20. Акредитив. Вексель. Міжнародні розрахунки (банківський переказ, розрахунки по відкритому рахунку, інкасо)
Акредитив – це доручення банку покупця відділенню банка постачальника про відкриття спеціального акредитивного рахунку для негайної оплати постачальника на умовах, передбачених в акредитивній заяві та в межах вказаної суми.
Вексель – це боргове зобов’язання, розписка про борг, яка дає право власнику векселя вимагати сплатити визначену суму, зазначену у векселі у визначений час.
Міжнародні розрахунки.
Згідно з чинним законодавством міжнародні розрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг, іншими комерційними угодами, здійснюються резидентами України лише через уповноважені банки. Міжнародні розрахунки за комерційними угодами виконуються банками, як правило, у вільно конвертованій валюті. Вибір конкретної іноземної валюти і форми розрахунків визначаються за погодженням сторін і фіксуються в умовах контракту, в якому прописується валюта ціни.
Банківський переказ - це доручення клієнта банку перерахувати грошові кошти на користь іншої особи. У міжнародних розрахунках банк здійснює переказ коштів за допомогою свого банку-кореспондента. Бажано, щоб цей банк-кореспондент знаходився в країні, де отримуються кошти.
Розрахунки по відкритому рахунку полягають у продажу товарів у кредит, при цьому в експортера немає гарантій одержання платежу від імпортера. Тому такі розрахунки застосовуються тоді, коли існують регулярні і стабільні ділові відносини між покупцем і виробником (наприклад, асоційованими членами транснаціональних корпорацій) і немає законодавчих обмежень.
Розрахунки по відкритому рахунку передбачають, що експортер відвантажує на адресу покупця товар, надсилає йому відповідні документи та записує суму у дебет рахунку покупця. Цей рахунок відкривається не в банку, а ведеться підприємством-постачальником. Імпортер повинен оплатити одержані товари протягом заздалегідь обумовленого строку, причому він розпоряджається товарами на свій розсуд.
Інкасо - це банківська розрахункова операція, засобом якої банк за дорученням свого клієнта одержує на основі розрахункових документів належні йому кошти від платника за відвантаженні на його адресу товари або за надані йому послуги і зараховує ці кошти на його рахунок в банку.
21.Суть, роль та зміст закупівельної роботи та основи організації матеріально-технічного постачання.
Суспільне значення закупівель вбачається в тому, що визначається структура і обсяг споживання та якість процесів суспільного відтворення закупки вплив на виробничі підприємства , які в свою чергу визначають людей, обсяг виробництва, асортимент, підвищують якість а з іншого – вплив на роздрібну торгівлю, щодо формування нею торгового асортименту поліпшення організації торгівельного обслуговування – як наслідок задоволення матеріальних і культурних потреб.
Оптові закупки – це процес прийняття комерційного рішення завдяки якому констатується наявність ринкової потреби в певних товарах, здійснюється відбір товарів та їх постачальників.
Для виробників товарів оптової закупівлі є гарантією їх збуту, для роздрібної мережі запорукою своєчасного надходження товарів, а для всіх учасників товаропросування надією на виживання в умовах конкуренції.
Принципи оптових закупок:
запорукою закупок є попит споживачів
обсяг і асортимент мають відповідати обсягу і асортименту споживання.
Оптові закупки мають забезпечувати товаропостачання роздрібної мережі в оптимальному для неї режимі.
Оптові закупівлі мають здійснюватись з орієнтацією на постійне оновлення асортименту.
Організація закупівель – це комплекс управлінських рішень та торгових операцій завдяки яким виявляється попит, обирається постачальник, укладається з ним договір і здійснюється контроль за надходження товарів і додержання сторонами договору.
Зміст закупівельної роботи:
+ підготовчі операції (торгові під-ства уточнюють маркетингову стратегію, здійснюють діагностику ринку, складають оперативний план закупок, вивчають постанов і розробляють договори)
+ безпосередньо закупівельної операції ( укладання договорів, підготовка та надання поставка, розпорядок на відвантаження продукції внесення змін до специфікації) ( розбивка кварталів, місяців) одержання та організація прийому і.т.д)
+ кінцеві операції (оперативний облік за виконанням постачальниками своїх зобов‘язань, методи впливу на недбалих постачальників здійснення контролю за станом закупівельно-реалізаційної діяльності)
У практиці роботи торгівельних підприємств розрізняють в основному 2 форми поставки:
1. транзитні поставки - товар одразу потрапляє в роздрібну мережу, характерні для простих товарів які не потрібно подрібнювати.
