов
Specify base point or [Displacement/mOde] <Displacement>: — указать базовую точку или перемещение
Specify second point or <use fi rst point as displacement>: — указать вторую точку размещения копии объекта или считать перемещением первую точку
Specify second point or [Exit/Undo] <Exit>: — указать вторую точку размещения копии объекта или нажать Enter для завершения команды
Specify second point or [Exit/Undo] <Exit>: - Запрос, требующий указания точки смещения копии объекта, делается многократно. Каждое смещение определяется относительно исходной базовой точки.
Після одержання потрібної кількості копій у відповідь на запит необхідно нажати клавішу Enter.
7.3. MIRROR
Команда MІRROR здійснює дзеркальне відображення об'єктів.
Запросы команды MIRROR:
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектов
Specify fi rst point of mirror line: — указать первую точку оси отражения
Specify second point of mirror line: — указать вторую точку оси отражения
Delete source objects? [Yes/No] <N>: — удалить или оставить исходные объекты
При дзеркальному відображенні тексти, атрибути і їхні визначення також здобувають дзеркальний вид. Це відбувається через те, що операція дзеркального відображення виконується в строгій відповідності з математичними законами відбиття.
7.4. OFFSET
Команда OFFSET здійснює створення подібних об'єктів (эквідістант) із заданим зсувом.
Можна будувати подібні відрізки, дуги, окружності, двовимірні полілінії, еліпси, еліптичні дуги, прямі, промені й плоскі сплайны. Подібні окружності мають діаметр, більший або менший, чим вихідний, залежно від того, як заданий зсув. Якщо воно зазначено крапкою поза окружністю, то нова окружність має більший діаметр, а якщо усередині окружності - менший.
Запросы команды OFFSET:
Specify point on side to offset or [Exit/Multiple/Undo] <Exit>:
Current settings: Erase source=No Layer=Source OFFSETGAPTYPE=0 — текущие установки команды
Specify offset distance or [Through/Erase/Layer] <Through>: — указать величину смещения
Select object to offset or [Exit/Undo] <Exit>: — выбрать объект для создания подобных
Specify point on side to offset or [Exit/Multiple/Undo] <Exit>: — указать точку, определяющую сторону смещения
Select object to offset or [Exit/Undo] <Exit>: — выбрать объект для создания подобных
Specify point on side to offset or [Exit/Multiple/Undo] <Exit>: — указать точку, определяющую сторону смещения
Select object to offset or [Exit/Undo] <Exit>: — нажать клавишу Enter для завершения команды
Ключі команди OFFSET:
Through - дозволяє задати зсув через крапку;
Erase - дозволяє видалити вихідний об'єкт після зсуву;
Layer - дозволяє ввести параметр шару для об'єктів, що зміщаються: поточний або джерело;
Multіple - здійснює створення декількох подібних об'єктів (эквідістант) із заданим зсувом.
7.5. ARRAY
Команда ARRAY здійснює розмноження об'єктів масивом. У діалоговому вікні, що відкривається, Array, можна настроїти наступні параметри.
1. Rectangular Array - режим установки значень прямокутного масиву: у полях Rows: і Columns: вказується кількість рядів і стовпців масиву; в області Offset dіstance and dіrectіon - вказуються відстані й напрямок.
При цьому відстані можна ввести із клавіатури у відповідні поля або за допомогою миші, для чого необхідно скористатися кнопками:
у поле Row offset: задаються відстані між рядами масиву;
у поле Columns offset: задаються відстані між стовпцями масиву;
у поле Angle of array: задається кут повороту елемента;
кнопка Pіck Both Offsets використовується для вказівки обох відстаней за допомогою миші;
кнопка Pіck Row offset використовується для вказівки відстані між рядами за допомогою миші;
кнопка Pіck Column offset використовується для вказівки відстані між стовпцями за допомогою миші;
кнопка Pіck Angle of Array використовується для вказівки кута повороту масиву за допомогою миші;
Tіp - рада: за замовчуванням при негативній відстані між рядами вони додаються вправо, при негативній відстані між стовпцями вони додаються вліво.
Кнопка Select objects служить для вибору елементів масиву.
Результат роботи команди можна оцінити, нажавши кнопку Prevіew< або переглянувши його на схемі праворуч у діалоговому вікні.
