2.6 Монтаж електропроводок

В даному питанні доцільно висвітлити основні вимоги до виконання:

електричних проводок;

особливості прокладки кабелів у виробничих приміщеннях и по території промислових підприємств;

особливості прокладки електричних проводок в захисних трубах, лотках і коробах, якщо такі рішення приймаються в проекті;

правила з’єднання кабелів і проводів на з’єднувальних коробках, якщо вони пропонуються у даному проекті;

особливості під’єднання електричних проводок до приладів і засобів автоматизації.

Особливу увагу слід приділити прокладанню електричних проводок в приміщеннях пожежо- та вибухонебезпечних установок, якщо такі передбачені в проекті.

Електропроводки до приладів і засобів автоматики всередині приміщень (внутрішня проводка) за способом виконання може бути відкритою і скритою. Перша проходить по поверхні стін, перекриттів і конструкцій, друга – всередині.

Електропроводку прокладають по найкоротшій відстані паралельно стінам, перекриттям з мінімальною кількістю поворотів і перетинів, з урахуванням зручності монтажу і експлуатації.

Для електропроводки може бути використаний контрольний кабель, провода в захисних трубах і компенсаційні провода (термоелектродні).

Кабель і установочні провода можуть бути у відповідності, Правил улаштування електроустановок, з мідними і алюмінієвими жилами. Мідні провода обов’язково використовуються у вимірювальних колах напругою до 4,5 В і в пересувних установках. Як правило, провода і кабелі з алюмінієвими жилами мають переріз 2,5 , з мідними – 1,5 . Тип провода або кабелю визначається проектом.

Кабелі і провода можуть прокладатися в захисних трубах, на кабельних полицях, в лотках і коробах.

В підлозі кабелі прокладають лише в захисних трубах або кабельних каналах, заробка кабелів в будівельні конструкції не дозволяється.

Захисні труби, що прокладаються в підлозі, повинні бути заглиблені не менше ніж на 20 мм. Закладка труб для скритої проводки оформлюється актом на скриті роботи.

Всі елементи електричних проводок підлягають маркуванню у відповідності з проектом.

Прокладка заземлюючого провода через стіни повинна виконуватися в трубах або іншому жорсткому обрамленні. Відкрито прокладені заземлюючі провідники, а також всі конструкції мережі заземлення, за винятком нульових проводів, розфарбовуються в чорний колір. З’єднання заземлюючих проводів, як правило, виконується зварюванням.

Для пневматичних систем необхідно надати таку інформацію: прокладка трубних проводок, з’єднання труб при монтажі трубних проводок; кріплення трубних проводок, а також вимоги до монтажу трубних проводок в особливих умовах і особливості монтажу пневмокабелів, якщо вони передбачаються в даному проекті.

2.7 Розрахунок і вибір регулюючого органу

Розрахунок регулюючих органів полягає у визначенні їх пропускної здатності за максимальною витратою середовища, що протікає через регулюючий орган, і перепаду тиску ΔΡ, що виникає на регулюючому органі.

Для виконання розрахунку необхідні такі вхідні дані:

а) схема технологічного ділянки трубопроводу, на якому встановлений регулюючий орган, із зазначенням довжини і внутрішнього діаметра трубопроводу, види місцевих опорів і їх кількість, а для рідин - різниці висот розташування трубопроводу;

б) тиск на початку і наприкінці технологічної ділянки;

в) максимальна і мінімальна витрата матеріального потоку;

г) характеристики матеріального потоку (температура, густина, в'язкість).

Приклад 2.1

Розрахувати регулюючий клапан для регулятора тиску природного газу. Максимальна витрата газу , мінімальна витрата газу , тиск газу до клапану а після Густина газу при температурі 20

Для вибору клапану визначаємо:

2.7.1 Режим витікання газу , Па

(2.1)

де тиск газу до клапану, ;

тиск газу після клапану,

Примітка - При докритичний режим.

2.7.2 Густину газу ,кг/м³

(2.2)

де абсолютна температура газу перед регулюючим устроєм, К;

густина газу,

Примітка - Розрахунок при нормальних умовах Р=0,1 мПа та Т= 0

2.7.3 Пропускна здібность клапану для максимальної та мінімальної витрати газу

(2.3)

де максимальна, мінімальна витрата газу , ;

абсолютна температура газу перед регулюючим устроєм, К;

К – безрозмірний коефіцієнт, враховуючий відхилення реального газу від закону ідеального газу.

Примітка – Безрозмірний коефіцієнт К=1

2.7.4 Умовну пропускну здібність регулюючого органу ,

(2.4)

де коефіцієнт запасу

Примітка – коефіцієнт запасу =1,2

З додатку Б обираємо значення найближчої умовної пропускної здібності

2.7.5 Ступінь відкриття клапана при максимальному і мінімальному навантаженнях

(2.5)

(2.6)

За додатком В вибираємо регулюючий клапан типу 25ч30нж (НЗ) з мембранним пневмоприводом, діаметром умовного проходу , з лінійною пропускною характеристикою.

Примітка- Початкове положення - клапан нормально відкритий (НО), клапан нормально закритий(НЗ).

При відсутності регулюючих органів проводиться розрахунок надійності каналу регулювання засобів автоматизації.

Розраховується канал регулювання за завданням керівника курсового проекту або найважливіший канал. Після розрахунку слід зробити висновок про показники надійності АСР, порівняти їх з нормативними, при необхідності вказати, яких заходів необхідно вжити для покращення надійнісних показників.