- •1. Предмет, мета, завдання курсу «оп в гуманітарній галузі»
- •2. Зв'язок курсу з іншими науками
- •3. Стан оп у світі
- •4. Стан оп в Україні
- •6. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •7.Українське законодавство про оп
- •8. Закон «Про оп»
- •9. Кодекс законів про працю
- •11. Санітарні норми
- •10. Навчання працівників з оп
- •12. Нормативні акти з оп, що діють на виробництві
- •13. Днпаоп
- •15. Соціальний діалог з оп
- •16. Соціальний діалог у єс
- •17. Соціальний діалог в Укр.
- •18. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •19. Міжнар. Стандарт iso 26000 «Настанова по соц. Відповідальності»
- •20. Трудові норми моп
- •21. Основні Конвенції моп
- •22. Міжнародне співробітництво з питань оп
- •23. Діяльність моп у галузі оп
- •24. Діяльність вооз у галузі оп
- •25. Законодавчі та нпа з оп в Укр.
- •26. Державне управління оп
- •27. Функції Кабміну Укр. Щодо оп
- •28. Функції Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності
- •29. Функції Державного комітету Укр. З нагляду за оп
- •30. Система управління оп в галузі
- •31. Основні функції системи управління охороною праці в галузі
- •32. Організація охорони праці в навчальному закладі
- •33. Система управління охороною праці в навчальному закладі
- •34. Завдання системи управління оп в навч. Закладі
- •35. Принципи побудови та організаційна структура системи управління оп в навч. Закладі
- •36. Служба оп навчальному закладі, її склад
- •37. Основні функції та повноваження служби охорони праці
- •38. Державний нагляд за охороною праці
- •39. Громадський контроль за охороною праці
- •40. Положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві
- •41. Положення про роботу уповнов. Труд. Колект. З пит. Оп на підпр-стві
- •42. Основні нормат. Акти про навчання, інструктажі та перевірку знань..
- •43. Основні нормативні акти про гігієну праці та виробничу санітарію
- •44. Поняття про умови праці
- •45. Гігієнічна класифікація умов праці
- •46. Класифікація робіт за показниками шкіл. Та небезпечності факторів виробн. Середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •47. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •48. Фактори які можуть спричинити професійні захворювання у галузі
- •49. Заходи щодо попередження професійних захворювань у галузі
- •50. Нещасні випадки. Поняття. Класифікація
- •51. Розслідування та облік нещасних випадків в галузі
- •52. Реєстрація та облік професійних захворювань
- •53. Виробничий травматизм
- •54. Причини виробничого травматизму
- •55. Класифікація травм залежно від умов виникнення
- •56. Види травм. Причини травм
- •57. Підвищення безпеки праці у галузі освіти, фіз. Культури, спорту
- •58. Профілактика травматизму в галузі
- •59. Гігієнічні вимоги до навчальних приміщень (класів, аудиторій)
- •60. Гігієнічні вимоги обладнання в навчальних класах.
- •61. Умови праці. Поняття, характеристика.
- •64. Фізичні виробничі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •69. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •70. Страхування від нещасного випадку.
- •71. Принципи та види страхування.
- •72. Психологія забезпечення безпеки праці в навчальному процесі.
- •73. Колективний договір.
- •74. Трудовий договір та охорона праці.
- •75. Охорона праці жінок
- •76. Види відповідальності за порушення у сфері охорони праці.
- •79. Організація служби охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •80. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •81. Основні вимоги до начальних приміщень.
- •82. Планування навчальних кабінетів і розміщення обладнання.
- •83. Освітлення, опалення та вентиляція навчальних приміщень.
- •84. Заходи по обмежуванню дії шуму.
- •85. Атестація робочих місць.
- •87. Захист інформації, що міститься на комп’ютері.
- •89. Захист авторського права
- •90. Громадський контроль за охороною праці в навчальних закладах.
15. Соціальний діалог з оп
Соціальний діалог – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.
Соціальний діалог здійснюється на принципах:
• законності та верховенства права;
• репрезентативності і правоможності сторін та їх представників;
• незалежності та рівноправності сторін;
• конструктивності та взаємодії;
• добровільності та прийняття реальних зобов'язань;
• взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;
• обов'язковості розгляду пропозицій сторін;
• пріоритету узгоджувальних процедур;
• відкритості та гласності;
• обов'язковості дотримання досягнутих домовленостей;
• відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань.
Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі.
16. Соціальний діалог у єс
У Європейському Союзі соціальний діалог став прогресивною частиною загальної стратегії, яка забезпечила конкурентоспроможнішу позицію Європи у стосунках з основними партнерами у світі.
Соціальний діалог – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.
Країни Європейського Союзу обрали надзвичайно широкі рамки національного соціального діалогу, що виходять далеко за межі обговорення більш традиційних питань. У центрі політичних інтересів держав-членів ЄС перебуває питання зайнятості. Роль соціальних партнерів у реалізації стратегії зайнятості є вирішальною. Вони несуть головну відповідальність за проведення модернізації методів організації праці: ведення переговорів і виконання на всіх відповідних рівнях угод, спрямованих на модернізацію методів організації праці, сприяння досяг¬не¬нню необхідного балансу між гнучкістю та гарантією роботи, підвищення якості робочих місць (запровадження нових технологій, нових форм роботи тощо). Соціальні партнери завжди володіють інформацією про ринок праці, що дуже важливо для успішного проведення політики зайня¬тості, і є головними учасниками ефективного виконання погодженої політики. Всі залучені сторони мають доступ до надійних статистичних даних, іншої потрібної інформації та технічні можливості для виконання покладених на них завдань.
У сферу, яку охоплює соціальний діалог входять:
Політика оплати праці
Політика розвитку трудових ресурсів та професійної підготовки
Соціальний захист
Трудове законодавство
Безпека та гігієна праці
Соціальний діалог на рівні секторів відіграв істотну роль у проведенні реструктуризації багатьох галузей економіки, які зіткнулись із серйозними викликами нових технологій та сильним конкурентним тиском внаслідок глобалізації. Тому альтернативи соціальному діалогу у сфері соціально-трудових відносин для держави, що просувається на шляху соціальної ринкової економіки, немає.