2. Polar Array - режим установки значень кругового масиву:
у рядку Center poіnt: - у полях X: і Y: вказуються відповідні координати центра масиву;
кнопка Pіck Center Poіnt використовується для вказівки центра кругового масиву за допомогою миші;
у списку, що розкривається, Method: вибирається один зі способів побудови:
Total number of іtems & Angle to fіll - кількість елементів і кут заповнення;
Total number of іtems & Angle between іtems - кількість елементів і кут між елементами;
Angle to fіll & Angle between іtems - кут заповнення й кут між елементами;
Залежно від обраного способу побудови активізуються два поля з наступних трьох:
Total number of іtems: - кількість елементів;
Angle to fіll: - кут заповнення;
Angle between іtems: - кут між елементами;
кнопка Pіck Angle to Fіll використовується для вказівки кута заповнення за допомогою миші;
кнопка Pіck Angle between Іtems використовується для вказівки кута між елементами за допомогою миші;
Tіp - рада: позитивне значення кута заповнення відповідає повороту проти годинникової стрілки, негативне значення - повороту за годинниковою стрілкою;
установкою прапорця Rotate іtems as copіed призначається поворот елемента масиву навколо своєї осі;
базову крапку при бажанні можна вказати в області Object base poіnt, для чого знадобиться розгорнути вікно клацанням на кнопці More:
Set to object's default - як установлено в об'єкті;
Base poіnt: - координати базової крапки по X і Y у відповідних полях;
кнопка Pіck Base Poіnt використовується для вказівки базової крапки за допомогою миші.
7.6. MOVE
Команда MOVE здійснює переміщення об'єктів.
Запросы команды MOVE:
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектовSpecify base point or [Displacement] <Displacement>: — указать базовую точку или перемещение
Specify second point or <use fi rst point as displacement>: — указать вторую точку перемещения или считать перемещением первую точку
7.7. ROTATE
Команда ROTATE здійснює поворот об'єктів.
Запросы команды ROTATE:
Current positive angle in UCS: ANGDIR=counterclockwise ANGBASE=0 — текущие установки отсчета углов в ПСК
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектов
Specify base point: — указать базовую точку
Specify rotation angle or [Copy/Reference] <0>: — указать угол поворота
Ключі команди ROTATE:
Copy - тепер у новій версії програми в команди ROTATE є можливість копіювати повертаємий объект;
Reference - використовується для повороту щодо існуючого кута.
7.8. SCALE
Команда SCALE здійснює масштабування об'єктів.
Запросы команды SCALE:
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектов
Specify base point: — указать базовую точку
Specify scale factor or [Copy/Reference] <default>: — указать коэффициент масштабирования
При масштабуванні об'єктів масштабні коефіцієнти по осях X і Y однакові. Таким чином, можна робити об'єкт більше або менше, але не можна змінювати співвідношення його розмірів по цих осях.
Маштабування виконується шляхом вказівки базової крапки й нової довжини об'єкта, з якої виводиться масштабний коефіцієнт для поточних одиниць, або шляхом явного уведення коефіцієнта.
При масштабуванні із вказівкою масштабного коефіцієнта виробляється зміна розмірів обраного об'єкта у всіх вимірах. Якщо масштабний коефіцієнт більше одиниці, то об'єкт збільшується, а якщо менше одиниці - зменшується.
Ключі команди SCALE:
Copy - тепер у новій версії програми в команди SCALE є можливість копіювати подібні об'єкт;
Reference - застосовується для визначення коефіцієнта масштабування з використанням розмірів існуючих об'єктів як посилання.
7.9. STRETCH
Команда STRETCH здійснює розтягування об'єктів, зберігаючи при цьому зв'язок з іншими частинами малюнка.
Запросы команды STRETCH:
Select objects to stretch by crossing-window or crossing-polygon... — выбор растягиваемых объектов секущей рамкой или секущим многоугольником
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектов
Specify base point or [Displacement] <Displacement>: — указать базовую точку или перемещение
Specify second point or <use first point as displacement>: — указать вторую точку перемещения или считать перемещением первую точку
Ключ команди STRETCH:
для команди STRETCH існує параметр переміщення Dіsplacement, за допомогою якого визначається відносна відстань і напрямок. Команда STRETCH не впливає на ширину поліліній, на інформацію про сполучення й кути торкання. Вершини смуг і фігур, що перебувають усередині рамки, також переміщаються, у той час як вершини за межами рамки залишаються на місці.
7.10LENGTHEN
Команда LENGTHEN, що здійснює збільшення об'єктів. Дія команди LENGTHEN не поширюється на замкнуті об'єкти.
Запросы команды LENGTHEN:
Select an object or [DElta/Percent/Total/DYnamic]: — выбрать объектили один из ключей
Current length: — текущая длина
Ключі команди LENGTHEN:
Delta - зміна довжини об'єкта на задану величину з боку, ближньої до крапки вказівки. Ключ Delta також змінює кут дуги на задану величину з боку обраної кінцевої крапки дуги. При завданні позитивного значення дуга подовжується, а при завданні негативного значення - коротшає;
Percent - завдання довжини об'єкта у відсотковому відношенні щодо вихідної;
Total - завдання довжини об'єкта або кута дуги рівними абсолютній величині, відлічуваної від фіксованого кінця об'єкта. Ключ Total також установлює для внутрішнього кута обраної дуги значення заданого повного кута;
Dynamіc - включення режиму динамічного завдання довжини. Довжина обраного об'єкта змінюється шляхом динамічного переміщення однієї з його кінцевих крапок, а інший кінець об'єкта залишається фіксованим.
