Порядок виконання роботи

І етап. Вибір об’єкта.

Кожен студент обирає на власний розсуд площинний об’єкт, у якому присутні топіарні форми – партер, арабеска, лабіринт, частина алеї тощо. Масштаб роботи довільний. Можливі варіанти об’єктів проектування подаються у додатках.

ІІ етап. Розробка креслення.

Фрагмент ескізу проектованого об’єкта:

1 – бордюр із самшиту вічнозеленого; 2 – квітник із бегонії вічноквітучої (біла); 3 – квітник із бегонії вічноквітучої (пурпурова); 4 – живоплоти із тису ягідного; 5 – газон; 6 – доріжка

За прикладом, наведеним вище, кожен студент розробляє графічне зображення майбутнього об’єкта на листі ватману чи міліметрового паперу. Зображення виконується у довільному масштабі з урахуванням того, що макет повинен мати розміри 50х50 см. На кресленні цифрами вказуються основні композиційні елементи. Поряд із зображенням додаються умовні позначення та експлікація.

ІІІ етап. Підготовка основи макету.

Основою макету служить лист ДВП або фанери розміром 50х50 см (для забезпечення жорсткості конструкції). На нього наклеюється лист пінопласту (завтовшки 1-2 см) такого ж розміру; пінопласт дозволяє легко встромляти сірники та зубочистки, які служать конструктивними елементами. На пінопласт можна наклеїти лист ватману білого кольору або зразу зеленого (це буде фон газону). До паперу будуть краще клеїтися усі складові частини композиції.

IV етап. Перенесення візерунка на основу макета.

Після підготовки основи на верхній шар паперу простим олівцем наноситься задуманий візерунок. На цьому етапі важливо зберегти всі розміри і пропорції, щоб композиція мала реалістичний вигляд.

V етап. Створення об’ємних фігур та елементів.

Із різноманітних інертних матеріалів на основу, зображену на ватмані, наклеюються та кріпляться усі конструктивні елементи. Наприклад, у якості бордюрів чи живоплотів можна використати самоклеючий поролон, який можна придбати у господарських магазинах. Він може мати різну ширину і товщину. Формовані дерева можна створювати із того ж поролону чи пінопласту, які добре надаються до формування. Кріплять ці фігури за допомогою сірників чи зубочисток, які добре входять у поролонову основу. Для моделювання різних видів відсипки чи покриття доріжок часто використовують крупи (рис, пшоно), які висипають на змащену клеєм поверхню (краще брати клей ПВА), а потім фарбують у потрібний колір. Будівлі та споруди, які мають строгу геометричну форму, клеять з паперу і кріплять до основи.

VI етап. Фарбування основи та окремих елементів макета.

Після того, як усі елементи добре закріплені до основи (приблизно через 3-5 годин після клеєння) починають розфарбовувати складові макету, які потребують тонування. Наприклад, зелений фон газону доцільно створювати методом відмивки, тобто на білу поверхню ватману широким пензлем наносять розчин акварельної фарби чи гуаші. Такий спосіб забезпечує рівномірний тон.

Поролонові чи пінопластову деталі слід просочувати таким ще розчином акварелі чи гуаші до повного тонування. В цьому випадку можна скористатися піпеткою і вносити фарбу поступово крапельним способом.

Іноді деталі розфарбовують перед клеєнням на основу, однак у цьому випадку на них будуть видимі плями клею, що випадково потрапляють.

Загалом уся робота повинна виконуватися акуратно, без поспіху, оскільки від цього залежить остаточний результат. І, насамкінець: головною метою створення макету є відтворення та моделювання різних топіарних композицій, тому слід звертати увагу не на яскравість композиції чи оригінальність деталей, а на правдивість виконуваного фрагменту та його масштаб.