- •Мета і завдання дисципліни
- •Зміст навчальної програма курсу “Історія української культури” плани семінарських занять
- •Тематика семінарських занять
- •Методичні вказівки щодо самостійної підготовки до семінарських занять Семінарське заняття №1
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №2
- •Семінарське заняття №3
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Література:
- •Семінарське заняття №6
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Тема : На зламі століть (кінець хіх – початок хх ст.)
- •Українська культура в умовах українізації 20-х років.
- •Методичні вказівки
- •Критерії оцінювання
- •Література Навчальні посібники:
- •Література до всього курсу
Тема : На зламі століть (кінець хіх – початок хх ст.)
Українська культура в умовах українізації 20-х років.
Мета: познайомити студентів зі специфікою розвитку української культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
План
1. Розвиток освіти в Україні кінець ХІХ – початок ХХ ст.
2. Революційно-демократичні мистецькі напрями.
3. Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розстріляне відродження.
4. Розвиток театрального мистецтва. Зародження кінематографа.
5. Архітектурні течії кінця ХІХ – початку ХХ ст.: модерн та конструктивізм.
6. Образотворче мистецтво: живопис, скульптура, графіка.
Теми рефератів, доповідей
1. Науково-дослідна діяльність ВУАН в 1920-ті рр.
2. Український футуризм.
3. Естетика театру Л.Курбаса.
4. Зародження українського кіно.
5. Людина і революція на сторінках української прози 1920-х років.
Методичні вказівки
1.При підготовці до питання варто з’ясувати для себе значення для становлення освіти Жіночої недільної школи Христини Алчевської та Товариства розповсюдження шкільної освіти в Україні, а також подальші зміни та нововведення у системі української освіти.
Окреме місце в цьому питанні посідає розгляд політики коренізації та затвердження у 1920 р. радянської системи освіти, а також постать А. Макаренка.
2. У питанні з'ясовуємо специфіку європейського модерну, й аж тоді визначаємо унікальні риси вітчизняного модернізму в усіх його мистецьких виявах. Слід розглянути основні тенденції та напрями культурного процесу в Східній Європі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): позитивізм, реалізм, модернізм, становлення масової культури; еволюцію політичної культури Наддніпрянської і Західної України в умовах становлення парламентських інституцій і регіональних органів самоврядування.
3. Розглядаємо українську літературу: нові тенденції; мистецькі об´єднання (неокласики, «Гарт», «Плуг», «ВАПЛІТЕ»). У межах літературного процесу зупиняємося на аналізі літературної дискусії 1925-1928 рр. Окремим пластом розглядаємо літературу в тоталітарній державі як історико-культурний феномен. Тоталітарна ідеологія як секулярна релігія та її вплив літературу. Культура в тоталітарній державі: мартиролог репресованих митців.
4. Театральне мистецтво України зазначеного періоду подаємо від професійних труп до професійних стаціонарних театрів, зокрема аналізуємо важливість таких постатей як М. Кропівницький, М. Старицький, М.Садовський, П. Саксаганський.
Український неоромантичний кінематограф і творчість О.Довженка аналізуємо у порівнянні з театральними експериментами Леся Курбаса.
5. Описуємо становлення «єдиного великого стилю», що утворився за допомогою нових композиційних прийомів, матеріалів та конструкцій - модерну. У зв'язку із цим виокремлюємо постаті В. Кричевського та В. Городецького як найяскравіших архітекторів-модерністів в Україні.
На початку ХХ ст. на базі ідей модерна з'являється тяжіння до авангардних тенденцій в мистецтві, зокрема звернення до максимально геометризованої форми. На основі таких поглядів у радянській архітектурі 1920-1930-х років з'являється новий стилістичний напрям, що отримав назву «конструктивізм». Аналізуємо найяскравіші прояви конструктивізму в Україні, зокрема споруди тогочасної столиці України – Харкова.
6. Аналізуємо станковий живопис товариства пересувних виставок, зокрема А. Куїнджі, М. Пимоненка, М. Ге, І. Рєпіна. Детально розглядаємо творчість представників революційно-демократичних мистецьких напрямів: О. Мурашка, І. Труша, О. Новаківського, В. Кандинського, К. Малевича, Д. Бурлюка та інших.
Література:
1.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.-С.448-471, 537-572.
2.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.506-524.
3. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992.- С.302-321.
Семінарське заняття №8
Тема : Радянський етап розвитку української культури
(30-70 рр. ХХ ст.)
Мета: познайомити студентів зі специфікою розвитку української культури в умовах тоталітаризму.
План
1. Індустріалізація та розвиток освіти у 30-70 рр. ХХ ст.
2. Літературний процес епохи тоталітаризму.
3. Становлення звукового кіно. Українське «поетичне» кіно.
4. Живописне мистецтво доби «соцреалізму». Народні майстри.
5. Містобудування та «сталінський ампір» в архітектурі. Монументальна скульптура.
6. Музична культура радянської України.
Теми рефератів, доповідей
Проблема захисту української мови у публіцистиці І.Дзюби.
С.Параджанов і українське “поетичне кіно”.
Історична проза П.Загребельного.
Стан середньої освіти в УРСР в 1950-1980-ті роки.
Поезія Л.Костенко 1960-х років.
Міф про радянську людину в українській літературі тоталітарної доби.
О.Гончар і українська культура другої пол. ХХ ст.
Українська інтелігенція 1950-1970-х рр.: особливості формування, світогляд, місце у суспільстві.