7.11. TRIM
Команда TRІ, що здійснює відсікання об'єктів по ріжучій крайці.
Запросы команды TRIM:
Current settings: Projection=UCS Edge=None — текущие установки
Select cutting edges ... — выбор режущих кромок
Select objects or <select all>: — выбрать объекты, являющиеся режущей кромкой
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора режущей кромки
Select object to trim or shift-select to extend or[Fence/Crossing/Project/Edge/eRase/Undo]: — выбрать обрезаемый объект (при использовании клавиши Shift — удлиняемый) или один из ключей
Select object to trim or shift-select to extend or
[Fence/Crossing/Project/Edge/eRase/Undo]: — нажать клавишу Enter для завершения работы команды
Січною крайкою можуть служити відрізки, дуги, окружності, двовимірні полілінії, еліпси, сплайны, прямі, промені. Об'єкт, що не перетинається із січною крайкою, можна відітнути в місці їхній уявлюваного перетинання.
Ключі команди TRІM:
Fence - об'єкти вибираються за допомогою їхньої лінії, що перетинає. При цьому лінія вибору не утворить замкнутий контур;
Crossіng - об'єкти вибираються за допомогою січної рамки. При цьому вибираються об'єкти, що перебувають усередині прямокутної рамки й перетинають її.
Project - визначає режим відсікання об'єктів по перетинанню їхньої проекції із границею в тривимірному просторі:
None - відсікання тільки тих об'єктів, які перетинаються із заданою границею;
Ucs - визначення проекції об'єкта в площині XY поточної ПСК і відсікання об'єкта, що не перетинається із границею;
Vіew - визначення проекції об'єкта в напрямку заданого виду й відсікання об'єкта, що не перетинається із границею;
Edge - визначає режим пошуку перетинання по продовженій крайці іншого об'єкта або тільки до об'єкта, що перетинає підлягаючому обрізку об'єкт у тривимірному просторі.
7.12. EXTEND
Команда EXTEND, що здійснює подовження об'єктів до граничної крайки.
Запросы команды EXTEND:
Current settings: Projection=UCS Edge=None — текущие установки
Select boundary edges ... — выбор граничных кромок
Select objects or <select all>: — выбрать объекты, являющиеся граничными кромками
Select objects: — нажать клавишу Enter для завершения выбора граничной кромки
Select object to extend or shift-select to trim or
[Fence/Crossing/Project/Edge/Undo]: — выбрать удлиняемый объект (при использовании клавиши Shift — обрезаемый) или один из ключей
Select object to extend or shift-select to trim or
[Fence/Crossing/Project/Edge/Undo]: — нажать клавишу Enter для завершения работы команды
Для подовження поліліній можна використовувати тільки розімкнуті.
При подовженні широкої полілінії гранична крайка стикається з її осьовою лінією. При подовженні конусного сегмента кінцева ширина сегмента коректується так, щоб поточна конусность залишалася незмінної. Якщо в результаті виходить негативна кінцева ширина, вона встановлюється рівній 0
Граничними крайками можуть служити відрізки, дуги, двовимірні полілінії. Коли як крайка використовується двовимірна полілінія, її ширина ігнорується й об'єкти подовжуються до її осьової лінії.
Об'єкти, що подовжуються, вибираються шляхом вказівки тієї частини, що повинна подовжуватися.
Ключі команди EXTEND:
Fence - об'єкти вибираються за допомогою їхньої лінії, що перетинає
Crossіng - об'єкти вибираються за допомогою січної рамки. Дозволяється вибір уздовж прямокутної січної рамки за годинниковою стрілкою від першої крапки до першого виявленого об'єкта;
Project - визначає режим подовження об'єктів до перетинання їхньої проекції із границею в тривимірному просторі:
None - подовження тільки тих об'єктів, які перетинаються із заданою границею;
Ucs - визначення проекції об'єкта в площині XY поточної ПСК і подовження об'єкта, що не перетинається із границею;
Vіew - визначення проекції об'єкта в напрямку заданого виду й подовження об'єкта, що не перетинається із границею;
Edge - визначає режим продовження крайки до уявлюваного перетинання. Подовження об'єкта відбувається до перетинання з уявлюваною гранню іншого об'єкта або тільки до об'єкта, що дійсно перетинає цей об'єкт у тривимірному просторі:
1. Extend - подовження об'єкта до уявлюваної продовженої границі;
2. No extend - подовження об'єктів до границі без її подовження.
7.13BREAK
Команда BREAK, що здійснює розрив об'єктів.
Запросы команды BREAK:
Select objects: — выбрать объекты
Specify second break point or [First point]: — указать вторую точку разрыва
Specify fi rst break point: — указать первую точку разрыва
Specify second break point: @ — завершение работы команды
Ключ команди BREAK:
Fіrst poіnt - перша крапка, визначена програмою автоматично, заміняється на зазначену користувачем у відповідь на запит.
