4.8. Радіаційний і хімічний захист

4.8.1. Заходи радіаційного та хімічного захисту повинні включатися окремими розділами до всіх планів, які передбачають виконання заходів цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що пов'язані з можливим викидом у довкілля радіоактивних та небезпечних хімічних речовин.

4.8.2. На випадок радіаційних аварій як окремі документи повинні розроблятися:

• аварійні плани об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;

• плани реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи регіонального та місцевого рівнів, уся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС України;

• плани реагування на радіаційні аварії функціональних підсистем Системи.

4.8.3. При накладенні зон можливого забруднення від різних видів небезпечних хімічних речовин (далі - НХР) і зон радіоактивного забруднення, у яких може опинитися об'єкт на такому об'єкті і в аварійно-рятувальних формуваннях, які залучатимуться для виконання аварійно-рятувальних робіт у цих зонах, повинні використовуватись засоби захисту органів дихання від кожної конкретної НХР і засоби захисту органів дихання і шкіри від радіоактивних речовин або уніфіковані (багатофункціональні) засоби захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

4.8.4. Для аварійно-рятувальних формувань, які призначені для виконання робіт у зонах можливого радіоактивного забруднення місцевості при радіаційних аваріях, керівниками цих формувань повинні розроблятися типові режими радіаційного захисту.

4.8.5. Керівники об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, та хімічно небезпечних об'єктів, на випадок надзвичайних ситуацій з метою зниження шкідливого впливу радіоактивного опромінення і НХР, повинні забезпечувати проведення спеціальної обробки одягу, обладнання, майна і транспортних засобів, а також санітарну обробку працівників об'єкта.

4.8.6. На всіх ПНО або ОПН, які виробляють, використовують, транспортують, переробляють або зберігають НХР і радіоактивні речовини, повинні:

• розроблятися інструкції і визначатися критерії, методи та методики з забезпечення спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки;

• здійснюватися практичні заходи з радіаційного і хімічного спостереження та створюватися запаси дезактивуючих та дегазуючих речовин відповідно до пункту 4.2 цих Правил.

4.9. Державний нагляд і контроль у сфері техногенної безпеки

4.9.1. Здійснення державного нагляду і контролю у сфері техногенної безпеки покладається на Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки та її територіальні інспекції.

4.9.2. У разі виявлення під час перевірки об'єктів порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та цих Правил, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю населення, посадові особи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки застосовують запобіжні заходи в межах своїх повноважень.

4.9.3. За результатами перевірки питань цивільного захисту та техногенної безпеки на об'єкті, керівник об'єкта повинен забезпечити розробку плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених у ході перевірки.

Копія плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених у ході перевірки об'єкта з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, надається посадовій особі, яка організувала перевірку.

4.9.4. У разі недотримання умов дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки або порушення законодавства у сфері цивільного захисту посадові особи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки в установленому порядку можуть вносити пропозиції щодо зупинення дії цих дозволів до відповідних органів, які їх видали.

4.9.5. ОПН, перелік груп яких визначено у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788 ( 1788-2002-п ) "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру", проводять обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна ними внаслідок пожеж та аварій на цих об'єктах.

4.9.6. Згідно з чинним законодавством під час проведення планових та позапланових перевірок ОПН перевіряється наявність декларації безпеки та договорів обов'язкового страхування.

4.10. Особливості виконання вимог техногенної безпеки на об'єктах, які потрапляють у зону можливої небезпеки від ПНО або ОПН

4.10.1. Керівники об'єктів, установ і організацій, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, повинні враховувати можливу небезпеку, що може виникнути на їх територіях при виникненні надзвичайних ситуацій на ПНО або ОПН, і:

• розробляти плани захисту персоналу;

• забезпечувати персонал відповідними засобами захисту органів дихання;

• створювати відповідні евакуаційні органи, які мають здійснювати всі заходи, наведені у пункті 4.7 Правил;

• здійснювати взаємодію з керівництвом ПНО або ОПН щодо оповіщення про небезпеку, що може впливати на діяльність об'єкта;

• організовувати навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• виконувати інші вимоги цих Правил стосовно забезпечення техногенної безпеки на території своїх об'єктів.