2. складська форма - необхідно завозити на оптові бази з метою подрібнення партій.
Служба матеріально-технічного постачання.
Створюється на виробничих підприємствах з метою забезпечення сировиною та матеріальними лактуючими та супутніми виробами, засобами виробництва.
Це структурний підрозділ в обов‘язки в чкого входить постачання:
сировини,
допоміжних матеріалів,
палива,
напівфабрикатів
обладнання
До складу ланок матеріально технічного постачання входить:
Сам відділ матеріально технічного постачання, постачальницькій склад.
Завдання служби:
класифікація та індиксація матеріалів,
нормування витрат,
визначення потреби в матеріалах ,
організація складського господарства,
забезпечення цехів засобами виробництва.
№22 Закупки. Методи планування
Мета оперативного планування – правильна організація закупок і посилення особистої відповідальності комерційного працівника за виконання плану.
Вихідним етапом планування є визначення потреби в оптових закупках та складання плану надходжень.
Н=Р-Зп+Зк
Н – надходження;
Р – прогнозованний попит
Зп – залишки на початковий період
Зк – залишки на кінець
(Результат оформлюється у вигляді таблиці)
Найскладнішим під час розробки плану є визначення плану продажу товару підставою для його визначення є замовлення роздрібних торговців для оптових підприємств, а для роздрібних підприємств – визначення і прогнозування попиту населення.
Використовують такі методи прогнозування:
Екстраполяція (на основі минулих тенденцій визначаються майбутні показники:
а) За темпом росту:
Трс
=
Трс – темп росту середній, коефіцієнт або процент
Yn – останнє значення ряду
Y1 – найперше значення ряду
n – кількість значень у ряді
Прогнозоване значення:
=
Yn*(Tpc)
Y
-
значення періоду (прогнозоване)
k – порядковий номер періоду по відношенню до останнього значення.
б) Середнє арифметичне (використовується коли значення ряду коливається)
Трендовий метод(будується лінія тренду, яка і визначає майбутні
показниками припускається, що фактори є не змінними і використовуються для короткострокового періоду.
Нормативний( заснований на нормах споживання людей)
Еластичність попиту за доходами:
Е – еластичність
х
– приріст попиту
у – приріст доходу
у – дохід
х – попит
Еластичність попиту за доходом показує як змінюється попит при зміні доходу на один вітсоток.
Математичне модулювання ( опис попиту за допомогою математичних формул рівень та не рівностей)
Експертні оцінки ( прогноз на майбутнє на основі себ’єктивних вражень експертів)
На другому етапі складається план оптових закупок який повинен містити кількість
товарів, а також джерела їх закупок строки їх здійснення та відповідальних. План надходження товарів на підприємство затверджується керівництвом або начальником комерційного відділу.
№23 Вивчення ринку сировини і матеріалів
Дослідження ринку сировини і матеріалів - один з елементів планування матеріально-технічного забезпечення на промисловому, а також торговому підприємстві підприємстві. Цілями дослідження ринку сировини і матеріалів досягнення осяжності цього ринку і можливість раціональної закупівлі сировини і матеріалів.
Для оптової і роздрібної торгівлі необхідно визначити потребу в товарах і дослідити відповідний ринок.
Вивчення ринку сировини і матеріалів припускає: систематичний збір, обробку, аналіз і оцінку інформації про пропозицію конкретних видів матеріалів на ринку потенційних постачальників, асортименті матеріальних ресурсів, нових технологіях виготовлення матеріальних ресурсів; зберігання інформації; вироблення чіткої стратегії зберігання, а також вирішення питання, чи буде підприємство закуповувати ті або інші сировинні ресурси, деталі, що комплектують вироби і т д. у постачальників, посередників або робити їх у себе (лише для промислових підприємств).
Після того, як дослідили ринок сировини і матеріалів, необхідно визначити потребу підприємства в тих чи інших ресурсах. На підприємствах потреба в МР розраховується по наступних напрямах: потреба на виробництво продукції, потребу на ремонтно-експлуатаційні потреби, потреба на утворення виробничих запасів, потребу на НДР і ДКР. Для визначення потреби в МР найдоцільніше використовувати нормативний підхід, засновані на нормах витрати і програмі випуску продукції або виконання робіт.