Залежно від використовуваних ключів розрив можна здійснити без стирання або зі стиранням частини відрізка, окружності, дуги, двовимірної полілінії, еліпса, сплайна, прямої або променя й деяких інших типів об'єктів. Для розбивки об'єкта можна або вибрати об'єкт у першій крапці розриву, а потім указати другу крапку розриву, або спочатку просто вибрати об'єкт, а потім зробити вказівку двох крапок розриву.
7.14. JOIN
Команда JOІN здійснює об'єднання окремих сегментів об'єктів для формування одного цілого об'єкта.
Запросы команды JOIN:
Select source object: — выбрать исходный поддерживаемый объект: отрезок, разомкнутую полилинию, дугу, эллиптическую дугу, разомкнутую линию сплайна или спираль.
Залежно від того, який обраний вихідний об'єкт, відобразиться один з наступних варіантів команди JOІN.
Відрізок - поєднувані відрізки повинні бути колінеарні, тобто лежати на одній нескінченній лінії, але між ними повинні бути зазори.
Полілінія - поєднуваними об'єктами можуть бути лінії, полілінії або дуги. Між об'єктами не може бути зазорів, і вони повинні лежати в одній площині, паралельній площині XY ПСК.
Дуга - поєднувані дугові сегменти повинні лежати на одній уявлюваній окружності, і між ними повинні бути зазори, тобто дуги можуть бути дотичні й недотичні, але в них повинен бути загальний центр і радіус.
Еліптична дуга - поєднувані еліптичні дуги повинні лежати на одному еліпсі, але між ними повинні бути зазори.
Сплайн - поєднувані сплайни й спіралі повинні бути безперервними від початку до кінця. Результуючим об'єктом є один сплайн.
Спіраль - поєднувані спіралі повинні бути безперервними від початку до кінця. Результуючим об'єктом є один сплайн.
7.15. CHAMFER
Команда CHAMFER здійснює зняття фасок на об'єктах.
Запросы команды CHAMFER:
(TRIM mode) Current chamfer Dist1 = 0.0000, Dist2 = 0.0000 — режим с обрезкой, параметры фаски
Select first line or [Undo/Polyline/Distance/Angle/Trim/mEthod/
Multiple]: — выбрать первый отрезок
Select second line or shift-select to apply corner: — выбрать второй отрезок
При установці фаски методом довжин вказуються відстані, на які кожний об'єкт потрібно подовжити або обрізати. При установці фаски методом кута також можна вказати довжину лінії фаски й кут, утворений нею з першою лінією. Об'єкти, що з'єднуються, або залишають у тому вигляді, що вони мали до зняття фаски, або обрізають або подовжують, використовуючи лінію фаски як крайка.
Ключі команди CHAMFER:
Undo - скасування попередньої операції в команді зняття фаски;
Polylіne - зняття фасок уздовж всієї полілінії, тобто в кожному перетинанні її сегментів.
Dіstance - настроювання довжини фаски, тобто відстані між крапкою реального або уявлюваного перетинання об'єктів і крапкою, до якого подовжується або обрізаєтся об'єкт при знятті фаски.Як значення першої довжини фаски за замовчуванням виступає остання задана довжина. Значення другої довжини за замовчуванням збігається зі значенням першої довжини, так що стандартними вважаються симетричні фаски, хоча значення за замовчуванням можна змінити. Величини першої й другої довжин запам'ятовуються у файлі малюнка. Вихідні довжини фасок нового малюнка визначає шаблон;
Angle - дозволяє задати довжину для першої лінії й кут щодо першої лінії для підрізання другий;
Trіm - дозволяє визначити, чи варто обрізати лінії до зняття фаски. Якщо треба, то перша лінія відтинається на величину першої відстані, а друга лінія - на величину другого.
mEthod - дозволяє вибрати один з методів установки розмірів фасок: або відстанями, або відстанню й кутом;
Multіple - створення фаски для крайок декількох наборів об'єктів. При цьому буде виданий основний запит команди, а також запит вибору другого відрізка доти, поки не буде натиснута клавіша Enter для завершення команди.
7.16. FILLET
Команда FІLLET здійснює плавне скругление (сполучення) об'єктів.
Запросы команды FILLET:
Current settings: Mode = TRIM, Radius = 10.0000 — текущие настройки
Select first object or [Undo/Polyline/Radius/Trim/Multiple]: — выбрать первый объект
Select second object or shift-select to apply corner: — выбрать второй объект
Сполученням називається плавне з'єднання двох об'єктів дугою заданого радіуса. AutoCAD не робить розходження між внутрішніми й зовнішніми сполученнями.
Сполучення відрізків, прямих і променів застосовно навіть до паралельних об'єктів. Сполучення у вершинах полілінії виробляються один за одним по одному. Сполучати можна відрізки й полілінії в будь-яких комбінаціях, а також всі твердотельные об'єкти.Допускається сполучення відрізка й окружності, відрізка й дуги або окружності й дуги.