4.11. Особливості виконання вимог техногенної безпеки на небезпечних територіях

4.11.1. У зонах особливого режиму використання земель забороняється:

• постійне проживання населення;

• будівництво будинків, споруд, розміщення інших господарських об'єктів, інженерних та транспортних комунікацій, що створюють загрозу безпеці населення, об'єктам, обладнанню та майну, що в них знаходяться;

• проведення будь-яких інших робіт, що можуть проводитися з дозволу місцевих органів виконавчої влади, а також сільськогосподарських робіт і робіт, пов’язаних з різного роду профілактичними заходами (протипожежними, сільськогосподарськими тощо), без попереднього письмового погодження відповідальної посадової особи за виконання цих робіт з керівником відповідного об'єкта;

• розміщення автозаправних та автогазозаправних станцій і складів пально-мастильних матеріалів;

• будівництво гаражів та автостоянок, садових та дачно-садових споруд, автомобільних доріг I-V категорій;

• влаштовування звалищ, вилив розчинів кислот, солей та лугів, що спричиняють корозію;

• розміщення спортивних майданчиків, стадіонів, ринків, зупинок громадського транспорту, місць відпочинку населення (санаторіїв, пляжів тощо);

• організація заходів, пов'язаних з масовим скупченням населення;

• збереження сіна і соломи;

• розгортання польових станів і таборів для худоби, розміщення пересувних та стаціонарних пасік;

• розбирання і руйнування водопропускних, берегоукріплювальних, земляних та інших споруд, що захищають об'єкти магістрального трубопровідного транспорту від руйнування, а прилеглу територію і навколишню місцевість - від аварійного розливу продукту, який транспортується магістральним трубопроводом;

• розведення вогню і розміщення відкритих або закритих джерел вогню.

4.11.2. Власники військових об'єктів розміри зон особливого режиму використання земель визначають за погодженням з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами МНС.

Додаток 1 до підпункту 4.4.10 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях

ЗРАЗОК РЕГЛАМЕНТ надання інформації про аварію

Хто інформує	Кого інформує	Порядок інформування
Диспетчер ВАТ "КЕЗ" (у нічний час, святкові та вихідні дні - черговий оператор АТС)	Голову правління ВАТ "КЕЗ"	1. Усно не пізніше 3 хвилин за формою 1 (усно)
	Оперативного чергового Солом'янського районного управління ГУ МНС у м. Києві (тел. _____)|	1. Усно не пізніше 5 хвилин за формою 1 (усно) 2. Письмово факсом 247-30-50 не пізніше30 хвилин від початку аварії

Начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки В.Ф.Стоєцький

Додаток 2 до підпункту 4.4.10 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях.

Форма N 1

ЗРАЗОК

ПОВІДОМЛЕННЯ про надзвичайну ситуацію

N з/п	Параметри донесення	Зміст інформації
	Код НС	10201 (визначається завчасно на кожний вид аварії)
	Дата	|______ день ______ місяць |_______ рік
	Вид	пожежа, вибух |(написати точно або підкреслити необхідне) підкреслити необхідне)
	Місце, де виникла НС	На АЗС підприємства вказати точно місце |/об'єкт, на якому сталась аварія/ і характер аварії)
	Найменування об'єкта і його відомча належність	Відкрите акціонерне товариство "Київський електричний завод"
	Масштаби НС	Охоплено територію АЗС (200 кв.м.)(перелічити всі об'єкти, що охоплені аварією, з визначенням меж аварії)
	Склад сил і засобів, що знаходяться в районі НС	2 бригади швидкої медичної допомоги, 3 пожежних підрозділи
	Вжиті заходи Необхідність у залученні додаткових сил і засобів (що необхідно, кількість)	Забезпечено гасіння пожежі, із зони аварії виведено 20 осіб, до лікарні відправлено 2 особи у легкому стані ураження
	Прізвище, ім'я та по батькові начальника штабу з ліквідації наслідків НС |(керівника робіт), його телефон	Лопушенко Олександр Васильович, 245-34-21
	Керівник об'єкта	Голова правління ВАТ «Київський електричний завод» Суслов Сергій Миколайович

