1.2. Дати відповідь на теоретичні запитання – 40 балів

1.– 20 балів.

2. – 20 балів.

2. Практична частина – 40 балів.

ЕТАЛОННА ВІДПОВІДЬ

до ККР № 14

1. Теоретична частина.

1.1. Знайти правильну відповідь на твердження – 20 балів.

№ тесту	Правильна відповідь	Кількість балів
1	б) посиленню напруженості та виникненню психічних розладів;	2
2	б) цілеспрямованість, воля, свідомість, мовні здібності;	2
3	в) пропонує нові процеси, концепції, способи і матеріали;	2
4	б) суб’єкти керованої підсистеми управління, які висувають креативні ідеї;	2
5	б) здатність до руйнування загальноприйнятого, звичного порядку руху ідей в процесі мислення;	2
6	б) теоретичний аналіз, який дає змогу визначити властивість предметів і явищ;	2
7	а) діяльність, результатом якої є створення індивідуально нового, неповторного, оригінального;	2
8	б) форма духовно-пізнавального вираження певних закономірних зв’язків та взаємин зовнішнього середовища направлених на його перетворення;	2
9	а) клімат, визначення проблеми, відсторонення від проблеми;	2
10	в) потрібна умова спілкування і передавання інформації;	2

1.2. Дати відповідь на теоретичні запитання – 40 балів

1. Суть креативного менеджменту та основні складові креативності.– 20 балів.

Креативний менеджмент є достатньо новим поняттям і представлявляє собою самостійну галузь управлінської науки та професійної діяльності, яка спрямована на формування сучасних умов розвитку організацій. Теорія креативного менеджменту знаходиться на перетині інноваційного менеджменту і теорії творчості, яка почала розвиватися приблизно з середини XX століття і лише нещодавно знайшла втілення у ґрунтовному прикладному застосуванні цих знань.

У науковій літературі мають місце різні підходи до визначення сутності та змісту креативного менеджменту. Окремі автори акцентують увагу на тому, що креативний менеджмент є одним із напрямів інноваційного менеджменту та пов’язаний здебільшого з новими видами продукції. Він охоплює технічні, маркетингові проблеми, пов’язані з інноваціями. Креативний менеджмент складає сукупність принципів, методів і форм управління творчим процесом, інноваційною діяльністю та залученим до цього персоналом.

Аналогічно традиційному сприйняттю сучасного менеджменту система управління креативними процесами в організації складається з двох підсистем – керуючої (суб’єкта управління) і керованої (об’єкта управління). Механізм керуючого впливу включає збір, обробку і передавання необхідної інформації та прийняття відповідних рішень.

Креативний менеджмент має скоординувати функціонування та взаємодію як внутрішніх, так і зовнішніх структурних елементів творчого процесу, створити певну інноваційну культуру. До особливостей креативного менеджменту відноситься необхідність створення тимчасових творчих колективів для формування банку нових ідей, а інноваційний менеджмент передбачає реалізацію найбільш ефективних і нетрадиційних ідей та доведення їх до практичної реалізації.

Здійснення креативного менеджменту передбачає:

• моніторинг сфери діяльності й прогнозування її розвитку;

• розробку ідей для реалізації у планах інноваційної діяльності;

• координацію діяльності всіх підрозділів у цій сфері;

• забезпечення кваліфікованим персоналом та його мотивацію;

• створення спеціальних проектних груп;

• оцінювання творчого потенціалу індивіда (якого залучатимуть до вирішення творчих задач);

• створення творчої атмосфери у колективі;

• формування груп експертів-аналітиків для оцінювання ідей та пропозицій у сфері інноваційної політики;

• визначення евристичних методів і прийомів для ефективнішого розв’язання творчих завдань фахівцями.

Отже, креативний менеджмент – це особлива організаційно-управлінська діяльність, що спрямована на одержання високих економічних, соціальних, екологічних результатів шляхом активізації творчої діяльності для впровадження інновацій. Він не вигадує методи активізації творчого потенціалу, а визначає їхній склад і найраціональнішу послідовність [48].

Таким чином, креативний менеджмент у широкому сенсі – це складний механізм взаємодії керуючої та керованої систем для створення сприятливих умов і можливостей творчого розвитку та досягнення ефективної діяльності організації.