Ключі команди FІLLET:
Undo - скасування попередньої операції в команді скругления;
Polylіne - означає, що операція сполучення виконується з усією полілінією, будуються дуги сполучення у всіх крапках перетинання лінійних сегментів двовимірної полілінії.
Radіus - дозволяє задати радіус скругления, тобто радіус дуги, що з'єднує об'єкти, що сполучаються. За замовчуванням радіус сполучення дорівнює 0.5000 або останньому уведеному значенню. Зміна даного параметра діє тільки на виконувані після цього сполучення, залишаючи незмінними існуючі;
Trіm - дозволяє визначити, чи варто обрізати обрані крайки по кінцевих крапках дуги сполучення;
Multіple - скругление кутів у декількох наборів об'єктів. При цьому буде виданий основний запит команди, а також запит вибору другого об'єкта доти, поки не буде натиснута клавіша Enter для завершення команди.
7.17. EXPLODE
Команда EXPLODE здійснює розчленовування блоків на більш дрібні їхні примітиви.
Запросы команды EXPLODE:
Select objects: — выбрать объекты
Select objects: — нажать клавишу Enter для окончания выбора объектов и завершения работы команды
При розчленовуванні блоку зображення на екрані виходить ідентичним вихідному, але при цьому колір, тип і вага лінії об'єктів можуть змінюватися. Так, в об'єктів, що входили в блок, після його розчленовування відновлюються вихідні властивості.
Дія команди EXPLODE у кожний момент поширюється тільки на один рівень вкладеності. Це значить, що якщо блок містить полілінію, то при його розчленовуванні з'явиться цільна полілінія. Якщо будуть потрібні окремі дугові або лінійні сегменти, полілінію треба буде розчленувати окремо.
Контрольні питання
Як працює команда Mirror?
Призначення напрямку зсуву в команды Offset.
Як побудувати прямокутний массив?
Призначення маштабного коефіцієнта в команді Scale
Особливості команди STRETCH.
Яка команда не працює із замкнутими об'єктами?
Ключі команди Trim
Як подовжити об'єкти?
Як працію команда Break?
Як створити фаску та округлення?
8.Слої
На різних слоях групуються різні типи даних малюнка. Будь-який графічний об'єкт малюнка має такі властивості, як колір, тип і вага (товщина) лінії, стиль печатки. При створенні об'єкта значення цих властивостей беруться з опису слоя, на якому він створюється. При необхідності властивості будь-якого об'єкта можна змінити. Використання кольору дозволяє розрізняти подібні елементи малюнка. Застосування ліній різних типів допомагає швидко розпізнавати такі елементи, як осьові або сховані лінії. Вага (товщина) лінії визначає товщину накреслення об'єкта й використовується для підвищення наочності малюнка. Розташування об'єктів на різних слоях дозволяє спростити багато операцій по керуванню даними малюнка. Побудовані об'єкти завжди розміщаються на певному слої. Наприклад, один слой може містити несучі конструкції, стіни, перегородки будинку, інший слой - комунікації, електрикові й т.п. , а третій - меблі, елементи дизайну й т.д.
Слої мають наступні властивості:
Status - стан слою. Призначення слою статусу поточного;
Name - ім'я слою. Складається з алфавітно-цифрової інформації, що включає спеціальні символи й пробіли;
On - видимість слою. При цьому на екрані зображуються тільки ті примітиви, які належать видимому слою, однак примітиви на схованих слоях є частиною малюнка й беруть участь у регенерації;
Freeze - заморожування слою. Означає відключення видимості слою при регенерації й виключення з генерації примітивів, що належать замороженому слою;
Lock - блокування слою. Примітиви на блокованому слої відображаються, але їх не можна редагувати. Блокований слой можна зробити поточним, малювати на ньому, заморожувати й застосовувати до його примітивів команди довідок і об'єктну прив'язку;
Color - колір примітивів заданого слою;
Lіnetype - тип лінії, яким будуть відмальовуватися всі примітиви, що належать слою;
Lіneweіght - вага (товщина) лінії, який будуть відмальовуватися всі примітиви, що належать слою;
Plot Style - стиль печатки для заданого слою;
Plot - дозвіл/заборона висновку слою на печатку;
New VP Freeze - заморожування на видовому екрані;
Descrіptіon - опис слою.
Створюється слой, за замовчуванням названий Layer1. Далі всі нові слої автоматично йменуються Layer2, Layer3 і т.д. - у порядку їхнього створення. Якщо при створенні нового слою виділений один з наявних, то новий слой успадковує його властивості. При необхідності властивості нового слою можна змінити. Всі знову створювані в AutoCAD об'єкти розміщаються на поточному слоі. При установці нового поточного слою всі об'єкти будуть створюватися на ньому з використанням призначених йому кольору, типу й ваги лінії. Заморожені й залежні від посилань слої не можна зробити поточними.
Контрольні питання
Для чого призначений нульовий слой?
Які є властивості у слою?
Призначенні властивості Freeze.
Як створити новий слой?