____ ___________ ______ року

Виконавець: _____________ прізвище ____________ телефон _________

Начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки В.Ф.Стоєцький Додаток 3 до підпункту 4.5.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях ___________________________________ (управління, заклад, установа)

ЖУРНАЛ реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки

___________________________________ (відділ, підрозділ, служба)

Начало формы

Загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд

Л118 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і

Держнаглядохоронпраці України 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ) Із змінами, внесеними згідно з

Наказом Держбуду N 184/140 ( z0589-99 ) від 28.07.99 ).

Л119 Запорожець О.І - Основи охорони праці

http://pidruchniki.ws/16280414/bzhd/zabezpechennya_bezpeki_virobnichogo_obladnannya

Л120 Керб Л.П. «Основи охорони праці (2003)»Предмет «Економіка праці»

http://library.if.ua/books/86.html

Л 121 Забезпечення безпеки виробничого обладнання і технологічних процесів основні вимоги

http://uareferat.com/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8

Для того, щоб забезпечити безпеку людини, надійність і зручність експлуатації виробничого обладнання необхідно:

- Забезпечувати безпеку працюючих при монтажі, введенні в експлуатацію та експлуатації обладнання (як у випадку його автономного використання, так і у складі технологічних комплексів);

- Використовувати органи управління і відображення інформації, відповідні ергометричний вимогам і розташовані таким чином, щоб не викликати підвищену стомлюваність і негативно психологічний вплив;

- Використовувати систему управління обладнанням, що забезпечує надійне і безпечне її функціонування на всіх режимах роботи і при всіх зовнішніх впливах в умовах експлуатації обладнання.

Надійність (ймовірність порушення нормальної роботи) обладнання забезпечується вибором міцних конструктивних елементів, безпечних параметрів робочих процесів і конструктивних рішень, а також використанням контрольно-вимірювальних приладів, регуляторів, автоматики і засобів захисту людей.

Контроль обліку вимог безпеки в документації на проектування нових машин і технологій виробляється при її експертизі, яка проводиться за участю Санепідемнагляду і незалежних громадських організацій як на етапі проектування, так і перед виробництвом і впровадженням нового обладнання або технологічних процесів.

Безпека праці досягається забезпеченням безпеки будівель та споруд, виробничих процесів і обладнання. Вирішення питань охорони праці здійснюється на стадіях проектування, виготовлення й експлуатації різних об’єктів виробничого призначення.

Основні вимоги до виробничих будівель та споруд

Забезпечення безпечного стану будівель і споруд досягається шляхом реалізації вимог охорони праці при будівництві, реконструкції, експлуатації й ремонті будівель і споруд. Ці вимоги, викладені в будівельних нормах і правилах для різних будівель і споруд у БНіП.

Основні вимоги до будівель виробничого призначення викладені в СНиП 2.09.02-85, санітарних нормах проектування промислових підприємств СН 245-71, а також галузевих нормативних документах.

При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для працюючих, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування.

Об'єм виробничих приміщень на одного працівника згідно з санітарними нормами повинен складати не менше 15 м³, а площа приміщень — не менше 4,5 м^2.

Якщо в одній будові необхідно розмістити виробничі приміщення, до яких з точки зору промислової санітарії та пожежної профілактики висуваються різні вимоги, то необхідно їх групувати таким чином, щоб вони були ізольованими один від одного. Цехи, відділення та дільниці зі значними шкідливими виділеннями, надлишком тепла та пожежонебезпечні необхідно розташовувати біля зовнішніх стін будівлі і, якщо допустимо за умовами технологічного процесу та потоковістю виробництва—на верхніх поверхах багатоповерхової будівлі. Не можна розташовувати нешкідливі цехи та дільниці (наприклад, механоскладальні, інструментальні, ЕОМ тощо), а також конторські приміщення над шкідливими, оскільки при відкриванні вікон гази та пари можуть проникати в ці приміщення.

