Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
51 Кб
Скачать
☆
  1. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право

Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб’єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітних держав, на рівні міжнародних неурядових організацій, регулюються вони або національним правом відповідної держави, або нормами міжнародного приватного права.

Існує тісний взаємозв’язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права:

– і те, й інше, у широкому розумінні, регулюють міжнародні відносини;

– у загальних початках: відбувається переломлення основних принципів міжнародного публічного права в доктрині міжнародного приватного права;

– і в міжнародному публічному праві, і в міжнародному приватному праві завжди визнається правосуб’єктність іншої держави;

– міжнародні договори з питань міжнародного приватного права не можуть суперечити принципам міжнародного публічного права, у такий спосіб установлюються загальні цілі створення правових умов для міжнародного співробітництва в різних галузях.

Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер («ускладнені» іноземним елементом), не повинне суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права.

Слід також брати до уваги, що міжнародні угоди, які регулюють цивільно-правові відносини (договори у сфері міжнародного приватного права), у багатьох випадках впливають на розвиток міжнародних міждержавних договорів.

Розмежування між міжнародним публічним і міжнародним приватним правом можна провести за різними параметрами:

– за суб’єктами: у міжнародному публічному праві суб’єктами є держави, нації і народності, що борються за незалежність, міжнародні організації, а в міжнародному приватному праві – фізичні і юридичні особи;

– за предметом правового регулювання: у міжнародному публічному праві ним є міждержавні міжвладні відносини, а в міжнародному приватному праві це міжнародні приватноправові відносини (цивільні, сімейні, трудові й ін.);

– за джерелами: у міжнародному публічному праві – це міжнародний договір, міжнародний звичай та ін., а в міжнародному приватному праві їх коло значно ширше – це національне законодавство, міжнародні договори, торговельні звичаї та ін.;

– за методом правового регулювання: у міжнародному публічному праві це узгодження воль держав, у міжнародному приватному праві – подолання колізій (зіткнення законів);

– за видами відповідальності: у міжнародному публічному праві настає між­народно-правова відповідальність, а в міжнародному приватному праві – цивільно-правова;

– за сферою дії: у міжнародному публічному праві цю сферу можна визначити як глобальну (вона охоплює всі держави й інші суб’єкти міжнародного публічного права), а в міжнародному приватному праві вона має національні межі (у кожній державі є своє міжнародне приватне право).

  1. Галузі й інститути міжнародного права

Система міжнародного права – це об’єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозалежних елементів:

– загальновизнаних принципів;

– норм міжнародного права (договірних і звичайно-правових);

– рішень і рекомендаційних резолюцій міжнародних організацій;

– рішень міжнародних судових органів;

– а також інститутів міжнародного права.

Існують такі інститути міжнародного права, як інститут міжнародного визнання, інститут правонаступництва стосовно договорів, інститут міжнародної відповідальності й інші.

Всі ці елементи системи в різних сполученнях складають галузі міжнародного права: галузь морського права, галузь дипломатичного права, галузь права міжнародних договорів та інші.

Кожна галузь являє собою самостійну систему, але кожна може вважатися і підсистемою в рамках цілісної, єдиної системи міжнародного права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]