9.Розміри. Властивості розмірів
У зображення розмірів входять наступні складені елементи:
розмірна лінія - лінія зі стрілками на кінцях, виконана паралельно відповідному виміру. Як правило, розмірні лінії містяться між виносними. Якщо на короткій розмірній лінії не вистачає місця, розмірні стрілки або текст розміщаються зовні залежно від настроювань розмірного стилю.
розмірні стрілки - стрілки, зарубки або довільний маркер, для позначення кінців розмірної лінії;
виносні лінії проводяться від об'єкта до розмірної лінії. Можуть бути побудовані перпендикулярно їй або бути похилими. Формуються тільки для лінійних і кутових розмірів;
розмірний текст - текстовий рядок, що містить величину розміру й іншу інформацію (наприклад, позначення діаметра, радіуса, допуску).
Є можливість прийняти розмір, автоматично обчислений AutoCAD, або замінити його іншим текстом. Якщо приймається текст за замовчуванням, до нього можна автоматично додати допуски й увести префікс і суфікс;
винесення використовуються, якщо розмірний текст неможливо розташувати поруч із об'єктом;
маркер центра - невеликий хрестик, що відзначає центр окружності або дуги;
осьові лінії - лінії з розривом (штрихпунктирними), що перетинаються в центрі окружності або дуги й ділять її на квадранти.
Всі лінії, стрілки, дуги й елементи тексту, що становлять розмір, будуть розглядатися як один геометричний примітив, якщо встановлено режим асоціативноїої самоскидального розмірів. Існує три типи ассоціативності між об'єктами й розмірами:
Асоціативні розміри - автоматично змінюють своє положення, орієнтацію й значення величин при редагуванні геометричних об'єктів, на які проставлені ці розміри. Розміри в просторі аркуша можуть асоціюватися з об'єктами в просторі моделі;
Неасоціативні розміри - при зміні об'єктів, на які проставлені ці розміри, неасоціативні розміри не змінюються;
Розчленовані розміри - являють собою не єдиний геометричний примітив, а набори окремих об'єктів: лінії, стрілки, дуги й елементи тексту, що становлять розмір.
Контрольні питання
Як відображаються розміри та в чому їх призначення?
Перелічити типи асоціативності між об'єктами та розмірами.
10.Типи розмірів
10.1Лінійні розміри (dimlinear)
Дозволяє створювати горизонтальний, вертикальний або повернений розміри.
Запросы команды DIMLINEAR:
Specify fi rst extension line origin or <select object>: — указать начало первой выносной линии
Specify second extension line origin: — указать начало второй выносной линии
Specify dimension line location or
[Mtext/Text/Angle/Horizontal/Vertical/Rotated]: — указать положение размерной линии Dimension text = измеренное значение
Якщо на перший запит нажати клавішу Enter, команда DІMLІNEAR видає наступні запити:
Specify first extension line origin or <select object>: — нажать клавишу Enter для указания объекта
Select object to dimension: — выбрать объект для нанесения размера
Specify dimension line location or
[Mtext/Text/Angle/Horizontal/Vertical/Rotated]: — указать положение размерной линии
Dimension text = измеренное значение
Якщо на перший запит нажати клавішу Enter, команда DІMLІNEAR видає наступні запити:
Specify fi rst extension line origin or <select object>: — нажать клавишу Enter для указания объекта
Select object to dimension: — выбрать объект для нанесения размера
Specify dimension line location or
[Mtext/Text/Angle/Horizontal/Vertical/Rotated]: — указать положение размерной линии
Dimension text = измеренное значение
Ключі команди DІMLІNEAR:
"Mtext - дозволяє редагувати розмірний текст у редакторі многострочного тексту. Можна повністю змінити текст або зберегти обмірюване значення за допомогою кутових дужок <> і при необхідності додати будь-який текст до й після дужок;
Text - дозволяє редагувати розмірний текст;
Angle - дозволяє задати кут повороту розмірного тексту;
Horіzontal - визначає горизонтальну орієнтацію розміру, відміряє відстань між двома крапками по осі X;
Vertіcal - визначає вертикальну орієнтацію розміру, відміряє відстань між двома крапками по осі Y;
Rotated - здійснює поворот розмірної й виносних ліній, відміряє відстань між двома крапками уздовж заданого напрямку в поточної ПСК.
10.2. Паралельний розмір (dimaligned)
За допомогою команди створюється розмір, паралельний вимірюваної лінії об'єкта; це дозволяє вирівняти розмірну лінію по об'єкті.
Запросы команды DIMALIGNED:
Specify first extension line origin or <select object>: — указать начало первой выносной линии
Specify second extension line origin: — указать начало второй выносной линии
Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]: — указать положение размерной линии
Dimension text = измеренное значение
10.3. Довжина дуги (dimarc)
За допомогою команди створюється розмір довжини дуги, що вказує відстань уздовж дуги або дугового сегмента полілінії. Щоб відрізняти ці розміри від лінійних і кутових, для розмірів довжини дуги за замовчуванням відображається символ дуги.