Приміщення, де розташовані електрощитові, вентиляційне, компресорне та інші види обладнання підвищеної небезпеки повинні бути постійно зачиненими на ключ, з тим, щоб в них не потрапили сторонні працівники.

З метою запобігання травматизму у виробничих приміщеннях необхідно застосовувати попереджувальне пофарбування будівельних конструкцій та знаки безпеки (ТОСТ 12.4.026-76 „Цвета сигнальные и знаки безопасности"). Наприклад, жовтим кольором (або із чорними смугами) фарбують низько розташовані над проходами конструкції, звуження проїздів, малопомітні сходинки, виступи та перепади в площині підлоги.

Ширина основних проходів всередині цехів та дільниць повинна бути не менше 1,5 м, а ширина проїздів — 2,5 м.

Двері та ворота, що ведуть безпосередньо на двір, необхідно обладнати тамбурами або повітряними (тепловими) завісами.

Для обробки та захисту внутрішніх поверхонь конструкцій приміщень від дії шкідливих та агресивних речовин (наприклад, кислот, лугів, свинцю) та вологи використовують керамічну плитку, кислотостійку штукатурку, олійну фарбу, які перешкоджають сорбції цих речовин та допускають миття поверхонь.

Висота виробничих приміщень має бути не менше 3,2 м, а для приміщень енергетичного та складського господарства — З м. Відстань від підлоги до конструктивних елементів перекриття — 2,6 м. Галереї, містки, сходи і майданчики повинні бути завширшки не менше 1 м і загороджені поручнями висотою 1 м і внизу повинні мати бортики висотою 0,2 м.

Всі майданчики, які розташовані на висоті понад 260 мм від підлог повинні мати поруччя Санітарні металеві сходи для обслуговування обладнання встановлюються під кутом, що не перевищує 45° з відстанню

між сходинками 230—260 мм і шириною сходів 250—300 мм Для обслуговування обладнання, котре відвідується 1—2 рази на зміну і яке розташоване на майданчиках з різницею у відмітках не більше 3 м допускається кут нахилу сходів 60°       

Поруччя фарбують у жовтий (червоний) колір, а стояки — у білий Сходи виготовляються ребристими або із смугастої сталі

Ширина виходів з приміщень має бути не меншою 1 м, висота н 2,2 м. При русі транспорту через двері їх ширина повинна бути н 0,8 м більше з обох боків габариту транспорту.        

Підлоги виробничих приміщень повинні бути зносостійкими, теплими неслизькими, щільними, легко очищуватись, а в деяких цехах т? дільницях — волого-, кислото- та вогнестійкими Через підлогу в інші приміщення не повинні проникати вода, мастила, шкідливі речовини, гази

Забезпечення безпеки технологічних процесів досягається завдяки розробці й впровадженню технологічних процесів, які розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ "Процессы производственные. Общие требования безопасности", а також вимог державних і галузевих стандартів безпеки праці за видами технологічних процесів і робіт, норм і правил органів державного нагляду.

Безпека виробничих процесів значною мірою залежить від рівня організації та планування цехів, ділянок, від облаштованості та організації робочих місць. Вона забезпечується комплексом проектних та організаційних рішень, який містить: відповідний вибір технологічних процесів, робочих операцій, виробничого обладнання, порядок його обслуговування й умови його розміщення, засоби зберігання і транспортування матеріалів, заготівок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва, засобів захисту працівників.

Виробничі процеси мають бути пожежо- і вибуховобезпечними, а також не повинні забруднювати навколишнє середовище шкідливими виробами.

