2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
Валютні операції — це операції (див. рис. 8.4):
- пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком тих, що здійснюються між резидентами у валюті України;
- пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;
- пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням по території України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей.
Рис. 8.4. Класифікація валютних операцій
Валютні цінності - це:
- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
- іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Валютні операції являють собою операції обміну однієї національної валюти на іншу через купівлю-продаж на валютних ринках. Розглянемо біль детально конверсійні операції.
Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку з купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату (див. рис. 8.5).
Рис.8.5. Класифікація конверсійних валютних операцій
Угоди з негайною поставкою — купівля-продаж валюти на умовах її поставки банками-контрагентами не пізніше ніж на другий банківський день з дня укладання угоди за курсом, що зафіксований на момент її укладання.
Угоди today — конверсійна операція з датою валютування в день укладання угоди.
Угоди tomorrow — конверсійна операція з датою валютування на наступний робочий банківський день за днем укладання угоди.
Угоди spot — конверсійна операція з датою валютування на другий робочий банківський день з дня укладання угоди. При цьому враховуються робочі дні в країнах валют, з якими укладаються угоди, тобто якщо наступний день за датою угоди є неробочим для однієї валюти, термін поставки валют збільшується на один день. Наприклад, для угод, укладених у четвер, термін поставки валюти — понеділок, у п’ятницю — вівторок.
Традиційно базовою валютною операцією є угода спот і базовим курсом є курс спот- курс на момент укладання угоди при умові обміну валюти банками-контрагентами на другий робочий день з дня заключення угоди. Саме на базі курсів спот розраховуються інші курси угод на валютному ринку — крос-курси, курси форвардних і ф’ючерсних угод.
За допомогою операцій спот банки забезпечують потреби своїх клієнтів в іноземній валюті, перелив капіталів, у тому числі «гарячих» коштів, з однієї валюти в іншу, здійснюють арбітражні та спекулятивні операції.
Для страхування ризиків курсових коливань на ринку з’явилися нові інструменти — термінові валютні операції. Термінові угоди — конверсійні угоди з поставкою обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою строк після її укладення за курсом, зафіксованим на момент її укладення (див. рис. 8.6).
Рис. 8.6. Класифікація термінових угод
Сьогодні строкові валютні операції досить популярні, оскільки вони дають змогу не тільки страхувати ризики, а й ще мати великі прибутки на торгівлі валютними контрактами. Укладення валютних строкових угод відбувається на спеціалізованих біржах у великих міжнародних фінансових центрах, таких як Лондон (Лондонська біржа фінансових ф’ючерсів — LIFFE), Чикаго (Чиказька біржа опціонів — CBOE), Нью-Йорк (Нью-Йоркська ф’ючерсна біржа — NYFE).
Курс валют за строковими угодами відрізняється від курсу за операціями спот. Хоча, як правило, напрямок динаміки курсів за поточними і строковими угодами збігається, це не виключає відповідної автономності зміни курсів за строковими угодами, особливо в періоди криз або спекуляцій з валютами. Різниця між курсами становить відповідну величину, що називається дисконт чи премія.
Форвардна операція — це угода між банком і його клієнтом (або іншим банком) на купівлю або продаж визначеної кількості зазначеної іноземної валюти за курсом обміну, зафіксованим під час укладання угоди, для виконання (тобто поставки валюти та її оплати) в майбутньому часі, зазначеному в контракті (див. рис. 8.7). Цей час являє собою конкретну дату чи період між двома конкретними датами. Форвардні угоди є твердими та обов’язковими для виконання на відміну від ф’ючерсів та опціонів.
Рис. 8.7. Схема укладання форвардного контракту
Особливості форвардної операції:
- це договір, який має форму зобов’язання купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу;
- валютний курс фіксується в момент укладання контракту;
- цей курс не буде збігатися з курсом за угодою спот (за винятком окремих випадків);
- виконання контракту (поставка валюти) здійснюється в узгоджений час у майбутньому, тобто або на певну дату або між двома певними датами, залежно від умов контракту;
- не існує стандартизації форвардних контрактів.
Мета застосування форвардної операції:
- реальний продаж чи купівля валюти;
- страхування від зміни курсів валют;
- одержання спекулятивного прибутку.
Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.
Ф’ючерсні операції — це угоди з купівлі-продажу валют у майбутньому між двома сторонами за раніше обумовленим курсом, які укладаються на біржових ринках. Особливістю ф’ючерсних угод є те, що вони стандартизовані і поставки валюти відбуваються в строго визначені терміни. Поставка валюти за контрактом повинна здійснюватись через рахункову палату біржі, яка гарантує виконання зобов’язань за угодами всіма сторонами (див. рис. 8.8). Але, як правило, реальна поставка валюти за ф’ючерсними угодами не відбувається.