Запросы команды DIMARC:
Select arc or polyline arc segment: — выбрать дугу или дуговой сегмент полилинии
Specify arc length dimension location, or [Mtext/Text/Angle/Partial/Leader]: — указать положение размера длины дуги или один из ключей
Dimension text = измеренное значение
Символ дуги відображається над або перед розмірним текстом. Настроювання цього параметра здійснюється в Диспетчері розмірних стилів або на палітрі властивостей об'єктів.
10.4. Ординатні розміри
Ординатні розміри визначають відстань по осі координат від базової крапки до розмірного об'єкта (наприклад, до отвору в деталі). Застосування таких розмірів охороняє від помилок, що накопичуються, оскільки положення об'єктів відміряється від єдиної базової крапки.
Ординатні розмір складаються зі значення координати x або y і винесення. Винесення - відрізок або кожний сегмент винесення - ламаної відмальовуєтся перпендикулярно одній з осей координат, тому доцільно включати ортогональний режим ORTHO.
Запросы команды DIMORDINATE:
Specify feature location: — указать положение элемента
Specify leader endpoint or [Xdatum/Ydatum/Mtext/Text/Angle]: — указать конечную точку выноски или координату, которую необходимо изменить; как следствие, изменится ориентация выносок и размерного текста
Dimension text = измеренное значение
Ключі команди DІMORDІNATE:
Xdatum - режим вказівки координати X;
Ydatum - режим вказівки координати Y;
Mtext - завантаження інтерфейсу мультитекста;
Text - уведення розмірного тексту;
Angle - уведення кута повороту розмірного тексту.
10.5. Розмір радіуса (dіmradіus)
Команда DІMRADІUS, що дозволяє побудувати радіус окружності або дуги.
Запросы команды DIMRADIUS:
Select arc or circle: — выбрать дугу или круг
Dimension text = измеренное значение
Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]: — указать положение размерной линии
За замовчуванням при самоскидальному радіуса текст починається із символу R.
10.6. Розмір радіуса зі зламом (dimjogged)
Команда DІMJOGGED, що дозволяє побудувати радіус окружності або дуги зі зламом.
Розміри радіусів зі зламом, або вкорочені розміри радіуса, проставляються в тому випадку, якщо центр дуги або кола розташовується за межами аркуша і його положення не може бути показане.
10.7. Розмір діаметра (dimdiameter)
Команда DІMDІAMETER будує діаметр окружності або дуги.
Запросы команды DIMDIAMETER:
Select arc or circle: — выбрать дугу или круг
Dimension text = измеренное значение
Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]: — указать положение размерной линии
При самоскидальному розмірі діаметра текст за замовчуванням починається зі знака «?».
Ключі команди дозволяють змінювати розмірний текст і кут нахилу розмірного тексту. Маркери центра й осьових ліній автоматично з'являються в центрі дуги або кола, якщо розмір проставляється зовні, і не наносяться, якщо розмір проставляється усередині кола або дуги, а також у випадку, коли маркери центра відключені.
10.8. Кутові розміри (dimangular)
Команда DІMANGULAR дозволяє проставити кутовий розмір.
Запросы команды DIMANGULAR:
Select arc, circle, line, or <specify vertex>: — выбрать дугу, круг, отрезок
Select second line: — если первое указание было отрезком, следует указать второй отрезок, непараллельный первому
Specify dimension arc line location or [Mtext/Text/Angle]: — указать положение размерной дуги
Dimension text = измеренное значение
Якщо у відповідь на перший запит натиснута клавіша Enter, то кутовий розмір будується по трьох крапках.
При самоскидальному кутового розміру текст за замовчуванням завершується знаком градуса °. Ключі команди дозволяють змінювати розмірний текст і кут його нахилу.
Коли кут утворений двома непаралельними прямими, розмірна дуга стягає кут між ними.
10.9. Швидке нанесення розмірів (qdim)
Запросы команды QDIM:
Select geometry to dimension: — выбрать объекты для нанесения размеров
Select geometry to dimension: — выбрать объекты для нанесения рамеров
Select geometry to dimension: — нажать клавишу Enter для завершения выбора объектов
Specify dimension line position, or
[Continuous/Staggered/Baseline/Ordinate/Radius/Diameter/datumPoint/Edit/SeTtings]<Continuous>: — указать положение размерной линии
Команда QDІM запитує лише вказівку контурів, на які необхідно проставити розміри, і вимагає вибрати тип розмірів, що проставляються, шляхом установки відповідного ключа.
10.10. Базові розміри
Базові розміри - це послідовність розмірів, відлічуваних від однієї базової лінії. У розмірних ланцюгів початок кожного розміру збігається з кінцем попереднім. Перед побудовою базового розміру або ланцюга на об'єкті повинен бути проставлений хоча б один лінійний, ординатний або кутовий розмір.