Загальні вимоги до виробничих процесів передбачають:

вибором більш безпечного технологічного процесу - заміну технологічних процесів та операцій, пов’язаних з виникненням небезпечних і шкідливих факторів, процесами та операціями, при виконанні яких ці фактори відсутні;

вибір виробничого майданчика і виробничих приміщень;

вибір безпечного виробничого обладнання;

комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

застосування дистанційного управління технологічними процесами;

герметизацію обладнання;

застосування дистанційного управління, систем контролю і попереджувальної сигналізації при виникненні небезпечних ситуацій.

застосування засобів колективного і індивідуального захисту працівників;

усунення контакту працівників з матеріалами, заготовками, готовою продукцією, відходами виробництва, які справляють небезпечну дію;

перехід від періодичних процесів до безперервних;

застосування контролю й управління технологічними процесами;

використання раціональних режимів праці та відпочинку.

професійний відбір, інструктування, навчанням і перевірка знань з охорони праці;

за необхідності пред'являються додаткові вимоги до персоналу: за віком;станом здоров’я, знаннями тощо.

постійний нагляд контроль за виконанням вимог безпеки, промсанітарії та гігієни праці.

Щодо безпеки виробничого обладнання, то її слід охарактеризувати як властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

вибором більш безпечного обладнання;

застосуванням в конструкції засобів захисту, механізації, автоматизації та дистанційного керування;

дотриманням ергономічних вимог.

Механізація виробничих процесів - один із шляхів поліпшення умов праці на виробництві. Однак застосування механізмів і машин у сфері виробництва, з одного боку, веде до полегшення чи ліквідації важкої фізичної праці і тим самим поліпшує умови праці, а з іншого - до появи в сфері виробництва небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що зумовлюють нещасні випадки, у тому числі з важкими і смертельними наслідками. Це пояснюється тим, що механізми і машини, зазвичай, мають: великі швидкості обертання валів, маховиків, коліс; підвищені тиски рідин, газу; живлення електричним струмом; вузли й деталі, що рухаються.

Автоматизація, яка є вищим ступенем механізації, припускає у загальному вигляді впровадження в сферу виробництва дистанційного керування машинами, приладами, автоматизованих систем керування технологічними процесами, замкнутих телеметричних і телевізійних систем керування й контролю як цілих технологічних процесів, так і окремих параметрів. При автоматизації виробництва функції робітника зводяться до контролю за роботою машин, а, головне, робітничий персонал знаходиться на безпечній відстані від машин і механізмів, у сфері недосяжності дії їхніх небезпечних і шкідливих факторів. Автоматизація - це основа для корінного поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.

Конструкції машин і виробничого обладнання повинні проектуватися так, щоб вони не були джерелом несприятливого впливу на людину. Це означає, що конструкції обладнання повинні відповідати вимогам підтримки на робочому місці санітарно-гігієнічних умов праці на рівні нормативів, установлених законодавством про охорону праці. У проектуванні конструкцій машин і виробничого обладнання має враховуватися також забезпечення обслуговування обладнання в сприятливих для працівника позах із застосуванням зусиль, траєкторії, швидкості та кількості рухів суглобів у фізіологічно допустимих позах.

Вимоги виробничої ергономіки випливають з особливостей нормального функціонування органів чуття людини, наприклад: зумовленості кута зору, рівня інтенсивності сигналу обсягу інформації, яку працівник має сприймати й переробляти. Це означає, що конструкція обладнання повинна відповідати анатомо-фізіологічним і психофізичним особливостям будови й функціонування органів людини.

Забезпечення безпеки виробничого обладнання Досягається виконанням вимог безпеки до обладнання, які встановлені міждержавними стандартами: ГОСТ 12.2.003-74. «ССБТ. Оборудование производственное»; ГОСТ 12.2.049-80 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования»; ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные», стандартом ГОСТ 12.2.003-91, ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования безопасности". Ці вимоги містяться в технічній документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та збереження виробничого обладнання.