Поняття «креативний менеджмент» можна розглядати з різних підходів, зокрема,

Системного: Креативний менеджмент – це підсистема інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації

Функціонального: Креативний менеджмент – це конкретна функція менеджменту, яка спрямована на забезпечення здатності суб’єктів управління пропонувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації, а також на безпосереднє акумулювання нових ідей

Ситуаційного: Креативний менеджмент – це сукупність сприятливих умов та обставин, які створюють керівники підприємства для творчого розвитку трудового колективу й окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо

Поведінкового: Креативний менеджмент – це сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників підприємства, спрямованих на акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків, а також сприяння перманентному творчому розвитку трудового колективу й окремих працівників

Адміністративного: Креативний менеджмент – це сукупність дозвільно-розпорядницьких, спонукальних та інших управлінських відносин між керівниками і підлеглими на предмет встановлення цілей щодо пошуку креативних ідей, пов’язаних із вирішенням виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків, а також їхнього виконання

Розвивати креативний менеджмент необхідно тому, що завжди є актуальним питання підвищення якості управлінських рішень. Однією з основних причин кризи в економіці є неприпустимо низька якість управлінських рішень, які ухвалюються спонтанно, імпульсивно, без ґрунтовного опрацювання з позицій сучасного менеджменту. Для успішного управління бізнесом потрібно багато умов, зокрема, більш досконалі методи підготовки інформації для менеджерів.

2. Розвиток творчого потенціалу.– 20 балів.

Творчий потенціал – це трудові можливості підприємства, здатність персоналу до генерування ідей, створення нової продукції, його освітній, кваліфікаційний рівень, психофізіологічні характеристики і мотиваційний потенціал.

Кадровий потенціал інноваційної організації повністю ототожнюється з творчим і представляє собою сукупність знань, здібностей, навичок, особистої майстерності, системного мислення спеціалістів, які провадять інноваційну діяльність, їхні творчі новаторські здібності і є базою забезпечення її інноваційного лідерства та конкурентноспроможності на ринку.

Головним ресурсом творчого потенціалу організації є людський ресурс, його творча активність і сприйнятливість до нововведень, які залежать від науково-технічної компетенції, стилю управління персоналом в інноваційній організації тощо.

Основною умовою для розкриття креативного потенціалу персоналу і спрямування його на благо організації є створення середовища, що стимулюватиме творчість.

До чинників, що впливають на розвиток творчого потенціалу організації, необхідно віднести:

1. Організаційну структуру – правильно обрана організаційна структура сприяє тому, що люди творчого типу цілком віддаються своїй роботі, вникають у суть розв'язуваних проблем, здатні до пошуку нових альтернатив, ідей, аналізу рекомендацій і думок різних осіб та організацій, сприйнятливі до будь-яких ідей, правильно їх оцінюють, можуть проводити вільні, незаплановані дослідження.

2. Стиль керівництва – керівництву необхідно передбачити створення найсприятливіших умов для творчої праці і використовувати методи делегування, тісних контактів і взаємозв'язків, спільних зусиль персоналу в процесі розробки та виконання інноваційних проектів і програм. У цій ситуації керівник докладає максимум зусиль для організації і підтримки внутрішньофірмових зв'язків між працівниками, у групах, між підрозділами, що є необхідною умовою не тільки успішного виконання інноваційних завдань, а й регулювання людських відносин у колективі.

3. Режим роботи – ефективний графік, що найбільшою мірою відповідає специфіці працівників розумової і творчої праці – це гнучкий графік, стиснутий робочий тиждень, часткова зайнятість. Під гнучким робочим графіком розуміється розклад роботи, при якому працівник може вибрати час приходу і закінчення роботи у визначених межах, що встановлюються керівництвом. Стиснутий робочий тиждень представляє собою графік, за яким певна кількість годин протягом робочого тижня відпрацьовується за меншу кількість робочих днів. Тобто можна працювати чотири дні на тиждень, але по 10 годин, або три дні – по 12 годин. Часткова зайнятість – це робота з виконанням тих же обов'язків, але з меншими затратами робочого часу. Залежно від ступеня гнучкості можна виділити різні типи розкладів.

4. Ефективне використання робочого часу. Для оптимізації використання часу, а також щоб працівники не відволікалися на виконання невластивих їм функцій, необхідно створити оптимальне співвідношення між працівниками різної кваліфікації. Крім того, потрібно раціонально спланувати організацію робочого місця (робочі площі і розміщення робочих місць) і розпорядок праці та відпочинку.

5. Інноваційну культуру. Інноваційна культура забезпечує сприйнятливість людей до нових ідей, їхню готовність і здатність підтримувати та реалізовувати інновації в усіх сферах життя. Формування інноваційної культу­ри пов'язане з розвитком творчих здібностей і реалізацією креативного потенціалу людини.

Для оцінки творчого потенціалу персоналу служить метод експертних оцінок, який можна використовувати як для оцінки творчого потенціалу окремих працівників, так і для оцінки творчого потенціалу персоналу організації загалом