Рис. 8.8. Схема укладання ф’ючерсного контракту
Особливості ф’ючерсних угод:
- будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту;
- покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту;
- стандартизована форма валютних контрактів зі спеціально обумовленою сумою валюти та стандартизованими датами валютування;
- правила випуску та обігу валютних деривативів поширюються також на ф’ючерсні валютні контракти;
- торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.
Мета проведення ф’ючерсних операцій:
- по-перше, в страхуванні ризиків від несприятливих змін валютних курсів (дають змогу інвесторам застрахуватися від несприятливих змін цін на ринку спот у майбутньому);
- по-друге, дозволяють спекулянтам відкривати позиції на великі суми під незначне забезпечення. Чим значніше коливаються ціни на фінансові інструменти, які покладені в основу ф’ючерсного контракту, тим більший обсяг попиту на ці ф’ючерси з боку хеджерів.
Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Проведемо порівняльну характеристику ф’ючерсів і форвардів.
Таблиця 8.1
Особливості ф’ючерсного та форвардного ринків
Критерій |
Ф’ючерсний ринок |
Форвардний ринок |
Учасники |
Банки, корпорації, індивідуальні інвестори, спекулянти |
Банки та великі корпорації. Доступ для невеликих фірм та індивідуальних інвесторів обмежений |
Метод спілкування |
Учасники угод не знають один одного |
Один контрагент угоди знає іншого |
Посередники |
Учасники угод діють через брокерів |
Звичайно учасники угод мають справу один з одним |
Місце та метод угоди |
В операційному залі бірж за допомогою жестів і вигуків |
На міжбанківському валютному ринку по телефону або телексу |
Характер ринку та кількість котирувань валюти |
Односторонній ринок: учасники угоди є або продавцями контракту, або покупцями; відповідно котирується один курс валюти (покупця або продавця) |
Двосторонній ринок і котирування двох курсів валюти (покупця і продавця) |
Спеціальний депозит |
Для покриття валютного ризику учасники зобов’язані внести гарантійний депозит у кліринговий дім |
Гарантійний депозит не потрібний, якщо угода між банками здійснюється без посередників |
Сума угоди |
Стандартний контракт (наприклад: 100 тис. $, 120 тис. євро, 12,5 млн Y) |
Будь-яка сума за домовленістю учасників |
Поставка валюти |
Фактично по невеликій кількості контрактів (звичайно 1 %, рідше 6 % угод) |
По більшості угод (95 %) |
Валютна позиція |
Усі валютні позиції (короткі та довгі) легко можуть бути ліквідовані |
Закриття або переведення форвардних позицій не можуть бути легко здійснені |
Таблиця 8.2
Особливості ф’ючерсних і форвардних контрактів
Критерій |
Форвардні контракти |
Ф’ючерсні контракти |
Місце обігу |
Позабіржові |
Біржові |
Умови виконання |
Обов’язковий і нерозривний |
Легко анулюється |
Суми контракту |
Різні |
Стандартизована та фіксована суми валюти |
Дата валютування |
Різні |
Стандартизована |
Виплата грошей |
При виконанні угоди |
Попередня сплата маржі |
Фіксація цін продажу |
Під час укладення |
На момент виконання зобов’язань сторонами контракту |
Гарантія виконання зобов’язань |
Немає |
Надає розрахункова палата біржі |
Розрахунки по прибутках і збитках |
У кінці строку дії контракту |
Щодня |
Валюта |
Усі основні валюти |
Долар США, німецька марка, російський рубль |
Оціонні операції — це угоди, що дають право (але не зобов’язання) одному учаснику угоди купити або продати відповідну кількість іноземної валюти за фіксованим курсом протягом визначеного часу, тоді як другий учасник за грошову премію зобов’язується за необхідності забезпечити реалізацію цього права, будучи готовим продати або купити іноземну валюту за відповідною договірною ціною.
Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» опціон - це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.
Опціоні угоди укладаються для страхування ризиків та проведення спекуляцій. Але якщо при укладенні ф’ючерсної угоди і зміні тенденцій ринку власник контракту може втратити всі кошти, то при опціонній торгівлі власник втрачає тільки премію. Тенденції світових валютних ринків свідчать про стрімке зростання обсягів саме опціонних операцій.
Існують два стилі опціонів:
- європейський — опціони можуть бути виконані тільки в обумовлену дату в кінці опціонного періоду;
- американський — опціони можуть бути виконані до обумовленої дати між першою та останньою датою розрахунків.
