Тема 2. Задача 3 Оцінка збитків від наслідків нс техногенного та природного характеру

§1 Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей та об'єктам національної економіки.

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від втрати життя та здоров'я населення; руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції; невироблення продукції внаслідок припинення виробництва; вилучення або порушення сільськогосподарських угідь; втрат тваринництва; знищення або погіршення якості рекреаційних зон; забруднення атмосферного повітря; а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків.

§2 Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Нр =  Втрр +  Вдп +  Ввтг,

(2)

де  ∑В_трр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

 ∑В_дп - витрати на виплату допомоги на поховання;

 ∑В_втг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2.4, за такою формулою:

Втрр  = МлN + МтN + МіN + МзN,

(3)

де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;

Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;

Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;

Мз - втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 2.6

Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

	Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис. гривень
1.	Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів	Мл = 0,28
2.	Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5
3.	Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів	Мі = 37
4.	Нещасний випадок, що призвів до загибелі:
	дорослої людини віком до 60 років	Мз = 47
	дитини віком до 16 років	Мз = 22

б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

Вдп = Мдп х Nз,

(4)

де Мдп – 2,2 тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

Nз - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою:

Ввтг  = 12місяців х Мвтг х (18-Вд),

(5)

де Мвтг - 0,949 тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

Вд - вік дитини.

Приклад оцінки інженерного захисту робітників та службовців промислового об’єкту

Вихідні дані:

	Вихідні дані
1	Приміщення для укриття, м2	350
2	Санітарний пост (медична кімната), м2	4
3	Кількість входів	4
4	Тамбур-шлюз, м2	16
5	Допоміжна приміщення, м2	92
6	Висота приміщення, м	2,3
7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.	880
8	Комплекти ФВК-1, шт.	12
9	Кліматична зона розташування об’єкта	2
10	Режим роботи системи повітропостачання	1
11	Аварійний запас води у проточних ємностях, м2	12
12	Тривалість укриття, діб	1
13	В санвузлах встановлено пісуарів, шт.	4
14	В санвузлах встановлено унітазів, шт.	9
15	В санвузлах встановлено умивальників, шт.	5
16	У складі працюючих жінок, %	70
17	Перекриття сховища, бетон, см	30
18	Перекриття сховища, ґрунт, см	50
19	Необхідний коефіцієнт послаблення	600
Розташування робочих ділянок відносно сховища (пересування прийняти бігом із швидкість 80 м/хв.):
20	Ділянка №1 на відстані, м	120
21	Ділянка №2 на відстані, м	200
22	Довжина сходів у сховище, м	10
23	Час на укриття людей, хв.	8

1. Оцінка захисних властивостей за місткістю.

На об’єкті є одне сховище, в якому є:

1	Приміщення для укриття, м2		350
2	Санітарний пост (медична кімната), м2		4
3	Кількість входів		4
4	Тамбур-шлюз, м2		16
5	Допоміжна приміщення, м2		92
6	Висота приміщення, м		2,3
7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.		880

Розв’язок:

1.1. Визначаємо кількість місць для укриття працівників з врахуванням того, що висота приміщень сховища дозволяє встановити двохярусні наро-лавки. Норма площі на одну людину м²/чол, тоді розрахункова кількість місць у сховищі:

1.2. Норма об’єму приміщень в розрахунку на одну людину не менше . Перевіряємо відповідність об’єму нормам на одного працівника, якщо — загальна площа в зоні герметизації:

Місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місць 700 чол.

1.3. Визначаємо необхідну кількість нар-лавок. Висота приміщення дозволяє встановити двохярусні наро-лавки. На одних двохярусних нарах може одночасно перебувати 5 чоловік.

1.4. Визначаємо коефіцієнт місткості , що характеризує можливість укриття у сховищі найбільшої робочої зміни об’єкта:

Висновки:

1. Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм СНіП.

2. Сховище дозволяє прийняти тільки 79,55% працівників і службовців найбільшої робочої зміни.

3. Для укриття людей у сховищі необхідно встановити 140 нар-лавок, що забезпечать 20% місць для лежання і 80% місць для сидіння.

2. Оцінка сховища за захисними властивостями.

Дано:

17	Перекриття сховища, бетон, см		30
18	Перекриття сховища, ґрунт, см		50
19	Необхідний коефіцієнт послаблення		600

Розв’язок

2.1. Визначаємо захисні властивості сховища від радіоактивного випромінення.

Коефіцієнт послаблення радіації сховища визначаємо за формулою:

Згідно вихідних даних перекриття сховища складається з двох шарів: шару бетоні товщиною і шару ґрунту товщиною . Шар половинного послаблення цих матеріалів згідно таблиці 3.2 складають відповідно: , .

Коефіцієнт , який враховує розташування сховища, знаходимо за таблицею 3.1. Для сховища, розташованого на території виробничого комплексу, , тоді:

2.2. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

Порівнюючи і отримуємо, що :

; , тобто

Тобто сховище за захисними властивостями забезпечує захист людей у випадку ядерного вибуху або аварії на РНО, додаткового захисту не потрібно.