Вимоги до конкретного обладнання, крім того, встановлені в стандартах, нормах і правилах органів державного нагляду та інших нормативно-технічних документах з безпеки праці.

Жоден зразок нової машини, механізму й іншого виробничого обладнання не можна передавати у серійне виробництво, якщо він не відповідає вимогам охорони праці. Нові чи реконструйовані виробничі об’єкти засобу виробництва не можна приймати в експлуатацію, якщо вони не мають сертифіката безпеки. Рівень безпеки виробничого обладнання забезпечується технічними й організаційними заходами, здійсненням атестації робочих місць, контролем за станом і експлуатацією обладнання; проведенням згідно з графіком планових запобіжних ремонтів.

Важливе значення для здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткування, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць.

Порядок розташування устаткування і відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Однак, у всіх випадках, до устаткування, що має електропривод, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі сторони неробочої зони. Виробничі меблі (шафи, стелажі, столи тощо) можна ставити впритул до конструктивних елементів будівлі — стін, колон.

Обладнання повинно бути безпечним як при нормальних умовах, так і при дії різних факторів навколишнього середовища (високих і низьких температур і вологості повітря, агресивних речовин, мікроорганізмів, грибків, сонячної радіації та ін.)

Використовуване обладнання не повинно забруднювати навколишнє природне середовище вище встановлених норм, бути пожежо-і вибухобезпечні.

Конструкція робочого місця, його розміри й взаємне розміщення його елементів покликані відповідати антропометричним, фізіологічним характеристикам людини (що зумовлюють раціональну робочу позу, зменшення статичних навантажень, оптимізацію робочої зони та інформаційних потоків), а також характеру роботи. Організація робочих місць повинна забезпечувати вільність рухів працівників, безпеку виконання трудових операцій.

Створення нешкідливих і здорових санітарно-гігієнічних умов праці

Передбачає проведення контролю за впливом виробничих факторів на здоров'я працюючих, визначення фактичних значень конкретних параметрів виробничих факторів і приведення їх у задані межі, створення санітарно-побутових умов, які повинні відповідати діючим санітарним нормам. Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці припускає усунення причин виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях і застосування ефективних засобів колективного захисту відповідно до вимог державних стандартів за видами небезпечних і шкідливих виробничих факторів, санітарних норм і правил.

Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального і колективного захисту

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про охорону праці": "На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийно-знешкоджувальні засоби".

Роботодавець зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

До засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) відносяться : костюми ізолюючі; засоби захисту органів дихання; засоби захисту ніг, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти, засоби дерматологічні захисні, засоби захисту комплексні.

Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працюючих

Передбачає виконання вимог існуючих на підприємстві правил внутрішнього розпорядку, що забезпечить режим праці й відпочинку робітників.

Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників

Передбачає попередні й періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування і проведення лікувально-профілактичних заходів щодо попередження захворювань.

Створення здорових санітарно-побутових умов для працівників

Передбачає обладнання санітарно-побутових приміщень і їхнє функціонування відповідно до вимог БНіП ІІ-92-76 "Допоміжні будинки й приміщення промислових підприємств. Норми проектування" і БНіП 2.04.05-92 "Опалення, вентиляція й кондиціювання повітря".

Професійний відбір робітників по окремих професіях

Передбачає установлення фізіологічної й психофізіологічної придатності працюючих з окремих спеціальностей до безпечного виконання робіт відповідно до міжгалузевих методичних рекомендацій з психофізіологічного професійного відбору.

ФОНДОВІ ЛЕКЦІЇ

З навчальної дисципліни «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ» для студентів всіх спеціальностей

Червоноградського гірничо-економічного коледжу

ВСТУП

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

План

1.1. Складові безпеки життєдіяльності

1.2. Предмет безпеки життєдіяльності

1.3. Аксіоми безпеки життєдіяльності

1.4. Головні визначення - безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека.

1.5. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства

1.6. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

1.7. Визначення потенційно-небезпечних об'єктів і територій. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів