Збір і обробка матеріалу

Цей етап виконання дослідження – най триваліший за часом. Розпочинають дослідження з ознайомлення зі станом розробки проблеми й пошуку інформації. Для цього студент ретельно має самостійно відшукати оптимальну кількість різних за своїм походженням документів (опублікованих і неопублікованих), вивчити літературу з даної теми (монографії, статті в часописах та наукових збірниках, матеріали наукових конференцій), статистичні матеріали, результати соціологічних опитувань, використати електронний ресурс тощо.

Для реалізації цього важливого евристичного завдання студенту належить почати роботу в бібліографічних відділах як бібліотеки університету, так і інших наукових бібліотек (передусім, доцільно попрацювати у Центральній науковій бібліотеці ім. Вернадського). Результатом цього етапу дослідження повинен стати бібліографічний перелік виявлених літературних джерел. Для прискорення пошуку необхідного кола джерел і літератури студент може скористатися послугами бібліографів наукових бібліотек. Працівники даного профілю допоможуть у виявленні необхідної довідкової літератури, бібліографічних покажчиків, вкажуть на відповідні розділи бібліотечного каталогу.

У пошуках джерел та літератури допоможуть бібліографічні каталоги (систематичні та алфавітні), у тому числі електронні, які є у бібліотеках. За допомогою алфавітного каталогу легко виявити, чи є в бібліотеці конкретна книга, автора й назву якої знає читач, а також знайти всі твори певного автора, що має бібліотека. За алфавітним каталогом можна визначити також, яким виданням представлена та чи інша книга, в якій кількості примірників і в яких підрозділах бібліотеки вона знаходиться.

Робота з літературою наукових бібліотек слугує з’ясуванню актуальності теми, масштабів її розробки і прогалин висвітлення окремих аспектів, допомагає чіткішому визначенню кола завдань, які бере на себе студент.

Аби оперативно віднайти необхідну інформацію з наукових публікацій, необхідно рухатися поетапно. Існує кілька методик опрацювання літератури з вибраної теми. Так, вивчення наукових публікацій можна починати з загальних (фундаментальних) робіт, близьких до теми дослідження, і просуватися від загального до часткового, від базових положень до конкретних. Щодо хронологічного порядку опублікованої літератури, то спершу варто вивчити останні (найновіші) праці, а потім віддаленіші у часі. Причому на першому етапі накопичення інформації слід охопити якомога більше джерел, а потім поступово «відсіювати» «зайві» видання. За іншою методикою від самого початку роботи свідомо обмежується коло публікацій, а вивчення починається саме з тих, що безпосередньо стосуються обраної проблеми або дотичні до неї.

Плідним способом пошуків необхідних джерел та літератури є звернення до монографічних досліджень. Монографія – наукове видання, яке містить повне і всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми. Радимо студентові ретельно переглянути посилання авторів монографій, щоб виявити ряд необхідних позицій для написання кваліфікаційних робіт. Відшукавши хоча б одну з вказаних у посиланнях книгу, знову слід звернутися до посилань автора вже цієї книги і знову виявити додаткову групу монографій і статей і т.д.

Однак, важливо наголосити на критичному ставленні до джерел чи літератури, оскільки наукове дослідження передбачає опрацювання робіт різного періоду, які були написані з урахуванням конкретної суспільно-політичної ситуації, і за характером їх положення чи трактування не відповідають реаліям сьогодення. Надзвичайно важливим є критичний відбір матеріалів, зіставлення різних джерел інформації для вироблення власної позиції автора.

Пошук інформації можна здійснювати також в електронній мережі (спеціалізовані пошукові системи як глобальні, так і локалізовані для окремих масивів і сайтів, електронні каталоги бібліотек, зведені електронні каталоги, реферативні і повнотекстові бази й банки даних, електронні путівники по довідково-бібліографічних ресурсах, каталоги електронних видань, електронні книжкові магазини тощо).

Починаючи роботу з пошуку інформації в Інтернеті, варто визначитись із критеріями пошуку. Так, розрізняють тематичний пошук та пошук за безпосереднім збігом (текстографічний); пошук документів та пошук фактів; пошук за ключовими словами чи предметними рубриками; простий та розширений пошук та ін. Часом для досягнення результатів варто використовувати декілька видів пошуку в межах однієї системи чи однієї пошукової служби.

Основним джерелом інформації про документ Мережі (ресурс) є екранна титульна сторінка, а також ресурс в цілому. За відсутності необхідних для складання бібліографічного опису даних на титульній веб-сторінці, джерелом інформації стає весь ресурс Мережі загалом (головна, «домашня» сторінка сайту, верхнє діалогове вікно, окремі розділи ресурсу тощо).

Склавши попередньо бібліографію, дослідник приступає до пошуку матеріалів. Робити це належить спочатку у бібліотеках, а вже потім – у архівах, науково-дослідних закладах, інформаційних і аналітичних центрах, якщо з теми кваліфікаційної роботи в цих установах є матеріали. За умови, що в темі випускової роботи є архівний матеріал, досліднику треба звернутися до описів, які є в читальних залах архівної установи.

Роботу з першоджерелами доцільно починати з тих, що доступні, тобто насамперед працювати з опублікованими документами. За умови запозичення джерел з Інтернету обов’язково зазначається назва джерела й повна Інтернет-адреса .

Працюючи з друкованими першоджерелами, слід мати на увазі такі їх види:

• видання наукових установ державних академічних центрів (багатотомні публікації документів з питань внутрішньої і зовнішньої політики держав, літописи, хроніки, тематичні збірники тощо);

• акти державного законодавства;

• парламентські документи;

• статистичні щорічники;

• документи політичних партій;

• матеріали судово-слідчих органів;

• мемуарні видання; щоденники; епістолярна спадщина;

• офіційні дипломатичні документи (як різновид відомчих публікацій).