Висновок:

Захисні властивості сховища забезпечують захист 79,55% робочої зміни (70 чол.)

3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.

Для забезпечення життєдіяльності людей, що укриваються, захисні споруди обладнують системами повітропостачання, водопостачання, електропостачання та санітарно-технічною системою.

3.1. Система повітропостачання.

Дано:

7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.		880
8	Комплекти ФВК-1, шт.		12
9	Кліматична зона розташування об’єкта		2
10	Режим роботи системи повітропостачання		1

Система повітропостачання забезпечує подачу повітря в режимі 1 (чистої вентиляції):

, отже:

Підприємство розташоване в ІІ кліматичній зоні. Норма подачі повітря на одну людину в режимі чистої вентиляції для ІІ кліматичної зони

Отже, система може забезпечити:

.

Оцінюємо можливості системи повітропостачання працівників та службовців очищеним повітрям. Оскільки , всі люди, що можуть укритися в сховищі, будуть забезпечені очищеним повітрям. Загальний коефіцієнт захисту буде:

Для повного забезпечення повітрям найбільшої робочої зміни необхідно додати:

3.2 Система водопостачання.

Дано:

7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.		880
11	Аварійний запас води у проточних ємностях, м2		12
12	Тривалість укриття, діб		1

Водопостачання людей у сховищі забезпечується від міської мережі. Аварійний запас зберігається в ємностях місткістю . У сховищах місткістю більше 600 чоловік створюється додатковий запас води об’ємом

Тривалість укриття . Норма .

.

; отже усі працівники і службовці, що можуть укритися в сховищі будуть забезпечені водою.

Коефіцієнт захисту

Для забезпечення водою усіх працівників найбільшої робочої зміни необхідна додаткова ємність об’ємом:

Висновок:

1. Система повітропостачання сховища може забезпечити очищеним повітрям 81,82% найбільшої працюючої зміни.

2. Система водопостачання забезпечує водою 85,23% найбільшої працюючої зміни.

3. Усі люди, що можуть укритися в сховищі будуть забезпечені водою та очищеним повітрям.

3. Для захисту усіх працівників та службовців найбільшої робочої зміни необхідно встановити додатково 3 комплекти ФВК-1 та ємність з водою об’ємом 1300 л.

4. Найменшу кількість людей, що укриваються, може забезпечити система повітропостачання — 720 чол. Тому показником, який характеризує можливості інженерного захисту об’єкту за системами життєзабезпечення є:

5. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 81,82% робочої зміни в повному обсязі протягом 1 доби.

4. Оцінка захисних споруд за своєчасністю укриття робочих та службовців.

Дано:

7	Чисельність найбільшої робочої зміни, чол.		880
3	Кількість входів		4
20	Ділянка №1 на відстані, м		120
21	Ділянка №2 на відстані, м		200
22	Довжина сходів у сховище, м		10
23	Час на укриття людей, хв.		8

Згідно рисунку 2.1 швидкість руху людей залежить від густоти людського потоку. Перевіримо, чи встигнуть усі працівники об’єкту укритися за визначений час в сховищі при найгірших умовах:

Швидкість на відкритій ділянці маршруту пришвидшеним кроком , швидкість руху по сходах вниз , час, який витрачається людиною на виконання мінімально необхідних дій , пропускна здатність входу для дверей шириною 80 см .

,

Спочатку перевіримо, чи усі працівники ділянки №2 встигнуть укритися:

Отже, не всі робочі та службовці зможуть укритися вчасно. Є два варіанти покращення захисних властивостей сховища:

1. Працівники другої ділянки повинні швидше добиратися до захисної споруди ( ):

;

2. Необхідно зробити ширші дверні отвори сховища ( ):

.

Отже, за цих умов усі працівники можуть вчасно укритися в сховищі, тобто .

Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист за своєчасністю укриття найбільшої робочої зміни:

Висновок: розташування сховища дозволяє своєчасно укрити усіх працівників найбільшої робочої зміни за умови пришвидшеного пересування працівників другої ділянки або облаштування сховища дверима шириною 1,2 м.

Загальні висновки:

На основі проведеної оцінки інженерного захисту робочих та службовців даного об’єкту, необхідно провести деякі заходи (вказані вище) по покращенню надійності захисті виробничого персоналу.

У ході розрахунків отримані наступні показники, які характеризують інженерний захист працівників найбільшої робочої зміни:

— за місткістю: 79,55%

• за захисними властивостями: 100%

• за повітропостачанням: 81,82%

• за водопостачанням: 85,23%

• за санітарно-технічними умовами: 83%

• за своєчасністю укриття людей: 100%

Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто .

До завершення будівництва (облаштування) сховища необхідно передбачити захист частини робочої зміни у швидкозведенному укритті в період загрози виникнення НС.

- 5 -