Запросы команды DIMBASELINE:
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало второй выносной линии
Dimension text = измеренное значение
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало следующей выносной линииDimension text = измеренное значение
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало следующей выносной линииDimension text = измеренное значение
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — нажать клавишу Enter для окончания простановки размеров
Select base dimension: — нажать клавишу Enter для завершения работы команды
Якщо попередній розмір не був лінійним або якщо у відповідь на перший запит була натиснута клавіша Enter, то пропонується вибрати лінійний розмір, що буде використовуватися в якості базового. При цьому видається наступний запит:
Select base dіmensіon: - виберіть вихідний розмір
Далі випливають стандартні запити команди DІMBASELІNE.
10.11. Розмірний ланцюг (dimcontinue)
Запросы команды DIMCONTINUE:
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало второй выносной линии
Dimension text = измеренное значение
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало следующей выносной линии Dimension text = измеренное значение
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало следующей выносной линии Dimension text = измеренное значение
Specify a second extension line origin or [Undo/Select]
<Select>: — указать начало следующей выносной линии или нажать клавишу Enter
Select continued dimension: — выбрать исходный размер или нажать клавишу Enter для завершения команды
10.12. Винесення й пояснювальні написи (mleader,)
Запросы команды QLEADER:
Specify leader arrowhead location or [leader Landing fi rst/Content fi rst/Options] <Options>: — указать первую точку выноски
Specify leader landing location: — указать следующую точку выноски, а затем ввести текст
Винесення можна почати від будь-якої крапки й від будь-якого об'єкта малюнка. Всі властивості винесення, її колір, вага лінії, масштаб, тип стрілки, розмір та ін. визначаються установкою поточного розмірного стилю для першої розмірної стрілки.
10.13. Допуски форми й розташування (tolerance)
Команда TOLERANCE, призначена для формування допусків форми й розташування. Команда TOLERANCE завантажує діалогове вікно Geometrіc Tolerance, призначене для визначення параметрів допусків форми й розташування.
10.14. Редагування розміру (dimedit)
Запросы команды DIMEDIT:
Enter type of dimension editing [Home/New/Rotate/Oblique] <Home>: — выполнить операцию редактирования размеров, указав один из ключей
Select objects: — выбрать объекты
Ключі команди DІMEDІТ:
Home - повернути;
New - створення нового тексту й завантаження інтерфейсу мультитекста;
Rotate - поворот розмірного тексту;
Oblіque - нахилити розмір.
10.15. Редагування розмірного тексту (dimtedit)
Запросы команды DIMTEDIT:
Select dimension: — выбрать размер
Specify new location for dimension text or [Left/Right/Center/Home/Angle]: — указать новое положение размерного текста или ввести один из ключей
Ключі команди DІMTEDІ:
Left - розмістити текст ліворуч. Команда DІMTEDІТ із ключем Left
Rіght - розмістити текст праворуч.
Center - розмістити текст по центру.
Home - повернути. Команда DІMTEDІТ із ключем Home
Angle - кут. Команда DІMTEDІТ із ключем Angle
Контрольні питання
Перелічити типи розмірів.
Які ключі має команда як вирівняти розмірну лінію по об'єкту?
Що таке ординатні розміри?
Як визначити розмір діаметра та кутовий розмір?
Як створюються винесення?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Михайленко В.Е., Кислоокий В.Н., Лященко А.А. - геометричне моделювання й машинна графіка в САПР, 2005р. – 380с.
Никулин Е.А. - комп'ютерна геометрія й алгоритми машинної графіки, 2005р.- 129с.
AutoCAD.Система автоматизированного проектирования и выполнение чертежей. Краткое описание, М.: Ротапринт СП "Параллель", 2000- 405с.
Бергхаузер Т., Шлив Р. Система автоматизированного проектирования AutoCAD. Справочник/Перн с англ.- М,; Радио и связь, 2009. – 249с.
Шуляк И.В., AutoCAD 2009 для проектировщиков. — М.: ООО “И.Д. Вильямс”, 2009. — 960 с.
AutoCAD 2009. Руководство пользователя. — Autodesk, 2010. — 2032 с.
Соколова Т.Ю., AutoCAD 2009. Учебный курс. — СПб.: Питер, 2008. — 576 с. : ил. — (Серия “Учебный курс”)
Соколова Т.Ю., AutoCAD 2011 для студента. Самоучитель. — СПб.: Питер, 2011. — 384 с. : ил. — (Серия “Самоучитель”)
Finkeistein Ellen, AutoCAD® 2009 & AutoCAD LT® 2009 Bible. — Wileg Publishing, 2008. — 1274 p.
Ломовцев п.Б., Ченьона т.С., Чумаченко д.А.
Геометричне моделювання
В конструюванні інженерних об’єктів
Посібник до виконання самостійних робіт
Підписано до друку 14.06.2013 р. Формат 6084 1/16.
Умовн. друк. арк. х,х. Наклад х прим.
Надруковано видавницький центром ОНАХТ «Технолог».
65039, Одеса, вул. Канатна, 112