Наступним етапом є розробка плану закупівель, який потрібний для раціональної закупівлі МР. Скласти план закупівель - це означає визначити об'єм закупівель на певний період, а також вид закупівель.
Залежно від об'єму закупівель МР встановлюється можливий вид закупівлі :
1. безпосередньо у виготівника - здійснюється при великих об'ємах споживання;
2. оптові закупівлі через посередників або біржу - термінові закупівлі або закуповується великий асортимент;
3. закупівлі дрібними партіями в магазинах роздрібної торгівлі - невеликі разові об'єми закупівель;
4. закупівлі через торги за допомогою тендерів . Оголошується конкурс серед продавців.
Через біржі і аукціони в основному закуповується сільськогосподарська сировина і для харчової, шкіряної і текстильної промисловості.
Потім здійснюється вартісний аналіз заготівельної сфери.
№24 Попит і пропозиція. Порівняння різних пропозицій. Методики оцінки пропозицій при тендерних закупівлях
Попит – це форма вираження потреби, але забезпечена грошовою можливістю. Коли ціни на певний товар зростають, то попит на нього, як правило, падає. Закон попиту зображений на рис. 2.2.
Ціна
попит
Рис. 2.2 Закон попиту
З незліченної кількості людських бажань звичайно тільки досить невелика частка стає потребою і зрештою обертається на попит, який служить рушійною силою розвитку комерції.
Пропозиція – скупчена маса товару.
Цікавими є тендерні закупівлі, коли тендерний комітет оголошує конкурс на кращого постачальника. В ході проведення конкурсу аналізуються і оцінюються всі пропозиції.
Всі пропозиції, оцінені згідно з критеріями оцінки, шикуються по мірі зростання значень сумарного показника. У випадку однакового значення показника, переможець визначається шляхом голосування членів тендерного комітету.
Методика оцінки
1. Кількість балів за критерієм “Ціна” визначається наступним чином. Тендерній пропозиції, ціна якої найвигідніша (найменша), присвоюється максимально можлива кількість балів. Кількість балів для решти тендерних пропозицій визначається за формулою:
Б обчисл = Цmin/Цобчисл*80,
де
Б обчисл – обчислювана кількість балів;
Цmin - найнижча ціна;
Цобчисл – ціна тендерної пропозиції, кількість балів для якої обчислюється;
80 – максимально можлива кількість балів за критерієм “Ціна”.
2. Кількість балів за критерієм “Строк поставки” визначається наступним чином. Тендерній пропозиції, строк поставки якої найвигідніший (найкоротший), присвоюється максимально можлива кількість балів. Кількість балів для решти тендерних пропозицій визначається за формулою:
Бобчисл = Т min /Т обчисл *20,
де
Б
обчисл
= обчислювана кількість балів;
Т min – найкоротший строк поставки;
Тобчисл – строк поставки, зазначений в тендерній пропозиції, кількість балів для якої обчислюється;
20 – максимально можлива кількість балів за критерієм „Строк поставки”.
Загальна кількість балів за всіма критеріями розраховується по формулі:
кількість балів за критерієм “Ціна” + кількість балів за критерієм “Строк поставки”.
Вибирається варіант з найбільшою кількістю сумарних балів.
Ціна
Пропозиція
Рис. 2.2 Закон пропозиції
Схема купівлі-продажу товару (послуги) на ринку зображена на рис. 2.3.
Рис. 2.3 Схема купівлі-продажу товару на ринку
Пропозиція – скупчена маса товару. Продукт – володіє певними властивостями, що задовольняють потреби споживачів. Ціна – вартість виробленого товару. Угода – згода між двома або більше зацікавленими сторонами в здійсненні купівлі-продажу товару. Обмін – акт отримання продукту, що купується: грошовий і бартерний.
№ 25 Приймання ТМЦ. Основні принципи. Документування (перевізні, транспортні та супровідні документи)
Оформлення, прийняття здійснюється на основі таких документів:
ТТН (товарно-транспортна накладна)
Рахунки – фактури
Накладні
Сертифікати
Посвідчення
Прийняття здійснюється шляхом оформлення прибуткового ордеру та акту прийому.