7. Міжнародні міжурядові та неурядові організації.

Сучасні міжнародні організації поділяються на два основних типи: міжурядові та  неурядові організації. Роль таких організацій значна, і усі вони сприяють спілкуванню держав у різних сферах життя. Взагалі, поняття «міжнародна організація» використовується однаково як щодо міжнародних міжурядових організацій, так і щодо міжнародних неурядових організацій. Міжнародні міжурядові організації – це об’єднання держав чи державних інституцій, створене на погоджувальній основі, що має певні цілі, які відповідають загальновизнаним принципам міжнародного права, має постійну внутрішньо організаційну структуру та володіє міжнародною правосуб’єктністю.  Міжнародні неурядові організації – організації, утворювані міжнародною громадськістю з метою встановлення міжнародного співробітництва з актуальних питань міжнародного життя. У таких організаціях можна виділити певні ознаки міжнародних організацій: створення відповідно до міжнародного права, наявність певної організаційної структури, наявність прав та обов’язків та інші. Міжнародні неурядові організації можна поділити на такі групи:  ·       політичні, ідеологічні, соціально-економічні організації; ·       жіночі організації та організації з охорони родини та дитинства; ·       молодіжні, спортивні, наукові, культурно-просвітні організації; ·       організації в галузі преси, кіно, радіо, телебачення; ·       організації місцевих (регіональних) влад. Таким чином, міжнародні неурядові організації – це об’єднання, членами якого, на основі спільної діяльності у захисті інтересів та досягнення поставлених цілей у громадських, політичних, культурних, соціальних та економічних сферах, є суб’єкти з різних держав, та зареєстровані в країні, законодавство якої дозволяє іноземним фізичним чи юридичним особам створювати громадські організації та бути обраними у склад керівництва такої організації.

8. Право міжнародних організацій.

Право міжнародних організацій - галузь сучасного міжнародного права , норми якої визначають статус міжнародних організацій, регулюють питання їх створення та діяльності .

З моменту виникнення перших міжнародних організацій стали виникати норми , які регулюють їх діяльність, як з державами , так і між собою. У результаті був накопичений значний нормативний матеріал , який і послужив поштовхом для появі такої галузі міжнародного права як право міжнародних організацій.

У цій галузі виділяють дві групи міжнародних норм , які утворюють :

«Внутрішнє право» організації - норми, що регулюють структуру організації , компетенцію її органів і порядок роботи , статус персоналу і інше ;

«Зовнішнє право » організації - норми договорів організації з державами та іншими міжнародними організаціями.

Норми права міжнародних організацій - переважно договірні норми . У більшості своїй джерелами цієї галузі є установчі документи міжнародних організацій , а також Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р., Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 угоди про привілеї та імунітети міжнародних організацій та ін

Значення міжнародних організацій в сучасному світі зростає.

Нині їх нараховується близько 500. Передумовою для створення міжнародних організацій були адміністративні союзи галузевого характеру, що виникли наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Майже за 1ОО років міжнародні організації поступово перетворились в один з визначальних факторів розвитку міжна­родних відносин і міжнародного права.

Міжнародні організації наділені міжнародною правосуб’єктністю, здатністю вступати у зносини з іншими суб’єктами міжнародного права, укладати міжнародні договори. Відносини міжнародних організацій з державами-членами регулюються відповідними засновницькими документами (статутами), а також прийнятими організацією постановами, рішеннями, резолюціями.

Ознаки міжнародної (міждержавної) організації:

• договірна основа;

• мета;

• організаційна структура;

• правосуб’єктність;

• відповідність міжнародному праву.

Міжнародна організація – об’єднання держав на основі між­народного договору для досягнення певної мети з відповідною системою постійнодіючих органів, наділене правосуб’єктністю і засноване відповідно до міжнародного праваl.

Право міжнародних організацій – галузь міжнародного права, яка регламентує діяльність міжнародних організацій. До джерел права міжнародних організацій належать статути міжна­родних організацій і їх внутрішні акти – постанови, резолюції, рішення тощо.