88. Вибори Президента України у 2004, 2009, 2014 рр. Та їх суспільно-політичні наслідки.

Вибори 2004 р. Боротьба за президентське крісло розпочалась 3 липня 2004 р. Вибори відбувалися протягом 3-ох турів.

23 січня 2005 р. в сесійній залі Верховної Ради України від­булася інавгурація - урочистий вступ на носі Президент а Укра­їни В. Ющенка.

До дворічних здобутків президента держави ми можемо віднести:

- не мала його заслуга у тому, що проеведення виборів 2006 року були наближеним до демократичних стандартів;

- беззаперечним досягненням є значне покращення ситуації у “сфері” свободи слова;

- до позитивів слід віднести значне пожвавлення зовнішньополітичної активності держави;

- в багатьох випадках Президент знижував рівень напруги в суспільстві, що була штучно створена опозиційними силами і могла суттєво дестабілізувати ситуацію в країні.

Президент не використав можливостей для започаткування системних реформ в усіх сферах життя держави. Передвиборчі обіцянки не виконувалися, на це були в тому числі і об’єктивні причини, але переконливо донести їх до загалу В. Ющенко не зміг. Було помітно, що у Президента відсутня стратегія діяльності

Вибори 2010 р. Перший тур виборів відбувся 17 січня 2010 р., В. Янукович отримав – 35,32% голосів; Ю. Тимошенко – 25,05%, В. Ющенко - лише 5,45%. Другий тур відбувся 7 лютого 2010 р., перемогу на них отримав В. Янукович – 48,95%, Ю. Тимошенко – 45,47%. Проте вибори відбулись з численними фальсифікаціями, практикувався підкуп виборців. Проте оскарження результатів виборів, яке було ініційоване Ю. Тимошенко не було задоволене.

25 лютого відбулась інавгурація Віктора Януковича. З його приходом до влади розпочалась концентрація влади в руках Партії регіонів.

До плюсів можна віднести прорив в адміністративній реформі, ротації менеджменту Нацбанку, відновлення зіпсованих зв'язків з Росією, взяття під контроль заходів з підготовки до проведення на Україні Євро-2012, які опинилися на межі зриву.

Було повернено довіру до України з боку МВФ, яке підірвали лайки між Ющенком і Тимошенко і остаточно дискредитували Україну в очах світової громадськості. Було сформовано чітку більшість у Верховній Раді Україні, яке працює не за принципом болота «любих друзів», а є очевидний ланцюг «Верховна Рада-Кабмін-президент».

До мінусів можна віднести відсутність чіткої позиції до статусу російської мови, до героїзованих Ющенком колабораціоністів ОУН-УПА. В економіці - це тривала фаза виходу з кризи, хоча і з явними проблисками. Підвищення тарифів на послуги ЖКГ, зростання суверенного боргу Україною

Вибори Президента України 2014 — позачергові вибори Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року. Спочатку були заплановані як чергові на 2015 рік, але призначені на раніший термін у зв'язку з усуненням Верховною Радою Віктора Януковича з поста Президента 22 лютого 2014 року.

За офіційними даними, після опрацювання 100,00% протоколів: Петро Порошенко набирає 54,70% серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко набрала 12,81%, Олег Ляшко — 8,32%, Анатолій Гриценко — 5,48[1].

Швидке та ефективне оновлення співпраці з МВФ та іншими західними донорами (ЄС, Світовий банк, ЄБРР і т.д.), а також залучення фінансування навесні 2014 року;

Початок реформ:

а)Створення пакету антикорупційних законів: “Антикорупційна стратегія 2014-2017 рр.”, “Про запобігання корупції”, а також початок створення антикорупційного бюро.

б) Новий закон про освіту, який незважаючи на всі свої недоліки, набагато кращий, ніж його «попередник» і є суттєвим кроком на шляху до створення західного типу освітньої системи.

в) Певна дерегуляція, а також зміни в державних закупівельних процедурах. Наприклад, електронні торги по реалізації заставного майна стали повністю прозорими;

Загальний про-європейський напрямок зовнішньої політики України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС, незважаючи на весь символізм на початковій стадії;

Відродження армії і початок військових реформ (хоча і дуже повільними темпами).

Невдачі:

Руйнівна інформаційна політика – починаючи з неефективної дискусії між урядом і парламентом про виконання Бюджету-2015 і продовжуючи повною відсутністю політичних заходів щодо інформування та надання допомоги біженцям, що, в свою чергу, розпалює ворожі настрої в українському суспільстві по обидва боки барикад;

Багаторівневий валютний курс та відсутність заборони на дострокове зняття депозитів.

Недоліки у сфері культури

У Радянському Союзі на момент його розпаду накопичилося багато негараздів в освіті, науці, літературно-художній творчості. Так, за даними ЮНЕСКО, у кінці 80-х рр. СРСР за рівнем освіти посідав 28 місце у світі, а за інтелектуально-моральним рівнем - 57 місце. На стані культури негативно позначилися залишковий принцип її фінансування, відсутність демократії. У глухому куті перебували національні культури.

Відродження мови

Із проголошенням незалежності України відодження національної культури стало державною справою. Для українців чи не вперше відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури.

У жовтні 1989 р. було прийнято "Закон про мови в Українській РСР", спрямований на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку і функціонування у всіх сферах життя суспільства. Українську мову в республіці проголошено державною.

Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Стан освіти

Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти. Реорганізується вся структура вищої і середньої спеціальної освіти. Здійснюється перехід на чотириступеневу освіту: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Поряд з державними створюються навчальні заклади інших форм власності, за рахунок чого зростає їхня кількість та якість освітніх послуг.

Нова модель освіти передбачає диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного процесу, переорієнтацію всієї сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості.

Проте загальний стан економіки обмежує фінансування освіти, що є серйозним гальмом у її розвитку. Відомо, що в Україні видатки на підготовку одного спеціаліста у вузах у 5-6 разів менші, ніж у розвинених країнах.

Наука

Недостатнє фінансування обумовило кризові явища в науці: відтік кваліфікованих вчених із наукової сфери в інші структури і за кордон, втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу за рівнем наукових розробок. При цьому понад 90% нових технологічних розробок не запроваджуються у виробництво.

Художня культура

Утвердження демократії сприяє оновленню літератури і мистецтва, гарантує плюралізм, свободу творчості, вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів. Поступово створюються умови, які заохочують громадян України до української мови і української культури: урізноманітнюються радіо- і телепрограми, проводяться фестивалі і конкурси естрадної української музики і пісні, діють виставки нових напрямів сучасного українського мистецтва.

Однак збереження залишкового принципу фінансування вкрай негативно позначається на культурних процесах, обумовлює руйнівні наслідки у сфері духовності. Художня культура опинилася в жорстоких лещатах фінансової залежності. її комерціалізація призвела до того, що на нас ринув каламутний потік низькопробної масової культури.

Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріальної бази, посилення уваги всього суспільства зможуть забезпечити збереження і подальший розвиток національної культури.

Відродження релігії і церкви

Будівництво незалежної Української держави, стрімкі зміни в суспільстві сприяли активізації релігійного життя.

Свобода совісті стала важливим елементом життя незалежної України. Сотні тисяч людей повертаються до релігії, здобуваючи завдяки їй риси духовності і моралі. Головним завданням у контексті побудови вільної незалежної України є повернення людям віри в добро, справедливість, честь і порядність.