Основні препарати для проведення хп:

- ізоніазид (H) 5 – 8 мг/кг на добу (максимально 10 мг/кг), не більше 0,45;

- рифампіцин (R) 8 – 10 мг мг/кг на добу, не більше 0,45 – 0,6 г;

- етамбутол (E) 20 – 25 мг/кг на добу, не більше 1,0 – 1,2 г;

- піразинамід (Z) 20 – 25 мг/кг на добу, не більше 1,5 г;

Для дітей раннього віку зручно використовувати препарати в формі сиропів. При необхідності включення в схему лікування піразинаміду (HZ) слід враховувати її гепатотоксичний вплив. Бажано застосовувати щоденний прийом препаратів.

При інтермітуючому методі прийому протягом місяця слід прийняти не менше 12 доз комбінації препаратів.

Обстеженя під час превентивного лікування:

- клінічний моніторинг за переносимістю ПТП та станом дитини здійснюється не рідше, ніж 1 раз на тиждень або після пред'явлення скарг; вимірювання ваги пацієнта – перед початком лікування та після його закінчення;

- лабораторне обстеження – 1 раз на місяць: загальний аналіз крові та сечі; біохімічний аналіз крові для дослідження функції печінки та нирок;

- при прийомі етамбутолу – консультація окуліста 1 раз на місяць.

За клінічними показаннями обстеження проводиться частіше, в т. ч. із застосуванням додаткових досліджень. Для профілактики побічних реакцій у процесі лікування застосовуються патогенетичні препарати з урахуванням віку дитини: вітамін В6, гепатопротектори. У випадку розвитку побічної дії проводиться корекція терапії та лікування ускладнень. За показаннями – консультація спеціалістів відповідного профілю (гастроентеролог, алерголог, окуліст та ін.).

Превентивне лікування повинно бути контрольованим (в умовах санаторія, в дитячих загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладах під контролем лікаря або медичної сестри, амбулаторно – під контролем дитячого фтизіатра).

Основним критерієм ефективності лікування є відсутність випадків захворювання на ТБ протягом 2 років після закінчення превентивної ХТ (термін найбільш небезпечний щодо розвитку ТБ). З урахуванням більш високої чутливості та специфічності тесту з АТР у порівнянні з пробою Манту рекомендовані диференційовані схеми превентивного лікування в залежності від результатів проби з АТР при первинному обстеження та в динаміці обстеження і лікування.

У випадку, що викликає сумніви щодо трактовки результатів внутрішньошкірних тестів та співвідношення реакції на пробу Манту та пробу з АТР, питання подальшого ведення пацієнта вирішується комісійно (консиліум, ЦЛКК) з урахуванням факторів ризику та результатів клінічного обстеження з обґрунтуванням в медичних документах доцільності вибраного підходу.

За показаннями контрольне клініко-рентгенологічне обстеження може бути проведено незалежно від строку попереднього обстеження.

Рекомендована тактика превентивної хіміотерапії

Тактика превентивної хіміотерапії в групі 5.2 диспансерного спостереження (контакти). Обов’язкові заходи:

- при наявності контакту із хворим на ТБ обов'язковою умовою проведення превентивної ХТ є ізоляція пацієнта від джерела інфекції для виключення суперінфекції, проведення всього комплексу санітарно-гігієничних заходів у вогнищі ТБ;

- для виключення локальної форми ТБ особам із ЛТІ проводиться ретельне клініко-рентгенологічне обстеження (при необхідності – КТ органів грудної клітки та інші обстеження для виключення ПЗТБ);

- превентивне лікування дітей групи 5.2 диспансерного спостереження (контакти) проводиться незалежно від результатів проби Манту та тесту з АТР;

- повторне проведення проби з АТР здійснюється після закінчення курсу превентивної ХТ (через 3 або 6 міс.), надалі 1 раз на 6 міс.;

- при наявності клінічних показань – дострокове проведення клініко-рентгенологічного та лабораторного обстеження (за показаннями КТ органів грудної клітки, проведення проби з АТР, Манту, інші додаткові дослідження для виключення ПЗТБ);

- при переході негативної реакції на АТР у позитивну(сумнівну) реакцію проводиться повне обстеження, включаючи КТ органів грудної клітки, та дослідження для виключення ПЗТБ. При виключенні локальної форми ТБ превентивна ХТ продовжується ще на 3 місяці.

Особливої уваги при проведенні превентивної ХТ потребують діти та підлітки, які мають додаткові фактори ризику захворювання на ТБ (крім контакту). Тривалість лікування залежить від результатів проб в динаміці обстеження і лікування та впливу факторів ризику.

Тактика проведення превентивної ХТ при виявленні у пацієнтів залишкових змін.

Визначається активність посттуберкульозних змін у протитуберкульозній установі шляхом проведення ретельного клініко-рентгенологічного обстеження та проби з АТР. Виявлення клініко-рентгенологічних ознак активності туберкульозного процесу визначає необхідність спостереження й лікування пацієнтів як хворих на активний ТБ. При відсутності клініко-рентгенологічних ознак активності, негативній реакції на АТР та додаткових факторів ризику можна утриматись від превентивного лікування у пацієнтів із малими ЗЗТБ. При сумнівній та позитивній реакції на АТР рекомендовані схеми лікування 3 – 6 HR/HE/HZ (з урахуванням розміру реакції та факторів ризику).Рифампіцин застосовують лише в умовах ДОТ.

У випадку, що викликає сумніви щодо необхідності превентивної ХТ, її тривалості, питання вирішується в індивідуальному порядку комісійно (консиліум, ЦЛКК) з урахуванням факторів ризику і обґрунтуванням лікувальної тактики в медичних документах.

Пацієнтам із великими ЗЗТБ при виявленні доцільно провести превентивне лікування. У подальшому питання щодо превентивного лікування вирішуються індивідуально в залежності від впливу факторів ризику, що зменшують опірність організму та при зростанні чутливості до АТР (туберкуліну).

Диспансерне спостереження продовжується 3 роки при малих залишкових змінах, до 18 років – при великих залишкових змінах.