Визначення різниці між опціонами та ф’ючерсами:
- покупець (продавець) ф’ючерса зобов’язується сплатити і отримати (отримати оплату і поставити) той чи інший товар у майбутньому за раніше узгодженою ціною;
- власник же опціона має право, а не зобов’язання, купити або продати (залежно від типу опціона) ту чи іншу кількість фінансових інструментів у визначений час або до визначеного часу в майбутньому. Якщо покупець опціона бажає використати свій опціон, то продавець зобов’язаний виконати його. Для отримання цього права покупець опціона сплачує премію.
Таким чином, купивши ф’ючерсний контракт, покупець повністю несе ризик несприятливої для нього зміни ціни з необмеженими збитками. У випадку з опціонами, якщо ціна товару змінилася у несприятливий для покупця бік, то його ризик обмежений тільки сплаченою ним премією (ціною опціона).
Типи валютних опціонів:
- колл (call option) — право купувати певну суму валюти за фіксованим курсом (strike price) у встановлену дату виконання;
- пут (put option) — право продавати певну суму валюти за фіксованим курсом (strike price) у встановлену дату виконання;
- пут-колл (put-call) — право продавати чи купувати певну суму валюти за фіксованим курсом у встановлену дату (але не купувати і продавати одночасно).
Недоліки валютних опціонів:
- їх вартість;
- необхідність попередньої оплати;
- відсутність обігу позабіржових опціонів;
- опціони неможливо отримати для всіх валют, хоча позабіржові опціони доступні для будь-якої вільно конвертованої валюти.
Механізм укладання опціонного контракту наведено на рис. 8.9. та рис.8.10.
Рис. 8.9. Схема укладання опціону на купівлю (колл)
Рис. 8.10. Схема укладання опціону на продаж (пут)
Різновидом валютних операцій, які поєднують поточні і строкові операції, є угоди своп (swap).
Угоди типу «своп» — комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з однією датою укладання та різними датами валютування. При цьому одна із вказаних операцій є термінова, а інша — угодою з негайною поставкою. При цьому домовляються про зустрічні платежі два партнери (банки). За операціями своп поточна операція здійснюється за курсом спот, який у зустрічній угоді (строковій) коригується з урахуванням премії або дисконту, залежно від руху валютного курсу. При цьому клієнт має економію на маржі — різниці між курсами продавця і покупця за поточною угодою. Операції своп вигідні для банків: вони не створюють відкритої позиції (купівля покривається продажем), тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, який пов’язаний зі зміною її курсу.
Види валютних свопів:
1. Якщо ближча угода є купівлею валюти, а віддалена – продажем, то такий своп називається «купив/продав».
2. Якщо ж спочатку здійснюється угода з продажу валюти, а зворотна до неї угода є купівля валюти, цей своп називатиметься «продав/купив».
Операції своп використовуються для:
- здійснення комерційних угод, які дають змогу уникнути збитків при конвертації валют;
- придбання банком необхідної валюти без ризику (на основі покриття контругодою) для забезпечення міжнародних розрахунків, диверсифікації валютних резервів;
- взаємного міжбанківського кредитування в двох валютах.
Оскільки угода своп складається з двох конверсійних угод у зворотних напрямах, то платіжні інструкції для обох контрагентів включають вказування на банки-кореспонденти для рахунків ностро в обох валютах.
Класифікація операцій своп:
- звичайні, або класичні;
- тижневі — коли перша угода виконується на умовах спот, а друга — на умовах тижневого споту;
- одноденні — коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а обернена — на умовах спот;
- форвардні (форвард-форвард).
Мета валютних свопів:
- забезпечення фінансування довгострокових зобов’язань в іноземній валюті;
- хеджування довгострокового валютного ризику;
- зміна валюти, в якій надходять прибутки від інвестицій, на іншу за вибором інвестора;
- забезпечення конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.
Варіанти анулювання угоди своп:
- викуп свопу — повний розрахунок за угодою або здійснення узгоджених компенсаційних виплат;
- резервування свопу шляхом укладення зворотної угоди своп;
- переуступка прав на основі підписання зобов’язань за свопом, коли одна із сторін (за згодою іншої сторони) знаходить нового партнера і забезпечує його коштами для здійснення переданих зобов’язань з урахуванням зміни валютного курсу і процентних ставок упродовж періоду до завершення дії угоди своп.
Структура контракту на укладення угоди своп має такі основні положення:
- предмет контракту;
- умови анулювання свопу;
- умови кредитування;
- відповідальність сторін;
- інші.